В Україні немає борделів. Бо надання секс – послуг заборонено законом. Але в Україні є салони еротичного масажу. Багато салонів еротичного масажу. Вони існують десятки років. Ми не знайшли інформації про те, коли в незалежній Україні з’явився перший подібний заклад, але деяка частина нашої редакції пам’ятає їх ще за свого студентства. З нульових. Коли ти в пошуках підзаробітку натрапляєш на оголошення в газеті чи метро. “Запрошуємо дівчат без досвіду роботи в салон еротичного масажу. Суворо без інтиму!” Ось в це “суворо без інтиму” повірило і зараз вірить багато молодих дівчат.
Бо по факту в Україні дуже мало дійсно салонів еротичного масажу і дуже багато справжніх борделів. Не кожна дівчина, що приходить працювати в салон еротичного масажу погоджується надавати сексуальні послуги. Проте дуже часто дівчат до цього змушують добровільно примусово, або ж гвалтують. Жодна з них не подасть заяву до поліції. Жодну з них, навіть якби така заява була написана, взяв би під захист мало який адвокат. Бо з того моменту, як дівчина в білизні чи без згоджується робити масаж — її вже сприймають упереджено.
URSA.MEDIA – боронителька усього живого, вона завжди приходить туди, де ображають слабших. Вона також захищає жінок, їхні права та свободи. Провідним мотивом даного матеріалу є – захистити права слабших та вберегти дівчат, які розмірковують над тим, щоб почати працювати у сфері інтимного масажу.
З міркувань моралі та безпеки, ми змінили імена усіх героїнь, з якими нам вдалось поговорити про специфіку їхньої роботи у сучасних масажних салонах. Ми зібрали десятки реальних історій реальних жінок та відібрали декілька найкричущих.
“Він був дуже грубим, хотів сексу, у нас це суворо заборонено”, Діана, 34 роки
Дивно влаштоване наше суспільство: якщо жінка підстригає бороду чоловікові у барбершопі чи робить чоловічий манікюр, він після послуги не заламує їй руки, не хватає за волосся, не ґвалтує… Хоча всяке буває скрізь, в усіх сферах! А масажистка – така сама жінка, яка щойно надала послугу за запитом клієнта. Нас не поважають. Є і хороші клієнти, які цінують, дякують, а є бидлота…
Він був дуже грубим, хотів сексу, у нас це суворо заборонено. Під час запису обіцяв дотримуватись усіх правил. Для масажу обрав мене, приходити до салону не захотів, викликав на дім. Я приїхала на вказану адресу, спочатку все було як зазвичай… Я почала робити масаж, згодом клієнт взяв мене за сідниці, почав торкатись інтимної зони, я заперечувала це. Хотіла одразу припинити сеанс масажу. Він різко схопив мене за волосся, боляче затиснув обидві кисті в своєму кулаці, нахилив, притиснув своєю вагою і зробив те, що хотів. Ось так… Просто як тварина, ще й без презервативу. “Кінчив” у мене, а потім задоволений відкинув, як іграшку на підлогу… Ще й погрожував викликати поліцію та здати мене у відділок, як повію. Погрожував також здати адресу салону… А там тоді ітак штрафів вистачало. Ми не повії, люди! Скільки можна повторювати! Ми масаж робимо, а не сексом з мужиками за гроші займаємось! До салону буває приходять “проститутки”, вони намагаються не палитись, але клієнти їх видають.
Масажистка у салоні – не значить повія
Наша героїня Діана каже, що жінок з низькою соціальною відповідальністю видно одразу. Вони звиклі до інтиму та пропонують свої послуги клієнтам після масажу за додаткову плату повз загальну касу. Клієнт, який погоджується на секс, потім повторно приходить у салон, але вже до іншої масажистки з упевневненістю, що знову його отримає. Так не стається. Тоді клієнт у казусі запитує: чому “ні!”, якщо попереднього разу було “так!” Непорядну масажистку швидко вичисляють та звільняють з салону. Є ж і добропорядні клієнти, що самі відмовляються від сексу і розповідають адміністратору про підпільні наміри масажистки:
“Такі баби нас дискредитують! – говорить Діана та підсумовує: Тому що масаж – це не проституція! Якщо ти повія – працюй сама на себе, не шукай щастя в масажному салоні!”
