Права і можливості жінок на Близькому Сході залишаються темою, яка наче застигла у вакуумі, попри увагу до неї у медіа та з боку знаменитостей, активістів й просто небайдужих громадян. Самі жінки у тих регіонах, щоб вижити, вимушені мовчати про пережиті болі або покинути країну. Наприклад у Йорданії вони щодня стикаються з ризиком переслідувань, жорстокого поводження та сексуального насильства. Часто ізольовані, без доступу до інформації, психологічної підтримки чи правової допомоги, вони опиняються в пастці системи, яка не здатна їх захистити.
У відповідь на це ще у 2020 році арабська філія міжнародної організації «ActionAid» розробила інноваційне рішення – конфіденційний чат-бот «Darb Alaman» (з арабської «Безпечний шлях»). Його мета – скерувати до перевірених медичних, юридичних та правових служб та просувати освітній контент про гендерно зумовлене насильство.
І найголовніше, що користування ботом не наражає жінок на небезпеку, залишаючись непоміченим серед інших додатків.
Хоч це не новий закон, який зруйнував би жорстокі гендерні норми, чат-бот стає для жінок рятівним колом, який поступово змінює їхнє життя. І маленькими, але наполегливими кроками руйнує систему, що століттями стигматизувала та виключала жінок та інші маргіналізовані групи.
Увага: у цій статті є згадки про домашнє та сексуальне насильство. Імена героїнь змінені з міркувань безпеки.
Чому саме чат-бот?
У Йорданії для дуже багатьох жінок насильство – це не поодинокий випадок, а частина повсякденного життя. Приблизно кожна четверта зазнала домашнього насильства, але доступ до допомоги може бути мінним полем. Ба більше – це може бути небезпечно. У країні немає окремого закону про боротьбу з домашнім насильством, а засоби захисту, у кращому випадку, фрагментовані – часто спрямовуються через установи, в яких домінують чоловіки, і які можуть бути більше каральними, ніж захисними. Для переміщених осіб – а Йорданія посідає друге місце у світі за кількістю біженців на душу населення після Лівану – небезпека лише посилюється. Висловлення своєї позиції може коштувати жінкам їхніх домівок, дітей або навіть права залишитися в країні.
У таких умовах щось на кшталт чат-бота може змінити життя на краще. Адже в Йорданії звернутися по допомогу не так просто, як зайти до поліції. “Жінки бояться, що їхні сім’ї дізнаються про це. Що вони втратять своїх дітей. Що їх вб’ють”, – розповіла виданню Service95 Фарах Мустафа, співробітниця проєкту.
Статистика домашнього насильства вражає. Національне опитування 2017-2018 років показало, що понад чверть йорданських жінок зазнали його з боку своїх чоловіків. Серед сирійських біженок цей показник ще вищий: понад 30% повідомляють про фізичне насильство, а більше ніж половина зазнали емоційного насильства. У 2023 році кількість зареєстрованих випадків домашнього насильства зросла на 38% порівняно з попереднім роком, сягнувши понад 58 000. Минулого року з 12 вбивств, пов’язаних із сім’єю, дев’ятьма жертвами були жінки. І це лише відомі випадки.
Як він працює?
Чат-бот «Darb Alaman» використовують у месенджерах WhatsApp або Facebook Messenger, і виглядає максимально непримітним: у ньому немає жодних звукових сповіщень, жодних яскравих логотипів. Жінка лише отримує просте повідомлення про конфіденційність, вибір між арабською та англійською мовами та інтерфейс, розроблений так, щоб не виділятися. Далі користувачка має заповнити кілька простих пунктів: країна, стать, вікова група, національність. Потім основне питання: що їй потрібно? Інформація чи допомога? Якщо вона натискає «загальна інформація», то потрапляє в меню тем, про які більшість людей воліють не говорити: зґвалтування, примусовий шлюб, кібербулінг, жорстоке поводження в дитинстві. Без зайвих прикрас, у чіткій та клінічній формі, це своєрідний рятувальний круг у стислій формі.
Але якщо жінці потрібна не лише інформація – якщо вона в небезпеці або намагається втекти – вона може обрати «постачальників послуг». За цією кнопкою лежить ретельно перевірений список, який складається з груп правової допомоги, терапевтів, медичних клінік, служб захисту і навіть контактів у сфері освіти. Все локалізовано і перевірено.
