“Я зрозуміла, що навіть виїхавши з Херсона, без черв’ячків  жити не можу”. Історія двох підприємець, які перетворюють відходи на корисну продукцію за допомогою дощових черв’яків і не тільки 

Холодного весняного вечора автівка редакції URSA.MEDIA паркується поряд із непримітним старим ангаром, що знаходиться на території комунального підприємства “Київспецтранс”. Тут нас уже чекають дві неймовірні жінки з унікальним вмінням — перетворювати сміття на продукцію щоденного вжитку. 10 років тому, експертка з управління відходами Вікторія Норенко заснувала підприємство “Зелений птах”, яке з неліквідних відходів виготовляло канцелярські вироби та бокси для сміття. Але картина була не дописана, як-то кажуть, бо що робити з органічними рештками, Вікторія не уявляла. Допоки не познайомилася з Оксаною Прохоровою — українською підприємицею, яка має патент на унікальну технологію з переробки харчових відходів за допомогою дощових черв’яків. Так “Зелений птах” нарешті розправив два крила: тут тепер виробляють корисне, як з неорганічних відходів так і з харчових решток. Адже черв’яки перетворюють залишки їжі на корисні підживлювачі для рослин. 

До початку повномасштабної війни Оксана Прохорова мала власний завод з виробництва твердого палива в с.Білозерка, Херсонської області. Підприємство виготовляло  паливні брикети з біомаси та будувало котельні на твердому паливі. 

“Був великий запит від населення на паливні брикети. – розповідає Оксана, – Ми з Херсонської області, де немає багато деревини з лісу, як, наприклад, на Закарпатті, тому ми шукали сировину будь-яку, яка може підійти для паливного брикета. Яка має притомну зольність та калорійність. Тож нам в якості сировини приїжджало все що завгодно. Щось підходило для брикетування, щось ні. От наприклад, міцелій від грибів шампіньйонів —  дуже вологий, його економічно ефективно спалювати, тому використовували його також”. 

У 2020 році у двері кожного дому постукала пандемія і виробництво твердого палива зупинилося. Адже як не старайся виготовляти брикети онлайн – не вийде. В Оксани з’явилось багато вільного часу – і вона почала досліджувати тему переробки біомаси на невеликих площинах. Не виходячи з дому, як-то кажуть. 

“Я  почала вивчати технології, які дозволяють переробити біомасу локально. Почала занурюватися цю тему. Моя мета була знайти спосіб переробки біомаси на мінімальній площі максимально швидко. Так я дізналась про каліфорнійських черв’яків, а згодом отримала патент на цю технологію. “Ось мій патент переробки органічних решток черв’яками” — показує Оксана патент на одній зі стін підприємства. 

Жінка адаптувала каліфорнійських черв’яків до різних умов та навчила їх переробляти будь – які біомаси в поживне добриво для рослин. Це стало її новою справою на рідній Херсонщині, але у 2022 році почалась повномасштабна війна, Херсон потрапив під окупацію у перші ж дні вторгнення, життя під російським прапором наша героїня собі не уявляла, тому вирішила покинути рідне місто та перебратися до столиці. Черв’яків Оксана взяла із собою.

“Черв’ячки, вони дуже захоплюють. Я зрозуміла, що навіть виїхавши з  Херсона, без черв’ячків я жити не можу. Тому я написала грантову заявку та отримала фінансування від Датського королівства та Нової Пошти на релокацію бізнесу. Ми релокували це в Калинівку ( Київська область, — прим. ред) і за рахунок гранту я купила ящики, сушарку теплицю і реактори”, — розповідає Прохорова. 

На момент переїзду Оксани на Київщину, у столиці вже 9 років успішно працювало підприємство з переробки неліквідних відходів “Зелений птах”, експертка з управління відходами створила його з метою переробки відходів на продукцію постійного вжитку. Це є головною “фішкою” “Зеленого птаху”, розповідає Вікторія Норенко, його засновниця. 

“В якийсь момент сміття стало багато, тож ми вирішили перетворювати його на продукцію, блокноти, ручки, олівці, контейнери для сміття, — розповідає Вікторія, — Ми приймаємо в переробку те, що загальна система або не приймає, або їй складно це здати”. 

За рік після виїзду з Херсону, знайомі розповіли Оксані  про колегу, яка також перетворює сміття на користь і вона вирішила написати Вікторії листа з пропозицією про партнерство. Вікторія відповіла миттєво.