Докторка юридичних наук Ірина Яковець у коментарі для URSA.MEDIA також зазначила, що не слід плутати масаж із наданням інтимних послуг, ця плутатина нівелює можливість жінок відстояти свої права:
“Якщо ж говорити саме про масажні салони, то, на моє глибоке переконання, вони не мають ототожнюватися з місцями надання сексуальних послуг. Якщо б секс-робота була чітко врегульована законом, і людина знала, що йде саме на таку роботу, тоді ті, хто шукає сексуальні послуги, зверталися б у відповідні місця, а ті, хто хоче масаж, — у масажні салони. Це дозволило б зменшити ризики. Також потрібно розуміти, чи йдеться про звичайні масажні салони, чи про салони еротичного масажу. Людина, яка йде працювати у сферу з потенційними ризиками, має ще до працевлаштування уточнити питання безпеки або самостійно вжити відповідних заходів. У нас часто звикли, що хтось інший має про все подбати. Насправді ж засоби захисту є, але людина також має діяти — і це найголовніше”.
Без усякого сумніву, у зґвалтуванні завжди винен ґвалтівник. Що цікаво, психіатрія описує десятки випадків, коли жінки поверталися до чоловіків, які принесли їм подібний біль. Таку поведінку можна пояснити психологічною травмою потерпілих і неможливістю вийти із, як б це парадоксально не звучало, звичної зони комфорту. У книзі Бессела Вандер Колка: “Тіло веде лік” в одному із розділів описується історія жінки на ім’я Джулія, яку у 16 років жорстоко зґвалтував сутенер. Джулія знову і знову поверталася до нього, допоки не пройшла тривалий курс психотерапії. Можна навести аналогію з жінками, у яких роками не виходить змінити сферу роботи і покинути проституцію, ескорт чи ті ж еротичні масажі. Щасливі ті, кому вдалося перестрибнути свій біль та задоволення від нього і не шукати більше виправдань такій праці, якщо вона їм не срідна. Повертаючись до початку, винен в усьому завжди і виключно той, хто заподіяв біль.
URSA.MEDIA поспілкувалась з Іриною Попікою – членкинею Комітету ННАУ з питань сімейного права. Адвокатка переконана, у ситуації зі зґвалтованою масажисткою ключова проблема в реагуванні правоохоронних органів, тобто у її відсутності:
“Зґвалтування по факту сталося, бо не було добровільної згоди дівчини. Знову ж, не залежно від того, де ця людина працює. В особистій практиці я зустрічала випадки, коли не було добровільної згоди жінки, але і не було встановлено явних фізичних ушкоджень. Поліція накладала штраф на потерпілу, але ці штрафи скасовувались”.
Ірина Попіка зазначила: жінка, що постраждала від зґвалтування має право через суд оскаржувати бездіяльність правоохоронних органів. І зобов’язати правоохоронців відкрити кримінальне провадження в судовому порядку на підставі ухвали суду. Далі вже поліція зобов’язана виконати цю ухвалу суду та розпочати досудове розслідування. Тут знову ж постає проблема довіри до правоохоронних органів, основна проблема полягає не у праці масажисток, а у реагуванні правоохоронців. Адвокатка Попіка також наголошує, що проблема штрафів потерпілим жінкам давно є у правовому полі і з нею є можливість боротися:
“У будь-якому випадку жінка має звертатися до поліції і далі вже реагувати по ситуації. Або оскаржувати бездіяльність осіб, якщо це штрафи… Звичайно, це неприпустима реакція правоохоронців! Така проблема давно є у правовому полі і з нею є можливість боротися, але знову-ж таки, це підриває довіру людей до правоохоронних органів. Людина, що пережила насильство вже отримала травму і звернулась у правоохоронні органи, де би її мали захистити, але повторно нанесли травмування, тому, що її ще в чомусь там звинувачують”.
Тут спрацьовують стереотипні уявлення чоловіків. Можливо, низька культура поведінки
Найголовніше, що слід знати усім потерпілим від насильства жінкам – це те, що українське законодавство передбачає відповідальність за сексуальне насильство. І ця відповідальність має наставати не залежно від того, людина надає послуги масажу, чи будь-які інші послуги. Наш Кримінальний кодекс має статтю про зґвалтування. Також у законодавстві існують окремі статті про сексуальне насильство. Ними можуть бути як примушування до вступу в статевий зв’язок, так і сексуальні домагання. Ірина Попіка каже, що залежно від дій порушника, їх можна по-різному кваліфікувати і це не має залежати від того, в якій сфері працює жінка. Якщо сталося правопорушення – кривдник має бути притягнутий до відповідальності:
“У ситуації з масажистками не має бути віктимізації жертви. Мовляв, якщо жінка працює у сфері масажу, вона якось своєю поведінкою показала, що до неї можна по-іншому ставитись. Такого бути не може! Тут спрацьовують стереотипні уявлення чоловіків. Можливо, низька культура поведінки. Необізнаність в чомусь. У нас є законодавство. Кримінальний кодекс, Кодекс про адміністративні порушення. І тут мають бути дії кваліфіковані. Якщо це кримінальне правопорушення, то проводиться досудове слідство, встановлюється наявність або відсутність складу злочину. Не залежно від того, де людина працює”.