Фарах, яка бере участь у розробці проєкту вже 3,5 роки – після запуску бота роком раніше – відвідує домівки в різних провінціях Йорданії вже кілька років. Вона відверто говорить про реалії, з якими стикаються жінки: ранні шлюби, брак освіти, економічна залежність і непереборна стигма, пов’язана з розлученням і психічним здоров’ям. Вона вказує на конкретну проблему: в Законі Йорданії про громадянство № 6 від 1954 року, який не дозволяє йорданським жінкам передавати своє громадянство дітям або чоловікам, які не є громадянами Йорданії. Це створює реальні бар’єри для жінок, які бажають вийти заміж за осіб іншої національності, і посилює ще більше відчуття обмеженості.
“Більшість жінок все ще вважають, що вони не мають права говорити”, – каже Фарах. – “Навіть терапія – це розкіш, яку мало хто може собі дозволити. Ми хотіли створити безпечний, конфіденційний і доступний спосіб для жінок отримати допомогу в будь-який час і в будь-якому місці”.
Під час розробки також врахували те, що не всі жінки добре орієнтуються у додатках. Мову застосунку зробили зрозумілою і співчутливою, і вона нагадує особистий профіль, тому все, що потрібно зробити користувачу, – це взаємодіяти з ним, як зі звичайним чатом: просто надіслати повідомлення, щоб отримати відповідь. Тут немає жартів, лише структуровані меню та миттєві відповіді. Якщо у процесі користування інтернет відключається, чат продовжить спілкування з того місця, на якому зупинився, коли він знову під’єднається в мережі. Його не потрібно перезавантажувати, дані не втрачаються і не залишається жодних слідів.
Важливо, що анонімність закладена в його ДНК: користувачів ніколи не запитують повних імен чи особистих даних. Їхні повідомлення отримує не машина, а навчені співробітники соціального захисту, які працюють у конфіденційній, перевіреній системі. “Ми могли б зробити її більш «розумною», але в цьому контексті розум – це не те, що потрібно людям. Їм потрібно відчувати себе в безпеці”, – пояснила Фарах. – “Ми не збираємо дані, усе конфіденційно. Лише підготовлені фахівці бачать, чим ми ділимося, а не якісь зовнішні компанії”.
Охоплення бота все більше зростають: за даними «ActionAid», у 2022 році ним скористалися 3402 жінки в Йорданії, а 250 особам команда надала психосоціальну підтримку. За останній рік – майже 40 000 цифрових переглядів і понад 2200 унікальних відвідувань від жінок до 35 років. Взаємодія з контентом зросла на 4000%, що свідчить про те, що цей інструмент – не просто зацікавлює, а допомагає.
«Darb Alaman» не надсилає додаткових повідомлень і не показує сповіщень, щоб зберегти конфіденційність. І хоча поки що немає кнопки екстреного виходу, статичний дизайн інструменту, який не містить діалогів, зменшує ризики від його користування. Він не залишає цифрового сліду, адже в багатьох будинках, для яких цей інструмент розробили, найнебезпечніша людина в домі – це та, що стежить за телефоном. Також немає жодних юридичних ризиків для користувачів чи організації. Проєкт повністю відповідає законодавству Йорданії та міжнародним стандартам захисту даних.
Бот вирізняється не лише тим, що він робить, але й тим, як він побудований. Це не була інновація, яку привезли з-за кордону – його основу сформували в результаті консультацій з жінками, які пережили насильство, зокрема з громад біженців. «ActionAid» та місцеві групи захисту жінок витратили місяці на збір історій та тестування прототипів. Вони виявили, що 70% жінок не знають про свої законні права, 40% не знають, де і як отримати доступ до послуг – або не можуть вийти з дому, щоб це зробити – і 65% сказали, що віддають перевагу цифровим платформам для підтримки. Також враховували те, що з усіх платформ у країні найбільше користуються Facebook Messenger, і вона знайома навіть найбільш технічно необізнаним користувачам.
Запустила власну пекарню та опанувала читання у 65 років: як чат-бот допоміг жінкам і які його перспективи?
Попри те, що у Йорданії онлайн-інструменти можуть викликати підозру з боку держави, уряд не втручається у проєкту «Darb Alaman».
Фарах пояснює: “Наша робота узгоджується з національною стратегією Йорданії щодо насильства над жінками. Ми також співпрацюємо з відповідними міністерствами та зацікавленими сторонами, щоб наші інструменти доповнювали національні системи захисту”.
За словами співробітниці, ключовими партнерами залишаються волонтери та громадські організації. Вони пройшли навчання з реагування на гендерно зумовлене насильство, і тепер проводять просвітницькі заходи по всій країні.
Хоча використання «Darb Alaman» зростає, його вплив важко відстежити. У команди ще немає показників, скільки людей переходить від цифрової взаємодії у боті до фізичних послуг. Чат-бот розроблений для того, щоб скеровувати користувачів до доступних служб підтримки по всій Йорданії.
