В Україні зареєстровано понад 10 мільйонів легкових авто. Більшість з них мають бензинові або дизельні двигуни — одне з найбільших джерел оксиду вуглецю (СО).
При цьому значна частина цих автомобілів простоюють на парковках по 22-23 години на добу. Така ситуація створює надмірне навантаження на міську інфраструктуру й свідчить про неефективне використання транспортних засобів.
Створює це суттєві проблеми й з точки зору екології — велика кількість авто означає більше викидів вуглекислого газу під час їх виробництва та утилізації.
За підрахунками екологів, лише один «спільний» автомобіль здатен замінити від 8 до 13 приватних авто, що значно зменшує «транспортний слід» міста.
Останнім часом українці все більше звертають увагу на каршеринг — сучасний сервіс короткострокової оренди автомобілів, який дозволяє користуватися машиною лише тоді, коли це справді потрібно.
«Авто загального користування» — що це: модний тренд чи близьке майбутнє? Читайте далі.
«Мій пес вже розуміє, коли я дістаю телефон і кажу: «Шукаємо машинку»
24-річна Катерина після окупації рідного міста переїхала до столиці, де сьогодні працює бренд-менеджеркою. Власної автівки дівчина не має, натомість виховує непосидючого песика, з яким іноді дуже важко пересуватися містом у таксі. Дівчина розповідає, каршеринг став для неї справжнім спасінням.
«Я — щаслива власниця джек-рассел-тер’єра на ім’я Нік. Ми живемо у Солом’янському районі Києва, і хоча це місце мені дуже подобається, з парками тут біда. Є кілька маленьких скверів, проте для такого активного собаки, як мій, цього замало. Нік — справжній ураган енергії, йому потрібно багато бігати і гратися з іншими собаками.
Власної автівки у мене немає. Тож я відкрила для себе каршерінг. Тепер наші з Ніком вихідні виглядають так: прокидаємося, снідаємо, я відкриваю додаток і бронюю найближчу машину.
Зазвичай на це потрібно не більше п’яти хвилин — авто завжди є поруч. Беру сумку з собачими іграшками — і вперед. Найчастіше їздимо на Труханів острів. Нік обожнює ці місця — там багато простору і завжди можна знайти друзів для гри.
На відміну від таксі, де дуже часто можна зіткнутися з неприємними коментарями або навіть відвертим хамством щодо собаки (хоча ця послуга й оплачується окремо), тут я сама «господарка свого щастя».
Спочатку здавалося, що це дорого — десь 10-12 гривень за хвилину. Але якщо порахувати всі витрати на власне авто і врахувати, що я користуюся машиною лише на вихідних, виходить доволі вигідно.
Зараз я навіть не уявляю, як можна було б інакше організувати наш відпочинок. Нік щасливий, я не маю зайвого головного болю з утриманням машини, а вихідні перетворилися на справжню пригоду. І знаєте що? Здається, мій пес вже розуміє, що коли я дістаю телефон і кажу «Шукаємо машинку» — зараз буде щось цікаве. Він одразу біжить до дверей і радісно крутить хвостом».
Як працює каршеринг?
Каршеринг (від англійського carsharing — «спільне використання автомобіля») — це сервіс довгострокової оренди автівок. На відміну від традиційного прокату авто, каршеринг розрахований на поїздки тривалістю від кількох хвилин до кількох годин, а весь процес оренди зазвичай відбувається через мобільний додаток.
Користувач завантажує вибраний застосунок. Для реєстрації у системі достатньо фото документів — посвідчення водія та паспорта. Для оплати використовується банківська карта.
У додатку видно всі доступні поблизу автомобілі на карті. Тут можна забронювати авто, а, підійшовши до нього, відкрити машину через додаток. Ключі знаходяться всередині.
Оплата зазвичай відбувається похвилинно. У вартість оренди включено пальне та страховка. Після використання автівку можна залишити на паркувальних місцях в межах зони дії сервісу.
Буває таке, що на цілий район всього 2 вільні автіки
Наш наступний герой, 27 – річний Антон прийшов до каршерингу через поломку власного автомобіля. Проте зізнається, що адептом нового сервісу поки не став.
«Але також було цікаво спробувати, наскільки це зручно, загалом подивитися, що воно таке.
Мені сервіс подобається, адже я люблю водити автомобіль. І зручно, коли ти не залежиш від часу, поки приїде таксі або громадський транспорт — це якщо ти взяв авто в користування на цілий день.
