Понад 240 жінок заявили, що колишній високопоставлений працівник Міністерства культури Франції Крістіан Негре протягом майже десяти років підмішував їм у напої сечогінні препарати. За задумом чиновника жінки мали відчути нестерпну потребу в туалеті, але знаходитися при цьому далеко від нього. Частина з них не встигала дістатися вбиральні. Для поліції він залишав записи про свої “експерименти”. Розбираємося, що відомо про справу, чому жертви роками мовчали і як психологи пояснюють наслідки такого насильства.
Він пропонував жінкам роботу, а потім давав їм препарат
Крістіан Негре працював у французькому Міністерстві культури, зокрема обіймав керівні посади у сфері роботи з персоналом. Жінкам він міг представлятися як людина, яка здатна допомогти з кар’єрою, знайти роботу або дати професійну пораду. Частину потенційних жертв він знаходив через LinkedIn.
Саме тому для багатьох усе починалося як звичайна співбесіда.
За даними прокурорів, у період приблизно з 2009 до 2018 року Негре запрошував жінок на зустрічі в Парижі та Страсбурзі. Під час таких зустрічей він пропонував їм каву або чай. За версією слідства та потерпілих, у напої він додавав сильний сечогінний препарат.
Після цього чиновник міг запропонувати продовжити розмову на вулиці. Він вів жінок гуляти, іноді досить довго, хоча вони вже починали відчувати сильну потребу в туалеті.
І саме тут, за словами потерпілих, звичайна співбесіда перетворювалася на приниження.
У 2018 році один із колег Негре повідомив про підозрілу поведінку чиновника. Під час розслідування правоохоронці знайшли на його комп’ютері файл із назвою, яку можна перекласти як “Експерименти Р”. У ньому були записи про жінок, їхні реакції та обставини зустрічей. Також слідство виявило фотографії, зроблені без згоди жінок.
У 2019 році Негре висунули обвинувачення, зокрема у введенні шкідливої речовини та сексуальному насильстві. Він був усунутий із державної служби. Однак кримінальний процес затягнувся на роки, а суд над ним досі не відбувся.
Станом на кінець 2025 року про себе заявили вже понад 240 жінок. Адвокатка деяких потерпілих Луїза Беріо говорила, що нові заяви продовжують надходити.
“Майже щодня з нами зв’язуються нові жертви”, – сказала вона у коментарі The Times. “Гадаю, ми ще далеко не досягли остаточної цифри. І ми не знаємо, чим це закінчиться. Ми навіть не уявляємо, коли це все закінчиться”.
У мене тремтіли руки, серце калатало
Однією з жінок, яка погодилася публічно розповісти свою історію, стала Сільві Делезенн. У 2015 році вона шукала роботу й отримала запрошення на зустріч із Негре.
Вона погодилася на каву. За її словами, після цього чоловік запропонував прогулятися. Спочатку нічого незвичного не відбувалося. Але поступово її стан почав змінюватися.
“Я відчувала, що мені дедалі сильніше хочеться в туалет, — сказала вона The Guardian. — У мене тремтіли руки, серце калатало, краплі поту стікали по лобі, а обличчя почервоніло. Я сказала: “Мені потрібна технічна перерва”. Але він продовжував йти”.
Урешті вона більше не змогла терпіти. Делезенн розповіла, що почала мочитися, а Негре запропонував прикрити її своїм пальтом.
На перший погляд може здатися, що чоловік допомагав жінці у незручній ситуації. Насправді, якщо твердження потерпілих підтвердяться, він сам створив цю ситуацію, а потім контролював її.
Адвокатка Луїза Беріо вважає, що йшлося не просто про сексуальну фантазію.
“Під приводом сексуальної фантазії йдеться про владу та панування над тілами жінок через приниження та контроль”, — стверджувала вона.
Інша потерпіла, Марі-Елен Бріс, приїхала на співбесіду до Страсбурга у 2016 році. Вона розповіла, що Негре також запропонував їй каву, після чого запропонував прогулятися.
Жінка відчула сильний біль і сказала, що їй необхідно в туалет. За її словами, чиновник сказав, що поблизу немає вбиральні.
“Це були тортури, – сказала вона. “Я була білою, у мене навернулися сльози на очі від болю, але він бачив це і все одно продовжував ставити мені стільки запитань”.
У якийсь момент Бріс уже не змогла контролювати сечовипускання. За її словами, Негре запропонував їй сховатися під невеликим мостом біля води й залишився поруч.
Найстрашніше для багатьох жінок було навіть не те, що відбулося під час зустрічі. А те, що вони довго не могли зрозуміти, що саме з ними сталося.
Чому жінки не одразу зрозуміли, що їх отруїли
Це одна з головних особливостей хімічного підкорення — ситуація, коли людині без її відома дають речовину, яка змінює її фізичний або психічний стан, щоб потім скористатися її вразливістю.
У Франції цей термін називають soumission chimique, або “хімічне підкорення”.
Важливо, що це не обов’язково означає втрату свідомості. Речовини можуть викликати сонливість, сплутаність, проблеми з пам’яттю, запаморочення або, як у випадку Негре, сильну фізіологічну реакцію.
Психіатриня Дороте Шарр, яка досліджувала хімічне підкорення, пояснювала, що проблема довгий час сприймалася надто спрощено.
Тобто людина може навіть не припустити, що стала жертвою злочину. Вона може вирішити, що їй стало погано, що вона перевтомилася, неправильно поїла, захворіла або просто пережила дуже дивну ситуацію.
Саме це сталося з багатьма жінками у справі Негре.
Жизель Пеліко, яка стала однією з найвідоміших жертв хімічного підкорення у Франції, також роками не розуміла причини своїх проблем зі здоров’ям. Її чоловік протягом майже десяти років давав їй препарати, після чого інші чоловіки ґвалтували її, коли вона була без свідомості. Пізніше вона згадувала про провали в пам’яті та інші симптоми, які не могла пояснити.
