Кліматична тривога ‒ це відносно недавній психологічний розлад, який щороку вражає все більшу кількість людей. Характеризується постійним відчуттям тривоги та горя стосовно проблем зміни клімату та занепокоєнням щодо майбутнього нашої планети. Наша журналістка поспілкувалася з канадською психологинею та вченою, яка досліджує питання емоційної стійкості в контексті змін клімату ‒ Стефанією Меґґі.
Окрім вище написаного, Стефанія є ще й засновницею міжнародного руху молоді Mochi4ThePlanet, який розробляє комп’ютерну гру, здатну зменшити екотривожність у дітей та підлітків.
Стефаніє, як людині зрозуміти, що вона має кліматичну тривогу?
Кліматична тривога – це емоційний стан, що виникає, коли ми усвідомлюємо, що таке зміни клімату та що вони можуть заподіяти нашим життям та життям наших близьких. Кліматична тривога – це не лише про тривогу. Вона містить багато інших емоцій, що з нею приходять. Одна з них – це скорбота, відчуття втрати, смуток.
Тривога – це про усвідомлення та переживання за майбутнє. За те, що людина може в ньому втратити та як це може вплинути на її життя. Наприклад, усвідомлення, що людина можливо не зможе користуватися, насолоджуватися та контактувати з різними навколишніми середовищами, із якими могла раніше.
Горе ж у контексті кліматичної тривоги ‒ це про оплакування того способу життя або досвіду, які людина вже не може пережити через зміни клімату або тепер сумнівається, чи варто їх обирати. Деякі молоді люди, наприклад, не наважуються заводити дітей через зміни клімату з думками на кшталт «Чи зможу я? Чи варто це робити?».
Інший аспект кліматичної тривоги – це почуття провини. Це може бути провина, тому що ти відчуваєш, наче ти робиш внесок у зміну клімату. Це може бути провина у тому, що відчуваєш наче ти недостатньо робиш для покращення ситуації. Я й сама часто відчуваю провину за зміни клімату, навіть при тому, що моя кар’єра присвячена цій проблемі, я все ще почуваюся винною, що я недостатньо роблю. Це дуже правомірна емоція. Але провина – це не та емоція, у якій нам варто залишатися, тому що вона не приводить до конструктивної відповіді.
Унікальний досвід: ви досліджуєте питання екотривожності й при цьому зізнаєтесь, що самі маєте цей розлад. А можете розповісти, як давно він у вас з’явився?
У 2022 році наша родина пережила торнадо. Нашу землю було зруйновано, ми втратили тисячі дерев, мої собаки й досі травмовані. У нас не було електрики тиждень, ми не мали води. Відтепер, кожного разу, коли насувається сильна спека або багато штормів, ми всі стаємо дуже стурбовані… Я тривожуся через погоду і я знаю, що це пов’язано зі зміною клімату… На дуже практичному рівні я хвилююся про те, що може статися зі мною та моїми близькими.
З іншого боку, я хвилююся про те, що зміни клімату можуть вплинути на моїх дітей, онуків та молодші покоління загалом. При всьому цьому кліматична тривога – це нормальна психологічна реакція, і у сфері кліматичної психології спеціалісти не вважають її патологічною. Це те, що ми хочемо, аби люди виражали, тому що це очікувано у відповідь на усвідомлення, що існує загроза. Проте іноді рівень тривоги у людини стає занадто високим, і вже не мотивує її до дій, а паралізує, змушує «відключитися», в такі моменти вона не може впоратися з настільки інтенсивними емоціями. Тоді ця тривога може перерости у проблемний ментальний стан для людини.
Як позбутися кліматичної тривоги?
Ми часто думаємо, що аби дійсно змінити ситуацію зі змінами клімату, нам потрібно бути Гретою Тунберг, так? Або ми активісти, або ми нічого не можемо. Такий меседж є руйнівним щодо визнання «внутрішніх» дій проти змін клімату.
«Внутрішні» кліматичні дії є так само важливими. Вони складаються з визнання та прийняття своїх емоцій. Запитайте себе: «Як я почуваюся щодо змін клімату?». Побудьте в емоціях, що виринають, та прийміть їх. Будь-які які емоції та почуття, які ми переживаємо щодо змін клімату, є цілком нормальними та мають право на існування.
Розмовляйте про зміни клімату, це важливо. Це форма кліматичних дій. Тому що відкриті розмови про це призводять до більшого усвідомлення та обізнаності щодо цього питання… Бо так у вас є можливість поділитися інформацією, знаннями та ресурсами. А це поступово призводить до кліматичних дій.
На які кліматичні дії здатні звичайні люди, які не є екоактивістами з команди Грети Тунберг?
