Запоріжжя на межі сміттєвої катастрофи. Полігони переповнені, сміття вивозять просто у кар’єри навколо міста. Активісти розпочали аналіз відходів

Прифронтове Запоріжжя непомітно захлинається у смітті. Ще у 2020 році терикон відходів на єдиному офіційно відкритому полігоні у місті у висоту був майже як дев’ятиповерхівка. 

З початком обстрілів проблема стала ще гострішою. Настільки, що, за даними місцевого видання SODA, обвалені частини будинків вивозять просто у кар’єри навколо міста. І це – про відсутність у Запоріжжі сучасної системи управління відходами. Громадська організація “Запоріжжя без сміття” розповідає про ситуацію з відходами у місті та пропонує вирішення. 

Полігон відходів у висоту як девятиповерхівка

Платити за захоронення ресурсів, а не використовувати їх повторно – саме так зараз побудована система управління відходами у Запоріжжі. Замість того, щоб мінімізувати утворення решток, проводити повторне використання вживаних речей, впровадити переробку, усе це вивозять на міський полігон твердих побутових відходів №1. Ще у 2020 році його висота вражала. Порівняння показало: терикон і дев’ятиповерхівка, зняті на однакову камеру з однакової відстані – майже однакові за висотою.

Фото: Катерина Рождественська для “Запорізького центру розслідувань”

Перший полігон ТПВ у Запоріжжі запустили у 1950-х роках – це сім десятиліть роботи. Зараз це – фактично єдине міське офіційне звалище (використаємо саме цей термін, адже воно не обладнане навіть парканом). 

Полігон ТПВ №2 закрили ще у 2007 році: вичерпав можливості. А третій комплекс запланували. І навіть відвели під нього землю – але на заваді стало повномасштабне вторгнення.

У таких умовах було б природно намагатися максимально зменшити обсяг відходів. На жаль, на практиці цього не відбувається. 

Основний оператор з управління відходами, ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», стверджує: працює за найнижчими в Україні тарифами. Мешканці прифронтового міста однозначно потребують підтримки. Але стратегічно така ситуація грає не на користь місту. Низькі тарифи фактично не мотивують запоріжців зменшувати розміри своїх сміттєвих відер – і обсяги їх наповнення. А от єдиний полігон ТПВ переповнюється «по вінця».

Фото: Громадська організація “Запоріжжя без сміття”

Ба більше. Фактично ніхто у Запоріжжі навіть не знає, що саме викидають мешканці міста: тут ніколи не проводили дослідження морфологічного складу побутових відходів. Усі плани стосовно подальшої роботи системи базуються на середніх даних. 

Чим допоможе аналіз полігону?

Аналіз морфологічного складу відходів міг би показати, як зменшити обсяги вивезеного сміття – і дати місту декілька зайвих років до того, як побудують полігон ТПВ №3. Крім того, він дозволить знизити забруднення ґрунту, запобігти потраплянню до нього небезпечних залишків тощо. 

Таким чином, морфологічний аналіз – це ґрунтовна підстава для побудови сучасної системи поводження з відходами. Тож ГО «Запоріжжя без сміття» за підтримки міжнародних донорів розпочало таке дослідження.

Наразі організація вже провела осінній раунд вимірювань. Всього їх запланували три, аби врахувати сезонні коливання морфології.

Щоб отримати більш точні дані, вивчали окремо склад відходів у багатоповерховій забудові, приватному секторі (одноквартирній забудові) та у місцях роботи підприємств та установ. 

Фото: Громадська організація “Запоріжжя без сміття”

Відповідно, створили три маршрути, за якими у жовтні 2025 року збирали вже викинуті рештки. У житлових кварталах збір проводили двічі, а у промислових – протягом семи днів. 

Роботу проводили відповідно до «Методичних рекомендацій з визначення морфологічного складу побутових відходів» Міністерства Інфраструктури. Сукупно у багатоповерховій забудові і приватному секторі відібрали по 600 кілограмів побутових відходів, у місцях роботи підприємств – 300 кілограмів.

Інколи у науковій роботі головне – не боятися забруднитися. І відбір, і сортування матеріалів учасники ГО «Запоріжжя без сміття» проводили вручну. 

