Полонина Руна — одна з найбільших і найвисокогірніших карпатських полонин, оточена пралісами та рідкісними природними ареалами. Попри це, саме тут наприкінці травня місцева сільська рада дозволила будівництво вітропарку. Екологи б’ють на сполох: без оцінки впливу на довкілля вже вирубані частини пралісів, знищено червонокнижні рослини, прокладено нову дорогу, а інвестори продовжують роботи, нехтуючи природною та юридичною цінністю території.
URSA.MEDIA поспілкувались з керівницею юридичного відділу міжнародної благодійної організації “Екологія.Право.Людина” Ольгою Мелень-Забрамною аби зʼясувати, чому будівництво вітропарку на полонині Руна викликає стільки запитань, які екологічні загрози вже виникли та які юридичні порушення фіксують правозахисники.
Що відомо про полонину Руна?
На висоті понад тисячу метрів над рівнем моря простягається одна з найбільших карпатських полонин — Руна або Рівна. Вона займає понад 1100 гектарів і оточена реліктовими буковими та яворово-буковими лісами, які збереглися тут у первозданному вигляді. Частина цих лісів визнані пралісами та квазіпралісами і вже мають охоронний статус, зокрема в межах пам’ятки природи “Праліси та квазіпраліси Турицького лісництва”.
Також поруч розташовані унікальні заповідні території: орнітологічний заказник “Соколові Скелі” та загальнозоологічний заказник “Тур’є-Полянський”.
Як зазначає керівниця юридичного відділу міжнародної благодійної організації “Екологія.Право.Людина” Ольга Мелень-Забрамна: “Орнітологічний заказник створений для охорони птахів. Оскільки на його території ростуть старовікові дерева, в дуплах яких гніздяться червонокнижні види. Тож очевидно, що будівництво вітряків вплине негативно на птахів та зважатиме їм дістатися до гнізд”.
Крім того, на території лісництв уже заплановано створення додаткових об’єктів природоохоронного значення. Усі ці ділянки становлять виняткову екологічну цінність для Європи — вони офіційно визнані у Резолюції 4 Бернської конвенції як рідкісні типи середовища існування: букові ліси та високогірні субальпійські луки.
Полонина Руна на сьогодні не входить до об’єктів природно-заповідного фонду, але вона з усіх боків оточена такими об’єктами, каже юристка Ольга Мелень-Забрамна.
“Формально вона поки не має охоронного статусу, але науковці вже досліджували її й виявили там цінні природні угруповання, занесені до Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни та природних середовищ існування в Європі. Вони запропонували включити цю територію до Смарагдової мережі. Офіційного рішення ще немає, але коли науковці подають пропозицію, це означає одне — дослідження проведені”, — зазначає фахівчиня.
Водночас у цьому регіоні мешкають види, занесені до Червоної книги України. Зокрема це — рись, бурий ведмідь, чорний лелека, дятел білоспинний, пугач та інші. Крім того, саме через ці ліси пролягають важливі міграційні шляхи диких тварин.
Утім, попри важливість цієї території, наприкінці травня 2024 року Тур’є-Реметівська сільська рада погодила план встановлення 30 вітряків на полонині.
Ольга Мелень-Забрамна каже: “Для будівництва вітропарку обрали саме цю ділянку через висоту. Ще за радянських часів там був військовий об’єкт, і тоді проклали бетонну дорогу, якою військові піднімались нагору. Тобто до вершини вже є інфраструктура, і, ймовірно, з точки зору логістики ця територія здалась зручною. Й також на вибір могло вплинути те, що полонила не має чинного статусу охоронної території”.
За словами юристки, вибір локації ймовірно міг ще залежати від взаємодії з громадою — чи можна домовитися, чи вдасться провести рішення через сесію місцевої ради.
Попри те, що полонина Руна не входить ані до природно-заповідного фонду, ані до Смарагдової мережі. Ця територія вже запропонована до включення й залишилось лише офіційне рішення.
URSA.MEDIA може припинити своє існування вже до кінця року.
Ми — незалежне видання, яке працює тільки завдяки підтримці вдячних читачів.
Навіть невеликий внесок допоможе нам рухатися далі. Без вас — не буде нас.
Що вже встиг зробити забудовник?
