Глобальне потепління, руйнування озонового шару, загибель цілих популяцій диких тварин, викиди СО2 — перелічувати екологічні проблеми нашої планети можна дуже довго. І кожен обирає свій шлях: одні люди засновують фонди та збирають кошти, інші, як-от французькі екоактивісти, влаштовують перформанси в музеях, обливаючи супом чи фарбою витвори мистецтва, треті змінюють свої побутові звички.
Але найвідомішу екоактивісту світу – Грету Тунберг не можна віднести ні до перших, ні до других, ні до третіх. Вона стрімко увірвалася у сферу захисту довкілля ще будучи підлітком, і ось вже більше 5 років ім’я дівчини не зникає із заголовків найтоповіших міжнародних видань. Одні її гаряче підтримують, інші не розуміють, засуджують, вважають дивачкою й навіть божевільною. Що з цього правда і який вклад Грети у боротьбу за майбутнє нашої планети, розбираємось разом з URSA.MEDIA.
Від шкільної лави до ООН: початок історії Грети Тунберг
Грета Тунберг народилася 3 січня 2003 року в Стокгольмі, Швеція. Її мати, Малена Ернман, відома у країні оперна співачка — у 2009 році вона навіть представляла свою батьківщину на пісенному конкурсі Євробачення. Сванте Тунберг, батько дівчини, був актором. Щоправда, найуспішніші картини за його участі — це фільм «Я — Грета» та серіал «Грета Тунберг: Рік, щоб врятувати світ», де він грає самого себе.
Грета говорить, що про проблему зміни клімату вона дізналася у 2011 році — тоді їй було 8. А у 2014 році дівчині діагностували кілька захворювань, у тому числі синдром Аспергера.
Синдром Аспергера — порушення аутистичного типу. Люди з цим діагнозом мають труднощі із спілкуванням та адаптацією, а їхнє мислення стереотипне. При цьому інтереси пацієнтів не змінюються з віком. Вони мають монотонне мовлення, почуваються дискомфортно при зміні стандартів поведінки й відчувають потребу виконувати одні й ті самі дії кожного дня.
Схильність зосереджуватися на одній ідеї проявилася й у Грети — її «об’єктом» стала екологія. Дівчина почала зі зміни власних звичок: відмовилася від м’яса та подорожей літаком. Згодом їй вдалося надихнути на ці дії свою родину.
Проте на цьому Тунберг не зупинилася. І вже у серпні 2018 року, коли їй було 15, вирушила на протест до Шведського парламенту. Плакат із написом «Шкільна забастовка за клімат» став першим символом її екологічної діяльності.
Тоді фото юної протестувальниці розлетілися по всім місцевим, а згодом — і міжнародним виданням.
«Ми, діти, найчастіше не робимо того, що ви нам говорите. Ми робимо як ви. А оскільки вам, дорослим, все одно на моє майбутнє, то мені ні. Мене звуть Грета і я навчаюсь у дев’ятому класі. І я відмовляюсь від школи через клімат до загальних виборів у Швеції», — пояснювала свої дії дівчина.
Щоби зрозуміти контекст цієї історії, варто зазначити, що за законами Швеції всі діти мають обов’язково відвідувати школу. Звісно, якщо в них немає поважних причин на пропуск занять. Тому своїми діями Грета буквально порушила закони країни.
«Я занадто молода, щоб голосувати. Але шведський закон вимагає, щоб я ходила до школи. Тож я роблю це, щоб мій голос почули та привернули увагу ЗМІ до кліматичної кризи», — казала Тунберг.
Вже на другий день протест Грети привернув увагу суспільства, у неї почали з’являтися однодумці. До протестів під парламентом доєдналися підлітки, шкільні вчителі й інші небайдужі громадяни.
«Я думала, що сидітиму тут зовсім сама, але з другого дня я дала багато, багато інтерв’ю, і люди приходили, щоб висловити свою підтримку. Я вже досягла більшого, ніж сподівалася». Але це був лише початок.
Продовження місії: як Грета Тунберг стала відомою на весь світ
Після закінчення виборів у Швеції Грета все ж повернулася до шкільних занять. Але продовжила пропускати уроки щоп’ятниці — поки її однолітки сиділи у соціальних мережах, Тунберг сиділа під стінами парламенту.
