Новообраний президент США Дональд Трамп обіцяє підтримати промислове зростання країни за рахунок багатих запасів викопного палива, що ставить під загрозу зусилля задля боротьби зі зміною клімату. Його позиція щодо виведення США з Паризької угоди може стати серйозною перешкодою для міжнародної кліматичної співпраці, а це посилить вже й без того небезпечне потепління і підвищить ризики для майбутніх поколінь. Про це повідомляє CNN.
Президентство Трампа та вихід з Паризької угоди: чого очікувати?
Минулого тижня в США обрали 47-го президента — ним став республіканець Дональд Трамп, отримавши 50,5% голосів по всій країні, в той час як його опонентка — Камала Гарріс отримала 48%. Хоча Трамп офіційно обійме президентське крісло лише в січні, вже зараз почали з’являтися тривожні новини, які загрожуюють зусиллям міжнародної спільноти у подоланні кліматичної кризи. Трамп планує вийти з кліматичної угоди.
Тим часом прогнози вчених також не додають оптимізму: 2024 рік стане найспекотнішим за всю історію спостережень, а температура перевищить критичний поріг, котрий визначений Паризькою угодою. Нагадаємо, що кліматичний документ був підписаний більшістю країн світу і передбачає стримування росту температури планети у межах не вище ніж на 1,5 градуса Цельсія. Саме таке обмеження допоможе уникнути серйозних наслідків, таких як посухи, хвилі спеки та підвищення рівня моря.
Проте згідно з даними Європейської служби зміни клімату Copernicus 2024 рік уже наближається до цього порогу. З кожним днем ситуація стає все критичнішою, якщо також врахувати обіцянки нового президента США скасувати досягнуті кліматичні починання на всіх рівнях. Це може відбутися і всередині країни, і на міжнародному рівні.
Переговори та політична ситуація: якими можуть бути глобальні наслідки
У 2017 році під час своєї першої каденції Дональд Трамп вже виводив США з Паризької угоди. Сумніви щодо змін клімату не залишили нового президента й зараз, адже він під час передвиборчої кампанії пообіцяв повторити вихід.
Нові дані свідчать, що скасування кліматичних заходів з боку провідних економік світу призведе до швидших темпів потепління, а наслідки цих змін стануть ще серйознішими. Відсутність швидких і рішучих дій спричинить погіршення ситуації, у тому числі збільшення стихійних явищ, які вже зараз мають руйнівний вплив на життя людей, тварин та країн в цілому.
«У нас немає часу зупинятися», — зазначає стратег кліматичної дипломатії з міжнародного аналітичного центру ECCO Алекс Скотт у коментарі виданню CNN.
Зважаючи на те, що екстремальна погода, зумовлена змінами клімату, щороку забирає життя людей і коштує економікам країн мільярди доларів, кліматичні питання стали центральними на міжнародних форумах, таких як G7 і G20.
«Це речі, від яких адміністрація Трампа не зможе ухилитися», — додає Скотт.
Джерела CNN повідомляють, що команда обраного президента США Дональда Трампа розпочала підготовку до рішень, що стосуються енергетики та клімату, включно з виходом із Паризької кліматичної угоди.
Оточення нового президента готує документи, які стосуються розвідки енергоресурсів, скасування обмежень на буріння нафтових і газових свердловин, а також скорочення державного регулювання в цій сфері. Це може зумовити зменшення чисельності органів, які займаються захистом навколишнього середовища в бідних регіонах, а також до розширення буріння на державних землях.
Проблеми, з якими стикається міжнародна спільнота: відсутність глобального лідерства
Виходу США з Паризької кліматичної угоди, імовірно, не уникнути, однак деякі колишні чиновники запропонували ще радикальніший крок, а саме повний вихід США з міжнародного договору ООН щодо боротьби зі зміною клімату. Це матиме серйозні наслідки, зокрема припинення участі США в міжнародних кліматичних переговорах і ускладнення повернення до них майбутнім адміністраціям.