“Я завжди хотіла займатися ще й переробкою органічних відходів, підходила до цього процесу два рази – не складалося, і лише після знайомства з Оксаною – це запрацювало.” 

Один кілограм черв’яків за добу переробляє 300 грамів органічних відходів

Сьогодні вже під крилом “Зеленого птаха” невпинно працює 70 кілограмів черв’яків. Живуть вони в ящиках та  реакторах. Один кілограм черв’яків за добу переробляє 300 грамів органічних відходів. Але як і будь – яка жива істота, черв’як  відчуває потенційну шкоду для свого організму, тож не всі відходи згоджується їсти. 

“Якщо це гарбуз, кавун, вишня — переробка буде швидкою. Якщо це картопля насичена нітратами, то він може взагалі її не їсти. Якщо це цитрус, зазвичай у нас апельсини обробляють перед продажем, така плівка на ньому є фунгіцидна, щоб він не пліснявів, то цитрус потрібно мити. Якщо ви не вимили апельсин, цю шкірку зазвичай не миють, зрізали, кинули, то черв’як буде дуже повільно її переробляти.  Тобто є деякі нюанси.” — пояснює Оксана. 

Після того як черв’як пропустив через свій кишківник харчові рештки —  підприємство отримує вермикаст (продукт життедіяності дощового черв’яка, – прим. ред). Маленькі гранули вже самі по собі є дуже корисним добривом, збагаченим мікроелементами. Підприємиці називають капроліти живим добривом, адже вони мають велику кількість кисню, який в свою чергу дає можливість жити аеробним бактеріям. Бактерії утворюють в ґрунті корисну мікрофлору, яка відновлює родючість ґрунтів.

 “Коренева система рослини має отримувати живлення, на пошуки якого вона витрачає енергію. Якщо додавати добрива, то на підживлення вона витрачає вже менше енергії, і більше може витрачати на дозрівання плоду, таким чином ми отримуємо більш здорову рослину, більш стресостійку, яка прилаштована до змін, до температурного режиму.  Цей черв’як – це природний архітектор  грунтів, який допомагає нам отримати якісний урожай із природними смаковими властивостями”. — розповідає Оксана.

Також за допомогою черв’яків на підприємстві виготовляють вологоутримувачі для землі, це дуже корисний продукт, оскільки сьогодні через зміни клімату грунт має великі проблеми з вологою.

“Закладаєте в ґрунт перед посадкою або дерева або чагарників. І все, воно допомагає укоренитись, утримуючи вологу біля коріння, поки рослина набере сили, щоб рости” — розповідає підприємиця. 

Все добриво від черв’ячків має сертифікований органічний стандарт та протоколи досліджень. В якості продукції нам пощастило пересвідчитися особисто. 

Під час інтерв’ю Оксана та Вікторія подарували головній редакторці URSA.MEDIA Ярославі Кобі горщик із саджанцем помідора та пляшку добрива “від черв’ячків”. Кілька місяців тому, Ярослава висадила саджанець на своїй грядці та удобрила його добривом від черв’яків. Продукт виявився дійсно поживним, саджанець швидко укріпився та пішов у ріст. Але на Ярославу чекав сюрприз. За кілька тижнів поряд із саджанцев проросло ще 18, з насінин, які спали у горщику з грунтом від “Зеленого птаху”. Підживлення саджанцю, який перекочував у відкритий грунт разом із землею горщика — пробудило інші насінини. Тож цього сезону редакція URSA.MEDIA органічними томатами буде забезпечена. 

На сайті “Зелений птах” можна придбати абонементи на переробку сміття, тут приймають все що не беруть комунальні підприємства та сортувальні станції, каже Вікторія: “Ми приймаємо все, починаючи від паперу, пластикових пляшок, скло приймаємо. Тетрапак, паперові стакани, лотки, медикаменти виключно від населення в партнерстві з ГО “Екологічний стандарт”.  Неліквідний пластик – те, що його або за сучасною мірою цінностей не вигідно переробляти. Тому що, якщо ти його переробляєш, то сировина з нього або не знаходить застовування або не конкурентно здатна з первинною сировиною. І в комунальній системі, і в комерційній системі існує те, що, наприклад, його простіше захоронити, тому що дорого переробити. Але ж як воно впливає на довкілля? Ми приймаємо на переробку, сумки, взуття, текстиль та переробляємо на теплову енергію те, що не вдається переробити на продукцію”. 

