Адміністрація Дональда Трампа оголосила про плани розширити буріння нафти й газу в Арктичному національному заповіднику дикої природи на Алясці. Це рішення загрожує унікальній екосистемі регіону та викликає протести з боку екологів і корінних народів, які захищають свої землі від економічного втручання. Про це повідомляє “The Guardian”.
Що кажуть місцеві жителі та яка позиція уряду — розповідаємо далі.
Що відомо про Арктичний національний заповідник дикої природи?
Арктичний національний заповідник дикої природи на Алясці — скарбниця природних ресурсів, унікальна лабораторія, де вчені вивчають процеси, що відбуваються на нашій планеті. Ця маловідома широкому загалу територія має площу 19 метрів акрів (що становить приблизно 76 890 квадратних метрів, — ред.) уздовж північного схилу Аляски.
У заповіднику, серед вічної мерзлоти і тундри, живуть різноманітні істоти: білі ведмеді, які здатні долати величезні відстані в пошуках їжі, моржі, які утворюють багатотисячні ліговища на крижинах, і тисячі видів птахів, які мігрують через суворий клімат краю. Окрім цього, є вівцебики, вовки і росомахи.
Рослинний світ заповідника, хоча і здається мізерним, відіграє найважливішу роль у підтримці всієї екосистеми. Мохи і лишайники, що покривають камені і грунт, служать їжею для багатьох тварин, а коріння рослин зміцнюють тонкий шар ґрунту, запобігаючи його ерозії.
Однак ця крихка екосистема знаходиться під загрозою не лише через зміну клімату, а й через плани Трампа з освоєння природних ресурсів. Танення вічної мерзлоти, підвищення температури океану та посилення штормів призводять до деградації тундри та скорочення ареалу проживання багатьох видів тварин. Якщо люди втратять Арктичний національний заповідник, то буде знищено не тільки унікальний куточок природи, але й найважливіший регулятор клімату на всій планеті.
План адміністрації президента США про освоєння природних ресурсів заповідника зумовить зникнення й руйнування цілих екосистем та значно прискорить зміни клімату. Сам новообраний президент США Дональд Трамп не бачить у цьому ніяких проблем та називає заповідник «найбільшою нафтовою фермою США».
Трамп хоче довести, що в заповіднику Аляски видобуватимуть більше нафти, ніж Саудівська Аравія
Перша каденція Трампа ознаменувалася початком розпродажу природних багатств Аляски. На 1,5 мільйонах акрів прибережної зони розпочали нафтогазову промисловість, а перший аукціон на розробку родовищ став історичним прецедентом.
Тепер, повертаючись до влади, Трамп пообіцяв продовжити цю руйнівну політику, перетворивши Арктичний національний заповідник на найбільшу нафтову ферму Америки. Консервативні лобісти підтримують ці плани, бачачи в Алясці незліченні багатства, які необхідно терміново освоїти. Майбутнє одного з останніх диких куточків планети під загрозою.
Окрім цього, Трамп стверджує, що в заповіднику більше нафти, ніж у Саудівській Аравії. Проєкт 2025 консервативного фонду Heritage Foundation для другого терміну Трампа закликає негайно збільшити буріння нафти і газу на Алясці, у тому числі в ANWR (Arctic National Wildlife Refuge, — ред.), зазначаючи, що штат «є особливим випадком і заслуговує негайних дій».
Адміністрація Джо Байдена намагається максимально обмежити буріння в цьому регіоні. Експерти оцінюють потенційні обсяги нафти та газу, які можуть бути видобуті, якщо Дональд Трамп дозволить відновити видобуток. Прихильниками цієї ідеї виступають республіканський губернатор Аляски та окремі лідери місцевих громад, які бачать у бурінні можливість розвитку економіки регіону.
Водночас значна частина корінних жителів об’єднується з екологічними організаціями, аби протистояти видобутку ресурсів.
«Я сприймаю це як боротьбу Давида та Голіафа», — каже представниця керівного комітету Гвічіну Тоня Гарнетт у коментарі The Guardian, яка представляє села нації Гвічін у США та Канаді. — Але ми витривалі, ми сильні, і ми збираємося продовжувати боротьбу».
Що для корінних жителів означає Аляска?
Для народу гвічинів, корінних жителів Аляски, прибережна рівнина заповідника — це не просто територія, а священний простір, який вони називають «Iizhik Gwats’an Gwandaii Goodlit» — «священне місце, де починається життя». Ці землі годували їх протягом століть, забезпечуючи м’ясом карібу, ягодами та лікарськими рослинами.
Кожен пагорб, кожне озеро, кожна стежина на цій землі має для них особливе значення, пов’язане з їхніми легендами та традиціями. Тому рішення про розробку нафтових родовищ сприймається як глибока образа і загроза їхньому духовному світові.
«Ми навіть не заходимо туди, у заповідник, тому що не хочемо заважати його жителям, — зазначає Гарнетт. — Ми віримо, що навіть наші сліди завадять звірям».
Наукові дослідження однозначно вказують на те, що розробка нафтових родовищ у заповіднику матиме катастрофічні наслідки для вразливих арктичних екосистем. Особливо гостро це питання стосується білих ведмедів.
Що вже й казати про важку техніку для розвідки родовищ та буріння нафти: вона завдасть серйозної шкоди тундрі, руйнуючи середовище проживання багатьох видів тварин.
«Буріння загрожує полярним ведмедям», — зазначає в коментарі виданню “The Guardian” політичний радник некомерційної організації “Defenders of Wildlife” на Алясці Пет Лавін.
Видобуток викопного палива в Арктиці має значні ризики для довкілля і клімату. Танення вічної мерзлоти, вивільнення парникових газів та забруднення довкілля — все це створює серйозну загрозу для регіону.
