Ось уже 13 років у самому центрі Львова працює унікальна винарня ветерана та підприємця Романа Кравця. Заклад має назву «Фабрика корків». Свого часу він був одним із найпопулярніших на вулиці Лесі Українки. Тут можна було скуштувати або придбати виключно закарпатські вина. За всі ці роки винарня стала для нашого героя не просто бізнесом, а гастрономічним і культурним осередком міста.
Роман відродив автентичну назву місцини, яка існувала у Львові ще до радянських часів. На місці «Фабрики корків» колись була австрійська фабрика, що виготовляла корки: з них робили підошви, а також використовували для закупорювання скляних ємностей із напоями, настоянками та ліками.
Ми завітали до винарні Романа, щоб розповісти про її унікальність і розкрити красиву історію про вино та людину, яка всім серцем любить свою справу. Однак уже під час розмови стало зрозуміло: йтиметься не лише про вино.
Роман Кравець розповідає, що з 2022 року бореться за рівні умови для всіх закладів, що знаходяться по вулиці Лесі Українки.
Вся справа в тому, що у 2019 році сусідній паб «Добрий Друг» отримав дозвіл на встановлення літнього майданчику. Ротангові стільці та пластикові столи розтягнулися під вікнами Національного музею імені Андрея Шептицького.
Сам собою паб під стінами музею, можливо, і не викликав би запитань. Однак, за словами Романа Кравця, розміщення літніх майданчиків під стінами музейного приміщення заборонене для всіх закладів, крім пабу «Добрий Друг».
Справу закрили у 2024 році
Наслідки, за словами підприємця, відчувають усі власники ресторанного бізнесу по вулиці: у весняно-осінній період паб почав забирати значну частину відвідувачів сусідніх закладів. Фактично протягом семи місяців на рік вони втрачають клієнтів і зазнають збитків, тоді як «Добрий Друг» рахує прибутки. Адже коли на вулиці тепло — сидіти в чотирьох стінах, якою б не була смачною кухня — не хочеться нікому.
У 2022 році ветеран разом із іншими представниками бізнесу написали заяву до поліції на головного архітектора Львова Антона Коломєйцева за фактом службового підроблення документів, до якого, на думку заявників, міг бути причетний головний архітектор та директор національного музею у Львові ім. Шептицького пан Кожан.
У 2024 році кримінальне провадження щодо обставин встановлення літнього майданчика пабу «Добрий Друг» закрили через нібито відсутність складу кримінального правопорушення. Після скарги ветерана до суду провадження поновили. Водночас Роман Кравець вважає, що Львівське районне управління поліції № 1 не здійснює належного розслідування.
За словами підприємця, представники поліції та місцевої влади жодного разу не з’явилися на судові засідання у цій справі. Слідча, яка вела провадження до грудня 2025 року, звільнилася з поліції. Роман стверджує, що на неї нібито чинили тиск, однак редакція не отримала незалежного підтвердження цієї інформації.
У матеріалах справи також фігурують імена головного архітектора Львова Антона Коломєйцева та директора Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького Ігоря Кожана. Редакція не має підстав стверджувати про їхню винуватість: її може встановити виключно суд. Водночас, за версією Романа Кравця, саме через цих посадовців проходили ключові документи та рішення щодо майданчика.
URSA.MEDIA — незалежне екологічно-суспільне видання. Цей матеріал створений із метою підтримати ветеранський бізнес, розібратися в ситуації та привернути увагу до можливих порушень, про які заявляє Роман Кравець. Ми висловлюємо Романові повагу та вдячність за захист України й бажаємо витримки на шляху до справедливості.
Мій бізнес потерпає щомісяця
Ми надіслали запит до Львівського районного управління поліції № 1, де вже багато місяців перебуває провадження, про яке розповідає Роман Кравець. За словами ветерана, належного розслідування можливого підроблення службових документів не проводили, а представники поліції не з’являлися на судові засідання. У відповіді на запит URSA.MEDIA керівник управління не пояснив причин такої ситуації та обмежився формальною відповіддю.