“До мене на сеанс записався медійний чоловік. Просив сексу, я відмовилась”, – Олександра, 32 роки
Вони вважають нас бездушними машинками для “трахання”, просто товаром! Це дуже боляче. До мене на сеанс записався один відомий холостяк. Просив сексу, я відмовилась. А була одна дівчинка, 23 роки з Херсону вона, їй гроші дуже потрібні були, у неї дитина мала на руках, батько не підтримує… Так от вона, швидше за все, “дала” тому медійному холостяку за додаткову плату. Потім ця дівчинка переїхала з Києва в інше місто, не буду казати яке, щоб потім не було до неї питань, зараз працює там в салоні з допами. ( від ред. допи – додаткові послуги до масажу). Чоловікам майже усім потрібен тільки секс. Вони і схиляють масажисток, особливо молодих наївних на це. У тому, що масажистка ламає свої принципи чи йде проти правил – винен передусім чоловік! Я завжди буду це повторювати!
“Бувають такі, що після сеансу масажу вимагають гроші назад”, – Вероніка, 43 роки
Бувають такі, що після сеансу масажу вимагають гроші назад. Він може просто полізти в твою сумку та їх забрати, наче ти якась кобила безправна. Було в мене одне таке хамло – йому зробила масаж, він думав буде інтим, я повторювала, що ні. Ми не надаємо таку послугу і що його попереджали про це заздалегідь. Як не чує. Просить, аби “дала”, у висновку свого не отримує і верещить, щоб повернули гроші. А чому я маю це робити! Ну воно і полізло саме в сумочку за грошима. А потім ще й поліцією погрожувати почало! Взагалі у нас є залізне правило – клієнт не торкається статевих органів. Якщо він це зробив, навіть на секунду, навіть нібито випадково – потім після сеансу його блокують в усіх чатах, більше він не зможе записатись на масаж. Багато мужиків погрожують поліцією. Тут ми фактично беззахисні. Це не по-чоловічому геть. Сидить після сеансу позорник і дзвонить в 102, лякає дівчат, шантажує, щоб повернули гроші. Це так ницо та жалюгідно виглядає… Чоловіки слабкі, слабші за жіноцтво, я вам скажу…
Варіантів причини бездіяльності правоохоронців є безліч
Коли немає зовнішніх ознак злочину, поліція не знає, як займатись такими справами. Не знає, як доводити злочини в таких випадках, аналізувати склад правопорушення і фіксувати, що було вчинене насильство. Також часто-густо просто боїться псувати свою статистику.
“Аборти роблять дівчата…”, – Дана, 31 рік
Аборти роблять дівчата, так. Була у нас дівчинка одна, боялась дуже, що батьки дізнаються про аборт… Не знаю, чи дізнались, це вже не важливо. Важливо сказати – що її зґвалтував клієнт на виклику. Падло, “кінчив” у неї. Все це відбувалось проти її волі. Він її зґвалтував, наступного дня дівчина вже вийшла на зміну. Такі клієнти не бачать берегів, правоохоронцями тиснуть на нас, а не навпаки. Пхають свої піструни без презервативів, а потім у поліцію дзвонять…
“Він кричить на тебе, наче ти винна, що у нього не виходить самі розумієте що”,– Аліна, 45 років
Раніше наша сфера була прибутковішою, іноземних клієнтів було в рази більше. Потім ковід все змінив. А війна так тим більше. Зараз на масажі в основному приходять військові. З ними теж різні випадки трапляються. Не хочеться поганого нічого казати, бо всі все розуміємо. Але коли він вибачте після п’яти контузій приходить до тебе на масаж, а потім починає криком кричати: що воював захищав нас, а ми тут у Києві сидимо і навіть знижку не зробимо йому або ж взагалі безкоштовний масаж… Це добре, якщо лише масаж просить! Це морально важко про таке говорити. Ти виконуєш свою роботу, а в нього вибачте психіка поламана, лібідо знижене через пережите, він кричить на тебе, наче ти винна, що у нього не виходить самі розумієте що. Так, у нас є послуга довести масажем клієнта до хеппі-енду. Це основне для чого вони і приходять на еротичний масаж. Але це не проституція. Бо ми мне займаємось з клієнтами сексом.