«Це був би більш «серйозний» і «драматичний» крок», — каже старший юрист мозкового центру клімату E3G і давній міжнародний експерт з клімату Олден Мейер у коментарі виданню CNN.
Також переобрання Трампа може затьмарити наступні міжнародні кліматичні переговори COP29, які вже сьогодні стартують у Баку. Саміт має на меті збільшити фінансування для боротьби з кліматичною кризою.
«Глобальні кліматичні переговори зіткнулися з черговим моментом, коли американці коливаються між президентськими крайнощами», — зазначає Мейєр.
«США робили це раніше, і світ трохи втомився від цієї рутини, — сказав Мейєр. — З іншого боку, США є головним гравцем на сцені, і я думаю, що інші країни хотіли б зберегти здатність спробувати знову залучити їх у подальшому».
Трамп та його політика можуть призвести до того, що США втратять своє лідерство в глобальних кліматичних питаннях, що також змусить країни з високими викидами вуглецю, серед яких Китай та ЄС, активізувати свої зусилля.
Також є побоювання, що інші держави можуть використати антикліматичну позицію Трампа як виправдання для послаблення своїх кліматичних зобов’язань.
Тим часом глобальна температура зростає. За даними «Коперника», минулий місяць був другим найтеплішим жовтнем, і це на 1,65 градуса Цельсія вище, ніж доіндустріальний рівень, коли люди почали використовувати викопне паливо.
Стихійні лиха, включно з ураганом Мілтон у Флориді та руйнівною повінню в Іспанії, продовжують викликати серйозні наслідки і для людей, і для природи.
Що таке Паризька угода?
Паризька угода — це міжнародний договір, укладений 196 країнами на Конференції ООН зі зміни клімату (COP21) у Парижі у 2015 році, а набув чинності в листопаді 2016 року. Основна мета угоди — обмежити глобальне потепління до 1,5°C вище доіндустріального рівня, не перевищуючи 2°C.
Для досягнення цієї мети країни повинні скоротити викиди вуглецю на 43% до 2030 року. Кожна країна подає національні плани дій (NDC), які мають бути амбіційнішими з кожним циклом.
Угода також передбачає фінансову та технічну підтримку для країн, що розвиваються, зокрема для адаптації до наслідків кліматичних змін і розвитку низьковуглецевих технологій. З 2024 року країни будуть звітувати про свої досягнення в боротьбі зі зміною клімату.
Паризька угода сприяє діяльності з нульовим викидом вуглецю, особливо у секторах енергетики та транспорту, і до 2030 року ці рішення можуть стати конкурентоспроможними у більшості глобальних секторів.
Чому це важливо?
Перевищення порогу глобального потепління в 1,5 градуси Цельсія є критичним моментом, оскільки він може призвести до катастрофічних наслідків для планети, людства та економік. Уже зараз помітне зростання інтенсивності і частоти екстремальних погодних явищ, серед як посухи, потопи, хвилі спеки, лісові пожежі і тропічні шторми, що завдають значних збитків не лише природному середовищу, але й людям.
Для багатьох країн, зокрема тих, що розвиваються, зміна клімату може мати руйнівні наслідки для сільського господарства, інфраструктури та здоров’я населення. Згадаємо ураган у Флориді, повені в Іспанії та інші стихійні явища, які відбуваються по всій планеті.
Якщо не боротись з глобальним потеплінням, воно може зумовити значне підвищення рівня океанів, знищення природних екосистем і величезні втрати для аграрного сектору. Також під загрозою опиниться біорізноманіття, адже швидше підвищення температури планети призведе до зникнення багатьох видів рослин та тварин, що створить небезпеку для екосистем. Наприклад, полярні ведмеді, чекаючи на морський лід, шукають їжу, адже їхні запаси давно закінчилися.
Тільки у спільній боротьбі та співпраці вдасться забезпечити майбутнє планети та мінімізувати глобальні ризики, з якими ми можемо зіткнутися в наступні десятиліття.