Від керівництва у них є вказівка нічого не робити
Отже, відповіді на запитання, чому провадження тривалий час не рухається, ми поки не отримали. За наявною в редакції інформацією, активних слідчих дій у ньому також не проводили.
Нам вдалося відшукати колишню слідчу, яка вела це провадження. З етичних міркувань і без її згоди ми не називатимемо її імені. На жаль, вона відмовилася від подальшої комунікації з редакцією та відповіла, що не пам’ятає цієї справи. Судові ухвали, які опрацювала редакція, свідчать, що вона працювала з цим провадженням. Нині дівчина вже не працює у правоохоронних органах.
Роман Кравець припускає, що слідча могла звільнитися через тиск або мобінг із боку керівництва. Редакція не змогла незалежно підтвердити цю версію, а сама колишня слідча не захотіла її коментувати, на що має повне право.
Спираючись на випадки, про які відомо редакції, URSA.MEDIA закликає молодих поліцейських, слідчих і курсантів академій не боятися відкрито говорити про мобінг, експлуатацію праці в казармах і свавілля з боку керівництва. Ви — майбутнє правоохоронних органів цієї держави. Не застарілі дисциплінарні статути та радянські підходи, а саме ви. Не бійтеся і не мовчіть.
“На слідчу тиснули, вона взагалі звільнилася з поліції після цього. Там зараз якийсь новий слідчий, але він мені жодного разу не телефонував. Від керівництва у них є вказівка нічого не робити. Якщо справу знову закриють — я знову піду до суду. Вони навіть не приходили на судові засідання! Ніхто. Представників міської ради жодного разу не було. У мене було три суди, і в кожному — щонайменше два-три засідання. Вони не приходили, відповідно рішення ухвалювали без них”, — стверджує Роман Кравець.
Поліцейський бадмінтон: поліція та прокуратура скеровують звернення по колу
Роман також звертався до Львівської обласної прокуратури, звідки його звернення знову скерували до Галицької окружної прокуратури Львова.
“Галицька прокуратура надіслала мені листа: мовляв, ми розібралися, підтримуємо вас, дали вказівку відсторонити слідчу й активізувати розслідування. Після цього — тиша. Бо вони не мають що сказати. На мою думку, там очевидні ознаки кримінального правопорушення”, — говорить Роман.
Поки обласна прокуратура скеровує звернення ветерана до місцевих органів, ми закликаємо Офіс Генерального прокурора та компетентні антикорупційні органи звернути увагу на цю справу.
Чому міська влада Львова не чує ветерана Кравця?
Роман Кравець, як і чимало представників ветеранської спільноти Львова та області, знайомий із заступником міського голови з питань ветеранів, ветераном Андрієм Жолобом. Тож ми запитали Романа, чи звертався він до посадовця.
“Ми з Андрієм спілкувалися наприкінці березня. Він приходив, ми сиділи тут за столиком і понад годину говорили. Після цього він мені навіть не зателефонував. Думаю, йому сказали не втручатися. Я питав: “Андрію, ти вирішиш це питання?” Він відповів: “Добре, ми поговоримо…” А потім сказав щось на кшталт: “Ну, вибач, нічого не вдієш”, — розповідає Роман Кравець.
За збігом обставин напередодні розмови з Романом URSA.MEDIA відвідала зустріч, одним зі спікерів якої був Андрій Жолоб. Ми звернулися до заступника міського голови за коментарем щодо ситуації довкола «Фабрики корків».
Андрій Жолоб підтвердив, що разом із ще одним ветераном приходив до Романа і пропонував йому можливі шляхи врегулювання конфлікту. Про незаконність встановленого літнього майданчика пабу «Добрий Друг» ні слова.