Прийом харчових відходів відбувається таким чином: кияни можуть аби приносити їх разом з неорганічним сміттям, або ж пройти навчання та компостувати рештки у себе вдома на прибудинкових територіях, садах, городах.  

“Ми допомагаємо і проводимо навчання як якісно компостувати у себе на подвір’ї, швидко, не навантажуючи площі довгий час,  не збираючи органіку. От ви переробили ваше сміття, і взамін отримуєте добриво. Також, у нас можна придбати мікроорганізми, які пришвидшують компостування, зазвичай, якщо це подвір’я, господар може зробити контейнер для компосту сам, як саме – ми можемо пояснити, або ж виготовити під замовлення можемо ми”. — каже Оксана. 

Проте займатися компостуванням органічних відходів за допомогою черв’яків удома експертка не радить: “Тому що черв’як – це тварина все ж таки. За нею потрібно доглядати. Тому що йому потрібен кисень, потрібно дивитися за станом,  що він їсть, як він їсть, аерувати його вчасно, і якщо ви вдома в себе заведете черв’яків, то за ними потрібно доглядати”.

Каліфорнійські черв’яки, які сортують українське сміття, живуть аж по 14 років, Оксана черв’яковою справою займається вже 5, перший черв’як зі свідоцтвом про народження, дякувати богу, живий і свідоцтво про смерть ще не отримав.  

От  відра у нас стоять із харчовими відходами. Це пенсіонери приносять, бояться залишити черв’ячків голодними

З початком повномасштабного вторгнення робота підприємства “Зелений птах” фактично не зупинялася, лише на кілька місяців з лютого по травень прийом відходів не відбувався через посилену небезпеку та пошкоджені приміщення обстрілами. 

Але вже за кілька місяців кияни почали звикати до нової реальності, в якій, у багатьох, всупереч піраміді цінностей Маслоу, знайшлося місце для свідомої звички – сортування сміття. 

“Я, наприклад, думала, що я не відновлююсь після того, як почалась повномасштабка. Сиділа і не уявляла, що ж буде далі? Думала, що далі вже не буде. Але в травні почали наводити тут порядок, потім приїхали одні, другі, треті, бізнес почав підтримувати, той який замовляв у нас брендовану продукцію, блокноти, вони почали робити замовлення” – згадує Вікторія. 

За словами жінки,  українці завжди були людьми усвідомленими, всупереч розповсюдженому міфу про те, що нам чужа культура сортування. 

 “В нас дуже часто люблять говорити, що українська ментальність, і наша влада до речі також говорить про це, не пристосована до того аби сортувати, і це нікому в нашій країні точно не потрібно. Це не про українців, ми не європейці. Але те, що бачимо ми — люди в нас далеко не дурні. І коли вони бачать, як відсортоване сміття знову скидається в одну велику машину, то задаються питанням, навіщо я це маю робити? Ніхто не хоче робити якусь справу, коли він бачить, що нею нехтують. А коли люди бачать на що перетворюється їхнє сміття, яке вони здають на переробку – то мотивації займатися відходами у них набагато більше”. 

Особливу відповідальність у сортуванні сміття проявляють пенсіонери. “От бачите відра у нас стоять із харчовими відходами. Це наші добропорядні пенсіонери приносять, бояться залишити черв’ячків голодними. Тому мені також здається культура сортування залежить не від віку, а від освіченості людей.” – ділиться думками Оксана. 

За рік спільної роботи Оксана та Вікторія вже переробили 6 тонн харчових решток на площі в кілька квадратних метрів. 500 кілограмів решток щомісяця дають приблизно ж таку кількість добрива. Проте партнерки на досягнутому зупинятися не збираються їхня мета – масштабувати технологію компостування черв’яками. Кажуть це може стати чудовим рішенням проблеми органічних відходів для українських міст. “Проєкт потрібно масштабувати. Невелике неліквідне приміщення дозволяє побудувати цілу станцію з переробки сміття у кожному місті”, – розповідає Вікторія, а ми в свою чергу бажаємо “Зеленому птаху” успіху, адже проблема відходів — це не лише проблема представників місцевих влад, а й кожного з нас. І усвідомлений підхід до проблеми управління відходами  — це можливість зберегти наше довкілля. 

Раніше ми розповідали про колишню стриптизерку, яка нелегально захоронила понад 200 тисяч тон сміття у Швеції.