Якщо просто на годину-дві, то, насправді, взагалі не зручно, тому що потрібно зробити купу фото цього автомобіля, почекати, поки додаток все обробить, знайти автівку. Ще з мінусів хочу відзначити те, що інколи неправильно відображається GPS автомобіля — час від часу доводиться шукати, й іноді в пошуках можна витратити кілька хвилин, щоби обійти цілий квартал.
Друге — це доволі мало зон для паркування, навіть у місцях, де це може бути популярним, чомусь їх немає. І, по-третє, дуже мало машин в цілому. Якщо подивитися, то буває таке, що на цілий район всього 2 вільні автіки, хоча паркувальних зон відносно багато.
Наскільки це вигідно? Чесно кажучи, не вигідно. Якщо недалеко їхати або потрібно перевезти якісь особисті речі, то це зручніше, ніж таксі. Ще мінус — не всюди можна виїхати за місто. Наприклад, у сервісі, яким користуюсь я, доступні поїздки лише в Межигір’я, а в інші сторони — ні.
Загалом це зручніше, якщо потрібно щось загрузити, ти маєш багаж, або коли потрібно заїхати в кілька пунктів, щось забрати, когось вигрузити. На таксі це робити і дорожче, і довше».
«Уявна війна з водіями»: як Європа будує екологічне майбутнє за допомогою каршерингу
Уряди європейських країн вже давно почали приділяти увагу «зеленим» питанням: скорочують викиди СО2, переходять на альтернативні джерела електроенергії, закликають населення сортувати сміття, запроваджують додаткові податки і збори.
Не могла залишитися непоміченою й проблема великої кількості приватних автомобілів. Як повідомляє видання “Bloomberg”, у 2022 році тодішній прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак почав свою «уявну війну з водіями». Зокрема, разом з колегами політик пропонував ввести жорсткі обмеження щодо часу паркування автівок, а також інші непопулярні рішення, як-от додаткові податки для організацій, які займаються ремонтом доріг. Підтримки серед населення ці рішення не знайшли.
Натомість досвід інших країн яскраво демонструє: варіанти все ж є, і один з них — саме популяризація каршерингу. Такою думкою з журналістами видання “Urban Mobility” поділилася Анна-Ріхт Ханнема — стратегинею з Нідерландів, що допомагає місцевим органам влади розвивати міста разом з жителями.
За словами експертки, «спільне використання автомобілів сприяє зменшенню використання цього виду транспорту приблизно на 20%, а також зменшенню загальної кількості проїханих кілометрів, особливо в діапазоні відстаней від 0 до 10 км. Багато людей, які свідомо вибирають каршеринг, позбуваються свого власного автомобіля».
Цю думку також підтверджують висновки благодійної організації спільного транспорту CoMoUK: за результатами досліджень, кожен каршерінговий автомобіль може замінити 9-13 приватних транспортних засобів. А серед тих, хто надає перевагу каршерінгу, 25% користувачів вирішили продати своє власне авто, а ще 25% відклали купівлю.
Звісно, це рішення не є ідеальним: навіть «спільні» автомобілі продовжують створювати небезпечні викиди в атмосферу, а згодом опиняються на сміттєвих звалищах. Але перехід на каршерінг, як зазначає Анна-Ріхт Ханнема, є чудовим каталізатором для переходу.
За її словами, водії, що відмовляються від власних авто, «починають більше покладатися на ходьбу, їзду на велосипеді та громадський транспорт». У результаті це призводить до зменшення кількості заторів, шуму та стресу та загалом покращує якість та зручність міського середовища.
Цей крок до сталого розвитку може бути «ще більш стійким», якщо замість традиційних бензинових чи дизельних авто використовувати електромобілі. Проте, за словами Анни-Ріхт, все не так однозначно: висока вартість виробництва, проблеми з інфраструктурою, а також те, що «електроенергію все ще потрібно десь виробляти» заважають реалізації цієї концепції.
Раніше ми розповідали про новий економічний та переробний VolvoEX30, який може стати гарною альтернативною для тих, хто вимушений щодня користуватися автівкою.
Крім популяризації послуг каршерингу, в країнах Європи та США існують й інші ініціативи, спрямовані на зменшення залежності від приватних авто. Яскравим прикладом став Копенгаген (Данія). У столиці створено унікальну міську екосистему: місцева влада інвестувала понад 400 млн євро у велосипедну інфраструктуру.
Близько 62% містян щоденно пересуваються на велосипедах, щоб зробити Копенгаген світовим центром cycling-культури. Муніципалітет також запровадив державні програми з субсидування велосипедів, зокрема електровелосипедів для літніх людей та сімей з дітьми. Додатково місто створило близько 375 км виділених велодоріжок, які повністю відокремлені від автомобільного руху та забезпечують максимальну безпеку райдерів.