“До Романа ми приходили ще з одним побратимом, який є представником львівського ветеранського бізнесу, і власне розбиралися в ситуації. Говорили по-чоловічому, по-ветеранськи. Я так розумію, що вся історія полягає у складному моменті конкуренції. Хоча вже чув, що заклад поряд закривається. Роман має серйозні проблеми з міською архітектурою, але бувають моменти, коли треба йти одне одному назустріч і спільно працювати над ситуацією.
Іноді хочеться сказати: все, влада погана, нічого з цього не буде. Але це абсолютно непродуктивна історія. Зараз ми з ветеранами шукаємо продуктивні способи знаходити порозуміння. Загалом усі проблеми та конфлікти виникають через порушення комунікації. Саме тому ми ходили до Романа: запропонували долучитися до нашого офісу ветеранського бізнесу в міській раді, співпрацювати й подумати над шляхами вирішення. Я так розумію, Романові наразі вони не підходять, тому треба думати далі. Тут не може бути односторонньої позиції: “Зробіть мені так, щоб було добре”. Треба, щоб обидві сторони співпрацювали та спілкувалися без образ, тиску й агресії, адже агресія ще ніколи ні до чого доброго не призводила”, — відповів редакції Андрій Жолоб.
Роман Кравець, своєю чергою, вважає, що питання просто не хочуть вирішувати:
“Усі депутати Львова знають, що є відкрите кримінальне провадження. Моє питання не раз порушували на ранкових засіданнях міської ради. Факт у тому, що є кримінальне провадження, є майданчик, законність якого я оскаржую, а мій бізнес щомісяця через це потерпає. Щомісяця я втрачаю щонайменше 30-40 тисяч гривень!”
Мені шкода закриватися
“Тримаємося на плаву завдяки тому, що я максимально заощаджую електроенергію. У мене було чотири холодильники: два продав, ще два залишилися. Лампочки одноватні, газом не користуюся вже півтора року. Від минулого літа електроенергія для бізнесу подорожчала вдвічі. Рахунки за світло — просто космос! Є постійні клієнти, які приходять.
Винарня завжди працювала як антикафе: люди платять не стільки за вино та інші напої, скільки за проведений тут час. Звичайно, більша частина клієнтів — жінки та дівчата. Вони частіше обирають вино, а чоловіки — пиво чи міцніші напої. У мене завжди було більше відвідувачок. Коли я служив, то покривав збитки з військової зарплати. Щомісяця дотував заклад на 10, 20 або 25 тисяч гривень. Остання працівниця звільнилася в березні. Відтоді я тут сам майже щодня. Я вже перестав рахувати збитки. Це сотні тисяч гривень із власної кишені, з моїх заощаджень. Щоб не засмучуватися, зараз навіть не беруся рахувати. Мені шкода закриватися. У березні я кілька разів розміщував оголошення, щоб здати приміщення в оренду разом із меблями та всім іншим. Приходили потенційні орендарі, які хотіли відкрити тут шаурму чи продавати хот-доги. Але вони не розуміють: це заклад з історією — які шаурма й хот-доги? Тут продавалося і має продаватися вино! Потім я махнув рукою і зняв оголошення”.
URSA.MEDIA надіслала запити директору Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького Ігорю Кожану та головному архітектору Львова Антону Коломєйцеву, однак на момент публікації відповідей не отримала. Ми готові доповнити матеріал їхніми коментарями, якщо вони вийдуть на зв’язок.
Редакція закликає правоохоронні органи забезпечити повне й неупереджене розслідування обставин цієї справи, а міську владу — публічно пояснити правові підстави для розміщення літнього майданчика біля музею та переглянути дозвільні рішення, якщо їхню незаконність буде встановлено у визначеному законом порядку.
Саме з ігнорування можливих порушень на місцевому рівні згодом можуть виростати масштабні зловживання.
Цей матеріал створено в межах проєкту IDEM e. V. за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