Геологічна служба США оцінює запаси нафти в Арктиці від 4,3 до 11,8 мільярдів барелів, але їх розробка в таких суворих умовах буде надзвичайно дорогою і складною. Крім того, невизначеність щодо реальних обсягів запасів робить такі інвестиції високо ризикованими.
Незважаючи на це, є сильне політичне бажання розробляти нафтові родовища в Арктиці. Як зазначає Крістін Міллер: «Певною мірою це питання стало символічним».
Однак, економічна доцільність таких проєктів під великим питанням. «Ми вважаємо, що для дослідження Арктики майже немає ніякого обґрунтування, — сказала експерт “Goldman Sachs” з сировинних товарів Мішель Делла Вінья CNBC у 2017 році. — Надзвичайно складні, дорогі проєкти, такі як Арктика, на нашу думку, можуть виявитися надто високо витратними, щоб бути економічно здійсненними».
Екологи міркують, чи це завзяття є більше політичним, аніж практичним. «Певною мірою це питання стало символічним, — каже виконавчий директор Ліги дикої природи Аляски Крістін Міллер у коментарі “The Guardian”. — Є ідея, що якщо вони можуть бурити Арктичний Заповідник, вони можуть бурити будь-де».
Хто переможе в боротьбі за Арктику: між екологічними цінностями та економічними інтересами
Адміністрація Байдена опинилася перед складним вибором: як захистити унікальну екосистему Арктики, не порушуючи законів, ухвалених попереднім урядом?
Незважаючи на прагнення максимально обмежити розвідку нафти і газу в Арктичному національному заповіднику, адміністрація зобов’язана провести аукціон на оренду ділянок для розробки родовищ. Цей аукціон є прямим наслідком законодавства, ухваленого за часів президентства Трампа, яке передбачає відкриття Арктики для нафтогазової промисловості.
Команда Байдена зазначила, що запропонує лише 400 000 акрів — мінімум, який вимагається законом 2017 року — з непередбаченими обставинами, щоб уникнути середовища проживання полярних ведмедів і місць для потомства карибу (північний олень — єдиний зі свого роду. Живе в північній частині Євразії та Північної Америки, — ред.).
Адміністрація Байдена намагається мінімізувати потенційну шкоду для довкілля, пропонуючи для продажу лише мінімальну за законом площу і уникаючи екологічно чутливих зон, таких як місця проживання полярних ведмедів і карібу. Однак, навіть такі обмеження не гарантують повного збереження унікальної природи Арктики.
Бажання інвестувати в такий ризикований проєкт не проявляють нафтові компанії, усвідомлюючи екологічні ризики і негативну реакцію громадськості цього регіону. Кілька великих банків також відмовилися фінансувати такі проекти. Єдиним серйозним претендентом залишається державна корпорація Аляски, яка готова вкласти значні кошти в розробку Арктики. Однак, ефективність таких інвестицій та їхній вплив на економіку штату залишаються під питанням.
Під час першого терміну Трампа лише дві невеликі приватні компанії подали заявки на оренду заповідника, а згодом відмовилися від них. Іншим основним претендентом було Управління промислового розвитку та експорту Аляски (AIDEA), державна корпорація штату Аляска, яка судиться з адміністрацією Байдена через скасування її орендних договорів минулого року.
Мотиви державної корпорація Аляски можуть бути різними: від бажання забезпечити енергетичну незалежність штату до прагнення створити нові робочі місця. Однак, варто зазначити, що діяльність корпорації неодноразово критикувалася громадськими організаціями через неефективне використання бюджетних коштів та нездатність виконати свої початкові завдання.
Розробка нафтових родовищ в Арктиці може мати такі наслідки:
- екологічні проблеми: танення вічної мерзлоти, забруднення океану нафтопродуктами, зникнення видів тварин і рослин;
- зміна клімату: викиди парникових газів, пов’язані з видобутком і спалюванням викопного палива, прискорять темпи глобального потепління;
- соціальні наслідки: вплив на життя корінних народів, які традиційно проживають в Арктиці.
Племена гвічинів закликали адміністрацію Байдена оголосити прибережну рівнину священним місцем корінного населення вже найближчими тижнями.
Проте не всі громади корінних жителів підтримують цю ініціативу. Лідери інупіатів з Північного схилу вважають, що подібний крок порушує їхні традиційні землі та може створити перешкоди для видобутку нафти й газу, який, на їхню думку, здатний принести значну вигоду селу інупіаків Кактовік — єдиній громаді в межах заповідника.
Чому це важливо?
Позиція інупіаків демонструє, як складно знайти баланс між економічним розвитком і збереженням традиційного способу життя корінних народів. Для них видобуток нафти та газу означає можливість інвестувати у свою громаду, створюючи робочі місця, покращуючи інфраструктуру та забезпечуючи ресурси для виживання у віддаленому регіоні.
З іншого боку, для племен гвічинів прибережна рівнина є не лише місцем проживання карібу, але й священною територією, яку вони прагнуть захистити від будь-якого промислового втручання. Їхній заклик до адміністрації Байдена створити священне місце є частиною багаторічної боротьби за збереження культурної спадщини та екосистеми регіону.
У цій суперечці кожна сторона відстоює свою унікальну перспективу, пов’язану із землею, ресурсами та майбутнім громади. І хоча адміністрація Байдена опинилася між двома протилежними таборами, вирішення цього питання може стати вирішальним у контексті політики щодо корінних народів і довкілля в США.
Раніше ми розповідали, що політика Дональда Трампа може посилити кліматичну кризу. Новообраний президент США обіцяє підтримати видобуток викопного палива та вийти з кліматичних угод.