Зміна способу життя, який допоможе зменшити негативний вплив на клімат – це вже кліматичні дії. Серйозно ‒ вплив тої ж м’ясної промисловості на планету є величезним. Навіть не стати вегетаріанцем, а тільки зменшити вживання м’яса до двох разів на тиждень ‒ і ось ви вже маєте неймовірний вплив на клімат. Поступово додавайте різні позитивні для планети зміни до свого стилю життя, але обов’язково такі, що легко підтримувати довгостроково. Не робіть драматичних змін, які ви знаєте, що не зможете підтримувати протягом довгого часу. Розширюйте свої межі потрошку. Щойно новий спосіб життя стає занадто легким, отже настав час щось до нього додати.
Зазвичай поради типу «почни із себе» завершуються скептичними відповідями «один у полі не воїн»…
Знання ваших обмежень як особистості має бути для вас мотиватором об’єднуватися, збиратися разом з іншими людьми, які вмотивовані та зацікавлені у кліматичних діях. Я пропоную дивитися на це так, адже індивідуальними діями ми безумовно позитивно впливаємо на клімат, а колективні будуть спричиняти ще значно більші зміни.
Розкажіть про комп’ютерну гру, присвячену проблемі екотривожності, яку ви розробляєте
(Інформацію про сюжет гри взято з вебсайту міжнародного руху молоді Mochi4ThePlanet)
Сюжет гри розгортається на Кібу ‒ планеті, схожій на Землю, у галактиці Феєрверк, за мільйон світлових років від Чумацького Шляху. Мóчі ‒ мешканці Кібу. Вони ведуть технологічно розвинений спосіб життя та живуть у мегаполісах. Меншість мочі проживає у віддалених селах, розташованих далеко від мегаполісів планети. Населення міст часто зверхньо ставиться до таких мочі, також відомих як селяни, не розуміючи їхнього способу життя: такого, що має в центрі принцип балансу між природою та технологіями.
Гра починається в найбільш населеному районі планети. Юний мочі Кі спілкується через відеочат з близьким другом, який живе на іншому кінці Кібу. Двоє друзів розмовляють своєю мовою мочі, яку люди не можуть зрозуміти, про розгортання нещодавніх все більш серйозних кліматичних подій… Коли раптом їхній зв’язок переривається. Гравець повинен дістатися до друга Кі на іншому кінці Кібу.
Гра побачить світ приблизно через півтора року. А яким саме чином вона зможе вплинути на рівень екотривожності?
Комп’ютерна гра Mochi4ThePlanet має у своїй основі п’ять фундаментальних цінностей, які також допомагають зрозуміти, що ми можемо зробити не тільки з кліматичною тривогою, а й із самими змінами клімату.
Самоусвідомлення – це перша цінність. Основна надія полягає в тому, що гравець після проходження гри краще розумітиме свої емоції, цей світ і що з ним відбулося та відбувається. Він отримає через гру новий досвід і навчиться приймати, виражати та застосовувати свої емоції для позитивних змін замість їх замовчування, витіснення, або засоромлення себе за них.
Одна з основних механік у грі створена для розвитку самосвідомості. Коли Мочі, головний персонаж гри, потребує поповнення сил, він повинен буде знайти Дерево Життя та через зв’язок із ним пройти медитацію, направлену на усвідомлення та проживання емоцій, що гра у нього викликала до цього моменту.
Наступна ключова цінність гри – оптимізм. Мова не про оптимізм як заперечення реальності змін клімату та їх наслідків, а про оптимізм як надію, що допомагає побудувати бачення майбутнього.
Співчутливість ‒ все починається зі співчуття собі. Якщо ми можемо бути співчутливими та пробачати собі, тоді ми можемо бути такими з іншими та нашою планетою. Співчуття призводить до прийняття різноманітності людей, їхніх цінностей і поглядів та допомагає зменшити конфлікти.
Зцілення ‒ потребуємо зцілення як люди, всередині себе, як вид, і у відношенні до інших створінь, що населяють цю планету.
Інновації – це про винахід якісно нових рішень щодо змін клімату.
Проте трансформаційна ціль гри полягає у зменшенні екологічної тривоги та підвищенні мотивації діяти для розв’язання кліматичної кризи. Гра підходить для всіх вікових категорій, але була розроблена з урахуванням підлітків і молодих людей. Стефанія каже, молоді люди більш чутливі та вразливі до змін клімату, оскільки все їхнє життя попереду та вони найбільше відчуватимуть наслідки таких змін.
Так само як із пандемією COVID-19, людству настав час пригальмувати й глобально порефлексувати про те, що працювало для нас та нашої планети від початку нашого існування, а також які практики, особливо після промислової революції, призвели до змін клімату, і від яких із них нам варто просто відмовитися.