Компанія “Вітряні парки України” існує приблизно 12 років. Після початку повномасштабного вторгнення переїхала з Краматорська до Закарпаття.
За даними YouControl, серед її засновників — офшорна Astrella Holdings Limited і ТОВ “Промаудит”, який пов’язаний з екснардепом Максимом Єфімовим ( фігурант антикорупційних розслідувань, — прим. ред). А також колишнім бізнесменом Едуардом Мкртчаном.
Інвестором проєкту на полонині Руна є створене у березні 2023 році ТОВ “Вітряний парк Тур’янський” із капіталом 10 тисяч гривень. Також, за даними YouControl, з жовтня 2024 року директором компанії є Валерія Янюк.
Проєкт на полонині Руна передбачає спорудження 30 вітроелектроустановок, каже Ольга Мелень-Забрамна.
“Окрім вітряків, проєкт включає бетонну заливку, прокладання кабелів, підстанцію — хоча всі технічні деталі там не розписані. В детальному плані території інформація подана дуже поверхнево. Відомо, що між опорами мають бути прокладені підземні лінії, які транспортуватимуть електроенергію до підстанції”, — наголошує юристка.
Водночас, за словами Ольги Мелень-Забрамної, найбільше обурення викликала дорога до полонини, оскільки замість тієї, що є — проклали нову.
“Там вже була стара бетонна дорога, яку ще військові колись проклали. Але ця не підійшла й вирішили прокласти нову через територію природно-заповідного фонду, — каже юристка. І додає: Там була стара лісова дорога, її розширили, прорубали частину пралісів і фактично збудували нову дорогу — очевидно, що для вітряків”.
Як зазначає юристка, лісівники без проблем отримали лісорубний квиток та вирубали дерева, і зараз щодо цього вже є кримінальні провадження.
“ДП “Ліси України” веде службове розслідування, прокуратура теж долучилась. Але результатів наразі немає — всі цим зайнялись лише у квітні”, — наголошує Ольга Мелень Забрамна.
Натомість та дорога, що була, за словами експертки, не підійшла, адже була з іншого боку.
Офіційних заборон на будівництво за весь час не було. Попри те, що громадськість подавала скарги, зокрема до Державної інспекції архітектури та містобудування України, але вони не дали результату.
Ольга Мелень-Забрамна каже: “Забудовник подав чотири повідомлення про початок виконання будівельних робіт — по чотирьох земельних ділянках на самій полонині. На їх підставі і почалося будівництво. Крім того, було ще повідомлення про початок підготовчих робіт для прокладання дороги. І це також зареєстровано в єдиній будівельній системі”.
Тож на основі цього юристка виділила три головні порушення:
По-перше, будівництво почалося без обов’язкового висновку з оцінки впливу на довкілля (ОВД, — ред).
Як зазначає юристка, така оцінка є обов’язковою для будівництва вітроелектростанцій, якщо споруджується два або більше вітряків.
“Забудовник розпочав процедуру, але Міндовкілля її призупинило, бо наша організація “Екологія.Право.Людина” оскаржує детальний план території в суді. Тобто офіційного висновку вони не отримали, але будівництво все одно почали”, — підкреслює керівниця юридичного відділу організації.
По-друге, є порушення містобудівного законодавства.
“Забудовник разом із проєктантами занизив клас небезпеки об’єкта, і замість отримання повноцінного дозволу на будівництво, просто зареєстрували повідомлення — це набагато простіше, бо не передбачає перевірки документації органами ДІАМу. І це можна вважати маніпуляцією”, — зауважує Ольга Мелень-Забрамна.
По-третє, вирубка лісу, яка здійснювалась нібито для “лісової дороги”, хоча фактично — для вітряків.
За словами юристки, у документах не згадується жоден вітропарк, але зрозуміло, для чого і для кого ця дорога.
“До того ж, ми маємо інформацію, що в тих кварталах, де рубали, є ділянки пралісів — тобто охоронювані території”, — каже фахівчиня.
ТОВ “Вітряний парк Тур’янський”, за словами юристки, висуває такі аргументи на користь будівництва: енергетична незалежність, розбудова зеленої енергетики та диверсифікація.