Фото: Громадська організація “Запоріжжя без сміття”

Зібране ділили на 11 категорій – від органічних решток до електричного та електронного обладнання. Всередині категорій – своя градація: окремо обраховувалося 10 видів пластику, 5 видів скла, 8 видів небезпечних відходів тощо. Вимірювали частку кожного виду у масі та у обсязі відібраних проб. 

Дослідження ГО «Запоріжжя без сміття» показало: простір для покращень великий. За правильної організації системи управління відходами їхній обсяг може бути суттєво зменшений. 

Що викидають запоріжці?

Як виявили дослідники, осіннє сміття у приватному секторі Запоріжжя містить близько 80% біовідходів за масою, або близько 70% – за об’ємом. Це, в першу чергу, листя, а також залишки городини. Теоретично такі рештки могли б взагалі не відправлятися на полігон.

Ілюстрація: Громадська організація “Запоріжжя без сміття”

Відходи промислових підприємств складаються із органіки приблизно наполовину. Але тут наочно видно ще одне джерело для оптимізації. Маса паперових залишків складає лише 5% від загальної, а от обсяг – вже 16%. 

Ілюстрація: Громадська організація “Запоріжжя без сміття”

Те саме – стосовно пластику: 9% маси перетворюються на майже 23% обсягу. 

Ілюстрація: Громадська організація “Запоріжжя без сміття”

Це означає, що паперові та пластикові відходи не спресовують перед утилізацією – тобто на полігон їде і там лежить чималий обсяг… повітря.

І зрештою, чи не найголовніший висновок дослідження. Якщо усереднити всі джерела, то бачимо: лише близько 22% відходів у Запоріжжі не підлягають або дуже рідко підлягають відновленню та переробці. 

Що тепер робити із цими даними?

Так… якщо аналіз проводить незаангажована організація. У Запоріжжі ж склалася дивна ситуація. Ще рік тому тут навіть і не думали проводити морфологічний аналіз відходів. Зараз місто має їх одразу два. 

Хронологія подій така: навесні 2025 року ГО «Запоріжжя без сміття» звернулося до міського Департаменту з управління житлово-комунальним господарством. Пропонували укласти договір про співпрацю між ГО, Департаментом та оператором із вивезення сміття – ТОВ «Вельтум-Запоріжжя». 

Чиновники спочатку поставилися до ініціативи схвально. А от приватна компанія, яка орендує той самий полігон ТПВ №1, виявилася неготовою до спільної роботи. У відповіді на пропозицію зазначили: укладати договір про співпрацю має влада, а ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» не має таких повноважень.

Але дивним чином і влада у цей момент змінила ставлення. У наступній відповіді Департамент ЖКГ відмовився від співпраці – але посилаючись уже на ТОВ «Вельтум-Запоріжжя». Обидва потенційних партнери нібито чекали лише на згоду одне одного – а у підсумку документи так і залишилися непідписаними. ГО «Запоріжжя без сміття» проводило перший раунд аналізу самотужки, без підтримки влади.

Фото: Громадська організація “Запоріжжя без сміття”

Можлива причина з’ясувалася вже у листопаді-грудні 2025 року. ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» презентував декільком громадським організаціям результати власного морфологічного аналізу відходів. Попри усі спроби ГО «Запоріжжя без сміття» налагодити спільну роботу, організацію не запросили навіть на презентацію результатів.

Не показали їх і решті мешканців міста. Тож ГО «Запоріжжя без сміття» із нетерпінням чекає на публікацію результатів дослідження ТОВ «Вельтум-Запоріжжя». Після цього можна буде порівняти їх із власними і зробити висновки. 

Громадська організація все ще налаштована на співпрацю із найбільшим оператором відходів у місті.

Дослідження проводиться ГО “Запоріжжя без сміття” у партнерстві з ГО “Екологічні новини “Херсон” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах Проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізовується завдяки фінансуванню Норвегії (Norad) та Швеції (Sida), у партнерстві з Фондом Східна Європа. Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Раніше ми розповідали, що у столиці планують побудувати дві ТЕЦ, які перероблятимуть сміття на паливо.

Поділитися:
Пригостити автора кавою