Ці акції отримали назву «П’ятниці для майбутнього», і згодом поширилися по всьому світу. Активістку почали запрошувати на саміти та конференції найвищих рангів — усього за рік вона встигла виступити на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, у Європейському парламенті, а також перед законодавчими органами Італії, Франції, Великобританії та Сполучених Штатів Америки.
Вже у вересні 2019 року Грету запросили на кліматичний захід ООН, що проходив у Нью-Йорку. Туди дівчина прибула на безвикидній яхті, що працює на сонячній енергії та підводних генераторних турбінах, а її виступ запам’ятався всім присутнім, адже Тунберг не підбирала слів:
«Ви вкрали мої мрії та моє дитинство своїми порожніми словами… Ми на початку масового вимирання, і все, про що ви можете говорити, це гроші та казки про вічне економічне зростання. Як ви могли!»
Того ж року Грета Тунберг потрапила до списку 100 найвпливовіших людей світу та отримала відзнаку «Людина року» за версією американського журналу Time. Видання Forbes включило дівчину до списку 100 найвпливовіших жінок світу. Крім того, її двічі номінували на отримання Нобелівської премії миру — у 2019 та 2020 роках.
«П’ятниці для майбутнього» продовжувалися, але на заваді стала пандемія COVID-19. Через карантинні обмеження екоактивістам довелося «переїхати» в онлайн-простір та продовжувати свою боротьбу через інтернет.
У лютому 2024 року Грета Тунберг виступила проти російської збройної агресії на території України. Активістка влаштувала пікет біля посольства країни-терориста у Стокгольмі.
Чому діяльність Грети Тунберг шкідлива: думки
Кожна публічна особистість гарантовано стикається не лише зі схваленням, але й із засудженням суспільства. Чи була готова до цього 15-річна Грета Тунберг — невідомо. Але за роки її активності з’явилося чимало теорій щодо того, ким насправді є дівчина і в чому полягає мета її діяльності.
Журналістка видання Big Issue Надейн Асбалі вважає, що на початку діяльності Грети більшість політиків сприймали дівчину як «новинку». Дитину, яка говорить про правильні речі — звісно, вбивати тварин погано, а підвищення температури планети матиме негативні наслідки. Авторка припускає, що світова спільнота сподівалася на те, що з часом Тунберг просто «переросте» свої погляди.
Проте цього не сталося. З роками Грета лише продовжувала масштабувати свою діяльність. Сьогодні активістка говорить не лише про проблеми екології: вона торкається політичних, суспільних, гуманітарних тем.
Однією з найвідоміших праць про Тунберг є збірка статей канадського журналіста-розслідувача Корі Морнінгстара. Автор стверджує, що діяльність Грети — ні що інше, як частина кампанії щодо підтримки так званого «зеленого імперіалізму».
Морнінгстар говорить, що великі корпорації добре розуміють, що майбутнє за відновлювальною енергетикою, тому прагнуть лобіювати власні інтереси. І одним з інструментів стали протести школярів.
При цьому компанії діють під фальшивими гаслами гуманності, продовжуючи забруднювати планету, тестувати продукцію на тваринах і не притримуватися принципів сталого розвитку.
Журналіст пояснює свою думку тим, що вперше світ дізнався про пікети Тунберг із посту в соціальних мережах, автором якого був Інгмар Ренхог. Це відомий у Швеції спеціаліст із піару та засновник консалтингової фірми з комунікацій.
Проте жодних офіційних коментарів на цю тему немає — ні від самої Грети Тунберг, ні від інших сторін.
Проте є й інші, більш аргументовані теорії. Наприклад, французький лікар, автор та співзасновник веб-сайту Doctissimo Лоран Александр пише про те, що ідеї, які просуває Грета Тунберг, насправді є шкідливими для екології.
Одна з вимог протестувальників — відмова країн від ядерної енергетики. Проте атомні електростанції продукують мінімум викидів СО2 (близько 6 грамів на кВт/год). Їхня загроза полягає в іншому — ризиках аварій із жахливими наслідками, проблемах безпечної утилізації відходів, високій вартості будівництва.
Водночас із тим держави, які повністю відмовляються від використання енергії атома, ризикують опинитися у вкрай нестабільному положенні. Сонячні та вітрові електростанції напряму залежать від погодних умов, до того ж перші малоефективні у нічний час. Тому, у випадку збільшення потреб населення щодо споживання, такі країни будуть вимушені задіювати вугільні або газові електростанції, які продукують по 820 та 420 грамів СО2 на кВт/год відповідно.
