“Дикі лисиці «захопили» офіс Гугл!” – кричали заголовки міжнародних ЗМІ кілька місяців тому. Річ у тому, що на даху майбутнього офісу Google у Лондоні, вартістю 1 млрд фунтів, оселилися лисиці та почали рити нори в саду. Для столиці Великої Британії лисиці у місті — то звична справа. Вони вештаються біля смітників у пошуках їжі та захоплюють закинуті будівлі, а найнахабніші руді йдуть далі та зазіхають на дах Гугл.
Присутність лисиць на околицях українських мегаполісів — теж стає новою реальністю. Руді вже прогулюються вулицями Львова, Одеси, Сум і Луцька. То може скоро й в українських ЗМІ прочитаємо новину, що лисиці окупували, наприклад, дах Верховної Ради?
Жарти жартами, але навколо лисиць досі побутують міти й побоювання — їх називають шкідниками, що обовʼязково переносять сказ та намагаються вкусити кожного зустрічного.
Тож ми вирішили розібратися у темі близького сусідства з лисицями. Що робити, якщо зустрів цього хижака поряд з власним будинком пояснить науковиця національного природного парку «Куяльницький» та кандидатка біологічних наук Наталія Брусенцова.
Лисиці рідко нападають на людей
Лисиця залишається своєрідним вигнанцем у народній уяві, а у попкультурі їх часто зображують хитрими та підступними. Це сформувало хибне уявлення про лисицю як про шкідника, якого треба проганяти або знищити. Насправді офіційно лисицю ніколи не кваліфікували як «шкідника», розповів виданню Guardian професор Дон Скотт, виконавчий декан Школи тваринництва, сільського господарства та екологічних наук Ноттінгемського університету.
Лисиці вкрай рідко нападають на людей, і часто лише у випадку, коли відчувають загрозу та якщо їх загнати у кут. Але це не просто страх перед нападом. Багато людей не люблять лисиць, тому що вони є опортуністичними падальники (можуть вживати мертвечину за потреби) та під час спарювання видають багато шуму.
Це всеїдні тварини, які переважно полюють на дуже дрібних та мишоподібних гризунів. Вони йдуть у наші міста, тому що тут легше знайти залишки їжі для безпритульних тварин або біля смітників. Але це не провина голодних лисів, які шукають поживу, а людей, які часто залишають сміття на вулиці, каже Террі Вудс у коментарі Guardian, засновник компанії Fox-a-Gon, яка займається гуманним вирішенням проблем, пов’язаних з лисицями. Так само він зазначає, що сезон спарювання, який зазвичай припадає на грудень або січень, може бути гучним, але дуже коротким.
Як і будь-який вид, лисиці мають важливе значення для екосистеми, адже вони регулюють популяцію гризунів, якими переважно харчуються.
Але вчені припускають, що більш смілива поведінка лисиць може призвести до більшої кількості конфліктів з людьми – особливо з огляду на те, що люди все більше зазіхають на зелені насадження через все більшу забудову. Тому дуже важливо зрозуміти, як уникнути конфліктів з цими тваринами, і знайти способи співіснування.
Лисиці бояться людей і зазвичай тікають, коли відчувають вашу присутність, але вони можуть відвідувати ваш двір або околиці міста чи села. Лисиця, яка пробігає через ваш двір, ймовірно, просто проходить повз на шляху між місцями полювання, і нам не варто втручатися. Зазвичай найкраще дати лисицям спокій.
Втім, звісно, не варто легковажно ставитися до появи будь-якої лисиці, адже вони, як й інші теплокровні тварини, можуть хворіти на смертельно небезпечну хворобу – сказ. В останні роки в Україні фіксують чимало випадків сказу серед домашніх та диких тварин: за даними центру Центру громадського здоров’я МОЗ, за 2024 рік кількість звернень через покуси чи обслинення тваринами, хворими на сказ, зросла до з 1845 до 2427 (5,86 на 100 тис. населення).
Лисиці йдуть у місто через зменшення природних ділянок
Лисиці з’являються у населених пунктах, зокрема у великих містах, через зростання площ забудови та зменшення природних ділянок, розповіла Наталія Брусенцова. Ці тварини добре адаптуються до змін у середовищі та не уникають людей. Тому вони можуть оселятися, наприклад, у міських парках. Науковиця також підкреслює, що лисиці у містах — вже звичайне явище у світі.
Бойові дії не є причиною переселення лисиць у міста. Активні бої можуть впливати на переміщення лисиць, але на невеликі відстані. Тварини можуть тікати від вибухів та пожеж просто на безпечну дистанцію. Але спеціальних досліджень впливу бойових дій на лисиць не проводиться.
Лисенята дуже допитливі, тому не бояться людей
Лисиця, яка приходить до людей, не обов’язково скажена. Якщо лисиці живуть у межах населеного пункту, то вони і будуть там переміщатися. Окрім того, молоді лисенята дуже допитливі, не бояться людей і погано полюють. То ж вони можуть приходити з цікавості або в пошуках легкої поживи.
