Вже понад десять років у Китаї не втрачають популярності «живі брелоки». Жахливий тренд несмаку та жорстокості дійшов й до України. Живе дитинча черепахи чи ящірки заточене в невеликий пластиковий мішечок – це не просто заробіток на стражданнях, а повільне вбивство істоти заради прибутку та втіхи. Адже тваринка в таких умовах знаходяться без їжі, повітря та можливості вільно пересуватися, тобто приречена на коротке життя та смерть в муках. Далі пояснюємо, як дармовиси-катівні потрапляють в Україну та що робити аби врятувати тварину.
Хто з тварин стає жертвами живих дармовисів?
Живі причіпки для ключів зазвичай виготовляються з маленьких рибок, черепах або інших невеликих тварин, яких поміщають у герметичні пластикові контейнери.
Це можуть бути як маленькі черепашки, так і рибки, саламандри або жабенята. Контейнер заповнений водою та невеликою кількістю кисню. Дармовиси можуть мати різні форми та кольори, аби привернути більше уваги покупців. За заявами виробників, в таких умовах тваринка може прожити аж до двох місяців, оскільки такі умови утримання зовсім не шкодять тваринам через окислення поживних речовин і мінералів, присутніх у воді. Проте ветеринари та зоозахисники вважають інакше: тривалість життя тварини в дармовисах становить не більше трьох тижнів, після чого тварина гине.
Звідки взялись живі причіпки?
Живі дармовиси з’явилися в Китаї на початку 2010-х років і швидко здобули популярність серед покупців через свою незвичайність та екзотичність. Основні регіони поширення – країни Східної та Південно-Східної Азії, де попит на такі аксесуари значно виріс завдяки масовому виробництву та низькій вартості. Тема набула розголосу, коли один із репортерів пекінської газети Global Times помітив вуличного продавця, який торгував такими «аксесуарами» біля місцевої станції метро. Після виходу його статті багато людей стали на захист тварин та почали висвітлювати тему у своїх соціальних мережах, де показували як вони вивільняють таких тварин із пастки, а такі організації як PETA проводили акції та кампанії проти цієї практики.
Як повідомляє американський телеканал «Bloomberg», такі аксесуари купляють або дуже погані люди або дуже хороші люди.
Одна частина людей купує такі дармовиси аби потішити дитину, або ж вірить у те, що такий аксесуар приносить удачу. Цікаво, як тварина, яка задихається в пластиковому пакеті, може принести удачу?
Інша ж частина покупців – це зоозахисники або ж прості добрі люди. Вони купляють такий витвір «моди» задля того, аби випустити тваринку на волю. І безсумнівно, це добрий вчинок, проте купуючи живі дармовиси, виробник та торгівці живими аксесуарами все одно отримують прибуток.
Не дивлячись на численні протести громадськості проти такого вбивчого бізнесу, причіпки продаються в Китаї й по сьогоднішній день, оскільки в країні немає закону про заборону такої діяльності. Однак, під тиском міжнародних організацій, деякі місцеві китайські адміністрації починають вводити обмеження та заборони на виробництво та продаж таких аксесуарів у своїх регіонах.
Як дармовиси потрапляють в Україну?
Кілька місяців тому українська зооволонтерка Леся Паладич під час прогулянки з онукою знайшла такий аксесуар із маленькою черепашкою всередині. Це відбулося в Полтавській області. Тварина була напівжива. Жінка звільнила черепаху та принесла додому. Наразі з твариною все добре, вона живе в умовах необхідних даному виду.
«Там була ЧЕРЕПАШКА! МАЛЕНЬКА ЧЕРЕПАШКА! Практично без ознак життя. Розрізали пакет, дістали малечу, вона оговталася і почала рухати крихітними лапками» – повідомила Леся на своїй сторінці у facebook.
Наша журналістка на щастя не знайшла живих причіпок ні в зоомагазинах, ні на українських маркетплейсах. Однак вони відкрито продаються на китайському сайті товарів Ali Exspress, що і не дивно – цей майданчик є китайським. Придбати живий дармовис можна всього за 50 гривень. Саме стільки коштують страждання тварини.
URSA.MEDIA поспілкувалися з юристкою та президенткою АЗОУ – Мариною Сурковою. Вона пояснила, що відповідно до закону про захист тварин від жорстокого поводження, саме статті 7 умови утримання тварин повинні відповідати їх видовим, біологічним та індивідуальним особливостям. «Звісно, – пояснює Марина, – утримання в такому пластиковому пакетику без належних умов, навіть без повітря – це жорстоке поводження з тваринами, тому що тварина зазнає мучень і страждань. І це те жорстоке поводження, яке призведе до загибелі тварини. Власник такого дармовиса жорстоко поводиться з тваринами, за що його можна притягнути до відповідальності».
Проте, аби зупинити поширення цього жорстокого тренду в нашій країні, Марина Суркова радить реагувати перш за все на причину. Ми не можемо змінити законодавство Китаю, проте ми можемо зупинити імпорт даної продукції в Україну.
«Щодо імпорту таких мініпасток – вони потрапляють через посилки, та декларуються не як живий товар, а як дармовис чи аксесуар і в даному питанні потрібно робити запит до державної митної служби України, бо це питання комплексне. Щодо порушення правил перевезення через митницю або щодо дозвільних документів на переміщення таких товарів, то будемо звертатися до департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, щодо декларування такого товару – до департаменту організації митних формальностей державної митної служби».
URSA.MEDIA та громадська організація із захисту прав тварин URSA зі свого боку також створять відповідні запити до державних органів.
А поки лише можемо порадити дві речі: якщо ви стали свідком продажу живих дармовисів в Україні – просимо звертатись на сторінки АЗОУ чи URSA в соціальних мережах.
Якщо ви знайшли живу причіпку з живою твариною всередині – зверніться до найближчої ветеринарної клініки для надання допомоги тварині. І пам’ятайте: жоден аксесуар не вартий страждання живих істот.