“Було колись до нас на роботу прийшла вагітна…”, – Кароліна, 29 років
Я була малою, шукала хоч якусь роботу. Побачила оголошення, що потрібні масажистки. Не знала ще тоді, що за масаж на мене чекає. Не знала навіть, що такий вид масажу існує… Але виходу не було, бо робота потрібна була вже, мене мало не відрахували з університету, через несплату контракту. Якби не салон, я б не оплатила тоді його. Не всі молоді дівчата витримують таке. Бувають часто такі випадки, коли вона приходить, спробує раз і більше не повертається. Або ж одразу після співбесіди тікає… Працювати буває несповна розуму приходять – вагітні! Так! Було колись до нас на роботу прийшла вагітна… На ранніх строках. І каже така: візьміть мене, мені дуже треба робота! Яка робота, дівчино! Масаж – це важка фізична праця. Ну попрацює вона місяць-півтора… А потім вже не зможе, живіт рости буде та й шкідливо це для дитини.
Опитані нами жінки здебільшого описують побут у масажних салонах, як важкий. Ті, кому вдається знімати житло або мати власне неподалік роботи, мають велику перевагу над тими, які через безвихідь живуть там, де і працюють:
“Життя в салоні еротиного масажу – це справжні голодні ігри”, – Аліса, 35 років
Бувають куриці такі, що не миються по 3 доби… Клієнти скаржаться на сморід і недоглянутість. Так що у цій сфері і з боку клієнтів, і з боку масажисток трапляються недоумкуваті. Крадуть теж одна в одної! Намагаються вижити одна-одну через конкуренцію… Часом життя в салоні еротиного масажу – це справжні голодні ігри. Красивим молодим тендітним дівчатам тут не місце.
Як скривдженій жінці захистити свою гідність та права?
Найкращим рішенням жінки, яка пережила зґвалтування, є звернутись до правничої допомоги. Щоб фаховий юрист роздивився документи, розібрався що до чого та проаналізував усі сторони і вирішував, як діяти саме в її випадку. Чи оскаржувати штрафи, чи дії правоохоронців загалом. Варто зазначити, що в Україні є громадські організації, які безоплатно надають допомогу саме потерпілим від сексуального насильства. Як психологічну, так і юридичну, тому захистити свої права честь та гідність можна, навіть якщо з тих чи інших причин немає можливості звернутись до адвоката.
“Будь-яка людина, яка працює з іншими людьми, наражається на певну небезпеку”. – Ірина Яковець
Докторка юридичних наук, Ірина Яковець підкреслює вразливість жінок, що працюють неофіційно, однак так само наголошує на відповідальності роботодавця за їхню безпеку:
“Я б не сказала, що закон не захищає конкретно жінок, які працюють у сфері послуг. У нас існують правові механізми захисту прав таких людей. Перший і ключовий — це поліція. Другий — відповідні дії з боку роботодавця. Чому це не завжди працює? По-перше, люди не обізнані: не всі знають, як звертатися до поліції і що саме має контролювати роботодавець. По-друге, люди самі наражають себе на небезпеку, погоджуючись на неофіційну роботу. Якщо немає офіційного працевлаштування, то немає й належних гарантій — ні компенсації, нічого. Профспілки в масажних салонах, скоріше за все, відсутні, хоча на великих підприємствах вони є. Але коли людина працює неофіційно, вона фактично позбавляє себе багатьох можливостей захисту.
Сьогодні ключовий елемент захисту такий: якщо стосовно людини вчиняється правопорушення, незалежно від того, де і ким вона працює, відкривається кримінальне провадження. Якщо це зґвалтування — за однією статтею, якщо тілесні ушкодження — за іншою.
Я не можу стверджувати, що жінки, які працюють у масажних салонах, більше чи менше ризикують, ніж, наприклад, жінки, які працюють лікарями чи в інших сферах, де є постійний контакт з клієнтами. Будь-яка людина, яка працює з іншими людьми, наражається на певну небезпеку. Тому вона має знати, куди і як звертатися.
Роботодавець може встановлювати камери в певних місцях, тривожні кнопки, щоб працівниця могла швидко звернутися по допомогу”.
Матеріал підготовлено в межах проєкту “Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя”, що реалізується ГО “Вектор прав людини” у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту.
