24 січня на узбережжі Чорного моря, у рекреаційній зоні «Катранка» Лиманської громади Білгород-Дністровського району виявили плями, схожі на мазут. За інформацією працівників Національного природного парку «Тузлівські лимани», на прибережній смузі довжиною близько 1,5 км і шириною забруднення 1,5-2 м знайшли осередки чорної речовини, згустки якої досягають розміру 5 см — йдеться у повідомленні Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
URSA.MEDIA поспілкуватись з в.о.директора Науково-дослідної установи «Український науковий центр екології моря» Віктором Коморіним, аби дізнатись, яка ситуація в Чорному морі та чого очікувати найближчим часом.
Аварія російських танкерів продовжує впливати на водну екосистему: яка поточна ситуація в Чорному морі
Станом на 26 січня 2025 року завдяки супутником знімкам фахівцям Науково-дослідної установи «Український науковий центр екології моря» вдалося з’ясувати, що частина мазуту знову потрапила в море, а течії, які зараз існують, перенесли його на північну сторону Керченської протоки.
«На супутникових знімках видно, що нафта поступово вивільняється з затонулих суден», — каже Віктор Коморін.
Після того як співробітники парку «Тузлівських лиманів» виявили на узбережжі згустки мазуту — Державна екологічна інспекція вже відібрала проби й направила їх до наукового центру для аналізу. Офіційних висновків поки що немає.
Обовʼязки директора установи виконує Віктор Коморін, він повідомляє: «Упродовж декількох днів ми зробимо аналіз і зможемо дати відповідь, але тільки на питання, чи це дійсно нафтові вуглеводні. Точно стверджувати, що це мазут, і тим більше, що це той самий мазут з затонулих російських танкерів на півдні Керченської протоки наразі неможливо, оскільки для порівняння нам потрібні оригінальні зразки того мазуту».
Фахівець пояснює, що кожен аналіз супроводжується спектрограмою, яка відображає піки, а вони вже показують, які саме фракції вуглеводнів та в якій пропорції, а також які домішки містяться в мазуті. Ці піки завжди будуть різними. Навіть один і той самий сорт мазуту в різних танкерах може мати деякі відмінності.
Окрім того, як зазначає Коморін, мазут з затонулих російських танкерів продовжує розповсюджуватися на тисячі кілометрів Чорного моря.
«Чорноморська течія, яка є основною в морі, могла перенести мазут з акваторії біля південного узбережжя Криму до Дунайських вод», — розповідає в. о. директора Науково-дослідної установи «Український науковий центр екології моря».
З початку катастрофи минуло більше місяця й за цей час мазут, який у вигляді грудок розповсюджується у морі, поступово стає більш важким та осідає у водяній товщі, наближаючись до дна.
Віктор Коморін каже: «Ці згустки мазуту за розміром нагадують кульки пінг-понгу, але можуть бути більшими або меншими». І додає: «Сьогодні складно сказати, скільки нафтопродуктів потрапить на дно, а скільки буде викинуто на узбережжя».
Що відбувається з флорою та фауною Чорного моря?
Мазут негативно впливає на водну екосистему, зокрема знищуючи планктон та інші важливі компоненти, зазначає в. о. директор Науково-дослідної установи «Український науковий центр екології моря» Віктор Коморін.
«Як наслідок мазут може призвести до деградації дна філофорного поля Зернова, зникнення водоростей і порушення екологічного балансу шельфових зон. Водночас він здатний значно зменшити кормову базу для чорноморських риб, яка є критично важливою для підтримання їхньої популяції», — розповідає фахівець.
Попри продовження вивільнення мазуту з танкерів, Науково-дослідна установа «Український науковий центр екології моря» на зараз немає підтвердженої інформації щодо загибелі тварин та птахів на території, яка контролюється Україною.
Водночас у майбутньому, за словами Коморіна, у рибі можуть накопичуватись токсичні речовини.
«Кожен організм, що знаходиться вище за трофічною ланкою, накопичує більше токсичних речовин. Так, наприклад, риба може накопичити певну кількість токсичних речовин — нафти та вуглеводнів, що не сильно впливає на неї саму. Однак, якщо дельфін з’їсть велику кількість такої риби, це може призвести до його смерті через гостру інтоксикацію», — зазначає фахівець.
І додає, що в довгостроковій перспективі мазут, а особливо токсичні поліароматичні вуглеводні, можуть впливати на мутагенні процеси водних організмів.
За ситуацією в Чорному морі щоденно слідкують: як діятимуть у випадку забруднення узбережжя Одещини
Уже є інформація щодо місця, де затонули судна, і частина цієї інформації була отримана завдяки супутниковим даним, зазначає Віктор Коморін.
«Всього затонуло два судна. Одне з них розкололось навпіл, і його кермова частина була прибита до російського узбережжя Керченської протоки. Носова половина затонула, а друге судно повністю знаходиться під водою», — каже виконуючий обовʼязки директора Науково-дослідної установи.
На питання: «Чи розкололось друге судно й чи несе загрозу?» Віктор Коморін відповідає: «Імовірно, судно ще не розкололось, але з супутникових знімків видно, що нафта продовжує поступово вивільнятися. Останній знімок, який датований 26 січня, показав, що з’явилася ще одна пляма. Це вказує на те, що мазут у певних танках зберігається, і ці танки поступово починають пошкоджуватись через шторм. Як наслідок, нафта поступово вивільняється».
Нині, за словами фахівця, місцеві органи влади активно збирають та утилізовують мазут, а під час наступного моніторингу намагатимуться виявити точки, де в майбутньому він може з’явитися.
«У разі появи нових згустків, ми зможемо оперативніше відреагувати. Поки що орієнтуємося на те, що трапилося біля Дунаю. Але коли потеплішає такі викиди можуть з’явитися в будь-якому місці Одеського узбережжя», — додає Коморін.
Раніше ми розповідали, що після кораблетрощі російських танкерів, у Чорному морі утворилась нафтова пляма.