Психіатриня Дороте Шарр наголошує, що проблема полягає ще й у тому, що лікарі не завжди одразу думають про можливість хімічного підкорення. А це означає, що між моментом насильства та моментом, коли людина розуміє, що стала жертвою, можуть пройти роки.
Чому після такого людина може мовчати роками
Після зустрічі з Негре багато жінок відчували не лише фізичні симптоми, а й сильний сором.
Марі-Елен Бріс розповіла, що після співбесіди їй було настільки соромно, що вона нікому не розповіла про те, що сталося. Її першою думкою було: “Я подумала, що це я зробила щось не так”.
Це дуже поширена реакція після насильства. Людина намагається знайти пояснення тому, що сталося, і нерідко спрямовує провину на себе.
Лікарка Софі Дюшен у коментарі Le Monde пояснювала, що хімічне підкорення та інші форми насильства можуть викликати у потерпілих сильне почуття провини й страх бути звинуваченими. Вона також наголошувала, що навіть якщо людина звернулася по допомогу не одразу, це не означає, що вже пізно говорити про пережите.
Психіатриня та фахівчиня з психотравми Мюріель Сальмона окремо пояснює, що після насильства мозок може реагувати не так, як люди очікують. Серед можливих реакцій — ступор, дисоціація та так звана травматична пам’ять.
Травма може залишатися навіть тоді, коли людина не пам’ятає всього
Проблема хімічного підкорення полягає ще й у тому, що речовина може впливати не лише на тіло, а й на пам’ять, свідомість і здатність оцінювати ситуацію.
У випадку сексуального насильства це особливо складно: людина може мати уривки спогадів, окремі образи або взагалі не розуміти, що відбулося.
Медики називають серед можливих довготривалих наслідків депресію, посттравматичний стресовий розлад та інші проблеми зі здоров’ям. Le Monde зазначає, що навіть коли жертва не має спогадів про саму подію, наслідки насильства можуть залишатися серйозними.
Саме тому психіатриня Мюріель Сальмона говорить про психотравму не як про просту “погану згадку”, а як про складну реакцію організму на пережите насильство.
Для потерпілих у справі Негре ситуацію додатково ускладнює те, що багато хто роками не знав причини своїх симптомів.
Коли вони дізналися про розслідування, деякі жінки вперше зрозуміли, що дивна співбесіда, біль, раптове бажання в туалет і приниження могли бути не випадковістю.
У його записах жінки перетворилися на “експерименти”
Одна з найбільш моторошних деталей справи — файл, який поліція знайшла на комп’ютері Негре.
У ньому він, за даними слідства, систематично записував інформацію про жінок, яким давав препарати, та їхні реакції. Саме тому слідство отримало важливий доказ того, що йшлося не про одиничний випадок.
Кількість заявниць поступово зросла до понад 240.
Одна з них, Гіям Зарурі, розповіла, що після кави Негре змусив її гуляти Парижем майже три з половиною години. Вона була на високих підборах, а чоловік, за її словами, наполягав, щоб вона залишила телефон і сумку в офісі. Пізніше вона сказала: “Я думаю, йому подобалося мене мучити”.
Інша потерпіла, Елен Каскаро, описувала подібну ситуацію. Через біль вона намагалася завершити розмову й піти, але, за її словами, Негре кілька разів повертав її до розмови. Коли вона нарешті поїхала на велосипеді, чоловік продовжував дивитися їй услід.
Адвокатка потерпілих говорить приблизно про те, що в основі справи може бути не лише сексуальна фантазія, а бажання контролювати іншу людину та принижувати її.
Це важлива деталь для розуміння подібних злочинів. Людину навмисно позбавляли можливості контролювати власне тіло, а інша людина отримувала від цього задоволення та владу.
Чому справа досі не дійшла до суду
Незважаючи на те, що розслідування почалося ще у 2018 році, а Негре висунули обвинувачення у 2019-му, кримінальна справа роками залишається без судового розгляду.
Для потерпілих це означає ще один виток травми.
Деякі жінки вже отримали компенсації у цивільних справах. У 2023 році французький суд зобов’язав державу виплатити компенсацію семи потерпілим, хоча Міністерство культури не було визнане безпосередньо відповідальним за дії чиновника.
Але гроші не відповідають на головне питання — що саме відбудеться у кримінальній справі.
Одна з потерпілих сказала Euronews про тривале очікування дуже простими словами: “Це продовжує травму”.
Для жінок ця справа не закінчилася того дня, коли вони вийшли з кабінету Негре. Вона продовжується через спогади, сором, психологічні наслідки, необхідність розповідати все слідчим і багаторічне очікування суду.
Це не історія лише про одного чиновника
Справа Негре важлива не тільки через кількість жінок, які заявили про злочини. Вона показує, наскільки непомітним може бути хімічне підкорення.
Людину не обов’язково мають приспати або позбавити свідомості. Іноді достатньо препарату, який змінює роботу організму, і ситуації, у якій потерпіла поступово втрачає контроль над власним тілом.
Історія Негре також показує, наскільки важливим є питання влади. Жінки приходили до нього не як до випадкового незнайомця, а як до людини, яка могла вплинути на їхнє професійне майбутнє.
Понад 240 жінок уже заявили, що стали частиною цієї історії. І поки вони чекають на суд, головне питання залишається відкритим: скільки ще жінок могли опинитися в такій самій ситуації, але досі не знають, що те, що з ними сталося, було не випадковістю?
Якщо ви відчуваєте, що ви стали жертвою хімічного насилля — негайно зверніться за допомогою до лікаря та правоохоронних органів.