Але цифри – не одне мірило. Цінність «Darb Alaman» в історіях жінок, яким він допоміг. В організації «ActionAid» розповіли, що жінка Арва дізналася про чат-бот з допису у Facebook. “Мені потрібна допомога. Він робить мені боляче. Мої діти бояться”, – написала вона у чат-бот після того, як її побив чоловік, розповіла Фарах журналістці Service95.
Для неї чат-бот був не просто джерелом інформації, а воротами. Арву направили до безпечного для жінок простору «ActionAid» у Мафраку, де вона отримала сеанси психосоціальної підтримки. Завдяки їй вона відчула, що може протистояти насильству.
Вона отримала консультацію з приводу травми, а згодом – стартовий набір для запуску власної домашньої пекарні, це відновило її впевненість у собі та незалежність. “Тепер я заробляю гроші”, – каже вона. – “Я відчуваю, що можу дихати”.
Інша жінка 60-річна Нуф дізналася про чат-бот від подруги. Вона не знала про гендерно зумовлене насильство як поняття – лише в теорії. Хоча її вразив додаток і вона була задоволена від вступної сесії, Нуф не змогла скористатися ним далі, адже не вміла читати (чого вона соромилася) і не орієнтувалася у технологіях. Але команда «Darb Alaman» не розгубилася і направила Нуф до центру «ActionAid», де у віці 65 років вона навчилася читати й користуватися чат-ботом. Що більше вона спілкувалася з командою чат-ботів, то більше почала ставити під сумнів норми, з якими жила все своє життя.
Утім, у бота все ще є деякі обмеження. Як і з усіма цифровими інструментами, не усі мають до нього доступ, особливо жінки старшого віку або ті, що проживають у сільській місцевості. Багато користувачів взагалі не знайомі з чат-ботами. Зараз команда розробляє функцію голосових нотаток, щоб охопити користувачів, які не вміють читати чи писати. Але розширення цього інструменту відбувається повільно і недостатньо фінансується.
Насправді проєкт наближається до кінця свого чотирирічного циклу фінансування. Але він продовжує працювати завдяки приватному фінансуванню, що дозволило повністю розробити й впровадити різні функції. Зараз робота чат-боту зосереджується на вдосконаленні інструментів, інформаційно-просвітницькій діяльності та забезпеченні його повної функціональності і доступності для цільових користувачів. “Наш бюджет не дозволяє здійснити всі оновлення або розширити його на інші країни, як ми планували”, – каже Фарах, додаючи, що вони спробували масштабувати чат-бота в Лівані, але спроби припинилися через логістичні перешкоди та труднощі з підтриманням актуальності мереж.
Жінка вважає, що ці прогалини свідчать про недостатнє фінансування “ширшої системи реагування на гендерно зумовлене насильство”.
Однак, якщо розглядати «Darb Alaman» глобально у контексті «Штучний інтелект (ШІ) на благо», цей чат-бот пропонує рідкісний приклад стриманості та підходу, що ставить спільноту на перше місце. У той час як деякі міжнародні проєкти роблять гучні заяви про революцію в гуманітарній сфері завдяки ШІ, цей проєкт свідомо обмежує свої амбіції.
Він не намагається передбачати насильство, будувати карти ризиків чи запрограмувати ШІ на співпереживання. Натомість він пропонує тиху, культурно обґрунтовану альтернативу: можливість звернутися по допомогу непомітно, шанс діяти без потреби просити дозволу.
Чи можна повторити успіх «Darb Alaman» в інших країнах?
Так, але якщо технологію можна передати, то довіру, на якій вона побудована, – ні. Будь-яке відтворення має бути локалізованим, з глибоким урахуванням контексту та з обережністю, підкреслює Фарах.
“Ми не хочемо, щоб це було технічне рішення, нав’язане ззовні. Ми хочемо, щоб самі громади формували його за власною потребою. Але подобається нам це чи ні, але ШІ вже тут, і ми повинні використовувати його на благо”.
Звісно, не варто романтизувати чат-боти, адже вони не можуть переписати закони і не зруйнують гендерні норми. Але вони можуть створювати маленькі острівці безпеки всередині репресивних систем. Для таких, як Арва, що друкує повідомлення посеред ночі з побитим обличчям і переляканими дітьми поруч. І в будинках по всій Йорданії ця тиха революція триває, повідомлення за повідомленням.
Раніше ми розповідали чому у світі серед жінок стає популярним феміністичний рух 4В.