“Кажуть, що цей проєкт курується Офісом Президента. Колишній голова Закарпатської ОВА Віктор Микита, який зараз працює в ОП, активно його лобіює. Місцеве самоврядування теж підтримує, бо передали землю в оренду — хоч суми й невеликі, але для високо розташованих ділянок на полонині це певний прибуток. Хоча на ті ж території були плани іншої компанії щодо гірськолижного курорту”, — зазначає Ольга Мелень-Забрамна.
Водночас поки триває судовий процес щодо оскарження детального плану території.
Юристка каже: “Його розгляд затягнувся — вітропарк ініціював проведення судової експертизи, і це займає час. Без рішення суду процедура ОВД залишатиметься призупиненою, а без ОВД забудова є незаконною”.
До того ж міжнародна благодійна організація “Екологія.Право.Людина” нещодавно звернулась до міністерки довкілля, і вона дозволила Держекоінспекції провести перевірку.
“Сподіваємось, що вже наступного тижня інспектори приїдуть і дадуть офіційний висновок — чи можна будувати без ОВД, чи ні. Бо навіть ДІАМ сказав, що заливка фундаментів можлива, але щоб змонтувати вітряки й запустити їх, висновок з ОВД обов’язковий”, — наголошує експертка.
Чим будівництво вітропарку на полонині Руна може нашкодити довкіллю?
Вже знищено верхній родючий шар ґрунту — це особливо цінні ґрунти, каже Ольга Мелень-Забрамна.
“Знищені угруповання червонокнижних рослин. Вантажна техніка та бетоновози їздять тижнями. Ми навіть не знаємо, куди подівся знятий ґрунт. І це ще до встановлення самих вітряків”, — додає експертка.
За словами юристки, у країнах ЄС, якщо вітропарк планують на території Natura 2000 — це аналог нашої Смарагдової мережі — будівництво заборонене.
Ольга Мелень-Забрамна каже: “Були випадки, наприклад у Болгарії й Греції, де після судів навіть ухвалювали рішення про демонтаж вітряків, бо не було належної оцінки впливу на довкілля”.
Також, за словами юристки, перед початком будівництва в Європі зазвичай складають атлас вітрів, досліджують вітропотенціал, оцінюють, чи ефективно буде працювати станція.
“Під час будівництва на полонині нічого з цього не було зроблено — атласу вітрів нема, достеменно невідомо, чи ця територія взагалі придатна. І, можливо, забудовники самі цього не знали. Чи вони будуть її далі будувати, незважаючи на те, що немає ОВД, чи все-таки якось обійдуть юридичні перешкоди — важко сказати, бо сильного контакту з ними немає”, — зазначає фахівчиня.
Міжнародна благодійна організація “Екологія.Право.Людина” намагається скасувати будівництво вітропарку.
“Ми вже подали повторну скаргу до Інспекції архітектурно-будівельного контролю в Києві. Просимо провести перевірку щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, — каже Ольга Мелень-Забрамна. Й додає: Чекаємо також на реакцію Державної екологічної інспекції. Паралельно, у нашому судовому процесі ми подали заяву про забезпечення позову, просили суд заборонити Тур’є-Реметівську сільську раду видавати нові містобудівні умови та обмеження — зокрема, на інші вітроустановки. Бо саме ці містобудівні умови були видані на чотири установки, де зараз активно ведуться роботи”.
Як зазначає юристка, суд відмовив благодійній організації у забезпеченні позову, тому було вирішено подати апеляційну скаргу.
“Також думаємо звертатися до міжнародних організацій. Ми вже повідомили Європейський Союз, що Смарагдова мережа потенційно знищується, і будемо продовжувати інформувати. Нам важливо донести, що такі речі не можна залишати без реакції”, — наголошує фахівчиня.
І додає: “Ми налаштовані діяти рішуче, бо це серйозна боротьба”.
Раніше ми розповідали, на Миколаївщині зводять Тилігульську вітрову електростанцію, яка щорічно вироблятиме 1,7 ТВт і зменшить викиди вуглецю на 2 млн тонн.
URSA.MEDIA може припинити своє існування вже до кінця року.
Ми — незалежне видання, яке працює тільки завдяки підтримці вдячних читачів.
Навіть невеликий внесок допоможе нам рухатися далі. Без вас — не буде нас.