Лоран Александр зазначає, що Грета Тунберг несвідомо підтримує інтереси Китаю та росії. Справа в тому, що для виробництва сонячних панелей та додаткового обладнання потрібні рідкісні метали, монополію на постачання яких фактично має КНР. А нестабільність постачання «зеленої» електроенергії може зробити Захід залежним від поставок російського газу.
Ситуація у світі залишається вкрай мінливою, а жодну ситуацію не можна поділити на «чорне» та «біле». Греті Тунберг вдалося стати відомою особистістю у русі екоактивістів — і вона явно не планує зупинятися.
Думки, які просуває Грета, точно мають право на існування — ми маємо бути готовими до дискусій та поважати свободу самовираження. Проте які реальні дії?
Станом на 2024 рік Тунберг вдалося запустити краудфандингову кампанію з допомоги бразильським тропічним лісам Амазонки. Також дівчина є засновницею фонду, який неодноразово передавав кошти благодійним організаціям, зокрема ЮНІСЕФ.
Опосередковано Грета повпливала й на видавничу справу. Так, за даними Nielsen Book Research, після появи екоактивістки у публічному просторі та збільшення уваги громадськості до її дій, подвоїлися продажі книжок про навколишнє середовище загалом та зміни клімату зокрема. З’явився навіть новий жанр літератури — так звані «cli-fi», тобто фантастичні книги про зміни клімату та глобальне потепління.
Проте за роки діяльності Грети Тунберг не було створено жодної екологічної програми, яка могла бути використана урядом Швеції або іншої країни. Натомість з’явився так званий «ефект Грети».
Що таке «ефект Грети» та чи є від нього користь
«Ефект Грети» — це термін, який використовується для опису впливу, який Грета Тунберг має на суспільство, особливо на молодь, у питанні боротьби з кліматичними змінами. Його суть полягає у кількох ключових аспектах:
- підвищення обізнаності — екоактивістка привернула увагу мільйонів людей до проблеми кліматичних змін, змусивши їх замислитись про власний внесок у захист довкілля;
- тиск на політиків — виступи Грети мають на меті змусити світових лідерів серйозніше ставитися до питань кліматичних змін і включати екологічні питання у свої програми;
- заохочення молоді до реальних дій — діяльність Тунберг надихає мільйони молодих людей брати участь у страйках за клімат;
- зміни поведінки — люди починають більше звертати увагу на свій спосіб життя, у тому числі зменшуючи використання пластику або вибираючи екологічний транспорт.
Таким чином Греті вдалося зробити кліматичні зміни темою для повсякденних розмов — дізнавшись про її діяльність, люди починають більше читати, дивитися документальні фільми та брати участь у дискусіях про екологію.
На сьогодні немає досліджень про вплив наративів, які просуває Тунберг на українське суспільство. Проте цю тему активно досліджують європейські та американські вчені.
Зокрема, група вчених з США ще у 2021 році дослідила, що Грета, як дуже юний лідер, має значний вплив здебільшого на молоде покоління американців. На думку дослідників, серед молоді з’являється так званий «колективний ефект» — відчуваючи себе членами певної глобальної спільноти, люди починають діяти більш впевнено та, як результат, ефективно. Крім того, спеціалісти виявили, що цікавість до кліматичних змін більш розповсюджена серед американців, які притримуються ліберальних політичних поглядів, проте опосередковано дії Грети впливають і на консерваторів.
Проте виокремлюють й негативні наслідки «ефекту Грети». Зокрема, до них належить політизація питання — деякі сили використовують екологічну тему для власних цілей. Це поляризує суспільство, ділить людей на два умовні табори.
Також деякі користувачі у мережі відзначають, що молоді активісти можуть відчувати значний психологічний тиск через необхідність постійно боротися за зміну світу.
Одне можна стверджувати точно: Грета Тунберг дійсно привернула увагу громадськості до проблем екології. Вона довела, що ця тема є важливою для людей, суспільство хоче реагувати на проблеми. Все, що потрібне у такій ситуації — реальний лідер, здатний пропонувати по-справжньому зважені та обґрунтовані шляхи вирішення проблеми.
І якщо хоча б одна людина після промов Грети замислиться про те, щоб почати сортувати сміття або використовувати багаторазовий стакан для кави — це вже буде невеликою перемогою.