Проте пам’ятайте, що всі теплокровні ссавці (миші, білки, кажани, коти, собаки) можуть переносити сказ.
Симптоми сказу у тварин:
- Тварина покусує місце укусу
- Хитається та смикається
- Поводиться дуже ласкаво або навпаки насторожено
- Їсть неїстівні предмети
- У неї активно виділяється слина
- Не може ковтати воду
Збуджена стадія сказу триває 2–3 дні. У цей період тварина стає агресивною та збудженою, може раптово нападати й намагатися втекти. У неї можуть бути конвульсії, рясна слинотеча та ознаки паралічу.
Вірус передається через слину інфікованої тварини, найчастіше під час укусів. Однак можливе зараження через подряпини або потрапляння слини на слизові оболонки чи відкриті рани. Він вражає центральну нервову систему, спричиняє неврологічні розлади, параліч та без своєчасної допомоги людина помирає. “Ефективного лікування немає, але розвитку хвороби можна запобігти вакцинацією”, – розповів лікар-інфекціоніст й кандидат медичних наук Юрій Жигарєвий Центру громадського здоров’я.
Якщо ви помітили ознаки сказу у дикої тварини – повідомте до територіального органу Держпродспоживслужби вашого регіону.
Єдиний ефективний спосіб боротьби зі сказом — пероральна імунізація диких та безпритульних тварин та своєчасна вакцинація домашніх тварин. Але експертка зауважує, що ці заходи мають проводити на всій території країни регулярно та відповідно до рекомендацій.
Лиси шукають їжу, як і інші безпритульні тварини
Якщо є занепокоєння щодо диких та здичавілих тварин на смітниках — треба прибирати смітники. Тут лисиця нічим не відрізняється від тих же безпритульних собак та котів — шукає собі поживу. Це або залишки їжі, або миші та пацюки, яких також приваблюють смітники.
Не торкайтесь та не підгодовуйте лисенят
Що ми можемо зробити, так це навчитися жити разом. Є певні правила, яких треба дотримуватись:
1. Не залишати легкодоступну їжу, закривати баки для сміття.
2. Своєчасно вакцинувати від сказу всіх домашніх тварин.
3. Курятник та інші місця утримання домашніх тварин надійно захищати, щоб унеможливити підкоп і проникнення до них диких тварин.
4. Поцікавитись проведенням заходів з вакцинації диких тварин у вашому районі та сприяти їх проведенню.
5. Не торкатись та не підгодовувати лисенят.
Не вивозьте лисиць з міста
Переселення лисиць не допоможе. Тварини, яких захочуть відловити, особливо якщо це самиця з лисенятами, можуть загинути. А інші лисиці все одно пізніше заселяться знову.
У Центру порятунку диких тварин щороку отримують сотні повідомлень про те, що лисиця (інколи навіть разом із лисенятами) поселилась на подвірʼї — «допоможіть, приїдьте, заберіть». “Люди настільки демонізували бідних лисиць, що одразу ж уявляють, що лисиця скажена і миттєво побіжить всіх кусати”, – пишуть волонтери.
Вони закликають дотримуватися простої інструкції:
1) Не панікувати і тримати дистанцію з будь-якою твариною, адже зазвичай тварини нападають саме тоді, коли відчувають загрозу, і тим паче не потрібно розмахувати руками, палицею, жбурляти камінням тощо.
2) За жодних обставин не годувати лисиць, це може сформувати звичку шукати їжу біля людей та призвести до втрати природної обережності.
Більшість «неприємностей» через лисиць, – риття, забруднення та шум – є природною поведінкою лисиць, але деякі люди ніколи не почуватимуться комфортно, коли лисиці живуть поблизу них. Однак замість того, щоб вбивати їх, є кілька гуманних методів, щоб відлякувати лисиць від певної території.
1) Застосовуйте засоби, що продаються в садових та будівельних магазинах для відлякування домашніх собак з садів та дворів, вони матимуть подібний ефект на лисиць.
2) Використовуйте пристрої, що створюють шум, як от транзисторні радіоприймачі або сигналізація, що реагує на рух.
3) Встановіть спринклер, що активується рухом.
У некомерційній зоозахисній організації Protect the Wild нагадують, що лиси майже завжди відступають, коли до них наближаються люди”, – та закликають, – Згадаймо, що ми знищили їхнє середовище існування, щоб побудувати свої будинки, і навіть у міських районах лисиці не створюють особливих проблем, окрім випадкових незручностей”.
Тож будьмо людьми та пам’ятаймо, всі змінити в екосистемах, як ми спостерігаємо сьогодні — спричинені виключно нашими діями.
Раніше ми розповідали як віденське кладовище стало домівкою для зникаючих тварин.