Схожий приклад є й у Нідерландах. В Амстердамі впроваджено радикальну концепцію «car-free zones» у центральній частині міста. З 2019 року місцева влада поступово обмежує доступ автівок у центр, створюючи комфортний простір для пішоходів та велосипедистів. До того ж муніципалітет пропонує неабиякі фінансові стимули: до 4000 євро компенсації за здачу приватного авто та перехід на громадський транспорт або велосипед. Крім цього, у місті функціонує найрозвиненіша в Європі система громадського електротранспорту, де 80% трамваїв та автобусів працюють на електриці.
А ось у Сполучених Штатах подібні ініціативи запроваджуються у тому числі завдяки каршерингу. Так, у Сан-Франциско запроваджено муніципальну програму, яка надає щомісячну знижку у розмірі до 300 доларів для співробітників компаній, що відмовилися від приватних авто. Розвинута система каршерингу дає змогу власникам здавати свої транспортні засоби в оренду, додатково заробляючи до 800 доларів на місяць.
А у Нью-Йорку муніципалитет вирішив рухатися за нідерландською моделлю: тут місто стягує додаткові збори за в’їзд приватних авто у центральні райони. Кошти спрямовуються на розвиток громадського транспорту.
Яка ситуація з каршерингом в Україні?
Українське суспільство активно підхоплює західні тренди. Не став винятком і каршеринг — наразі в нашій країні працює кілька сервісів, що надають послуги з погодинної або подобової оренди автомобілів.
Підхід у всіх різний: деякі мають власний автопарк, що складається зі звичайних та брендованих автомобілів. Оренда останніх зазвичай коштує дешевше — це пов’язано із тим, що такі транспортні засоби працюють, як мобільна реклама сервісу. Є й інші варіанти, наприклад, майданчики, що виконують роль посередника між власником автомобіля й охочими скористатися послугами каршерингу.
Зазвичай батько бронює машину на суботу зранку заздалегідь
Родина двадцятиоднорічної Валерії власного авто не має. Тож завжди доводилося їздити в гості за місто електричкою чи маршрутками. Це доволі не зручно, якщо везеш із собою купу гостинців. Тож тато дівчини почав шукати вихід із ситуації.
«У нашій родині каршеринг став справжньою сімейною традицією для поїздок до родичів у Боярку. Раніше ми їздили або електричкою, або просили підвезти когось із знайомих.
З електричкою завжди була морока — поки дійдеш до вокзалу з усіма пакетами, поки достоїш у черзі за квитками…
Пару років тому ми вперше почули про каршеринг. Тато довго вивчав усі умови, порівнював ціни, читав відгуки. Зрештою вирішили спробувати.
Перша поїздка була справжньою пригодою. Ми разом вибирали авто через додаток — тато неодмінно хотів таку, щоб усім було зручно. Мама переймалася — а раптом щось станеться. Але все пройшло чудово.
Тепер у нас є ціла система. Зазвичай батько бронює машину на суботу зранку заздалегідь. Ми пакуємо речі, щоби не витрачати зайвих хвилин під час оренди.
До речі, в салоні завжди чисто, видно, що за машинами доглядають. Класно, що можна бронювати різні авто — вибираємо залежно від кількості речей.
Звісно, є свої нюанси. Треба уважно перевіряти авто перед поїздкою — одного разу не помітили подряпину, довелося довго розбиратися зі службою підтримку. І розраховувати час, щоби не переплачувати».
Історії наших героїв — різні, хтось прагне зекономити, комусь сервіс допомагає якісно проводити вільний час, а комусь потрібна машина для термінових робочих справ. Проте сенс у розповідей один: попит на каршеринг існує і в Україні, і так, його поки не можна порівняти із попитом у Європі, де люди свідомо відмовляються від власних авто заради зменшення свого вуглецевого сліду.
Проте, усе приходить з часом. Коли в кожному населеному пункті України буде створена доступна та зручна інфраструктура для жителів, у людей виникатиме все менше необхідності купувати власне авто. І каршеринг стане звичною справою.
Редакція URSA.MEDIA продовжить стежити за розвитком цієї галузі в Україні та світі, адже сьогодні зрозуміло: це не просто швидкоплинний тренд. Каршеринг стає соціальним явищем у світі, що пропонує альтернативу звичному громадському транспорту або купівлі власних автівок.
