Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка в Києві розірвав угоду з інвестором щодо будівництва житлових споруд на території заповідника. Про це вчора повідомив голова військової адміністрації Тимур Ткаченко у своєму телеграм-каналі.
Далі говоримо про те, як розвивалась ситуація навколо забудови.
Історії київського ботанічного саду — що відомо та чим славиться?
Сьогодні Ботанічний сад імені Миколи Гришка — це водночас мальовничий куточок столиці та науковий центр. Тут створюють нові ботанічні сади та парки, досліджують методи охорони природи та зберігають генофонд рослин. Ботанічний сад входить до природно-заповідного фонду України та має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Сад розташований на правому березі Києва, неподалік монументу України-матері. Має площу 130 гектарів й вважається найбільшим ботанічним садом України. Тут вирощують приблизно 12 тисяч видів, форм і сортів рослин.
Сад має столітню історію. Ще у 1918 році відомий ботанік Володимир Липський висунув ідею заснувати в Києві такий об’єкт. Він запропонував концепцію, розробив структуру майбутнього саду, план будівництва та визначив основні напрями його діяльності. Згодом Липський переїхав до Одеси, де до кінця життя керував подібним проєктом — Ботанічним садом Одеського університету.
Згодом ініціативу Липського підтримав інший визначний ботанік — Олександр Фомін, на його честь в Києві назвали інший ботанічний сад. Саме під його керівництвом у 1935 році розпочалося будівництво ботанічного саду.
До початку Другої світової війни сад вже мав у колекції приблизно 1050 рослин та 1000 таксонів оранжерейних рослин (група організмів, пов’язаних між собою спільними ознаками та властивостями, досить відокремлена для того, щоб їй можна було присвоїти, — ред.) Однак війна завдала значної шкоди, і відновити роботу закладу вдалося лише у 1964 році.
У 2025 році Ботанічний сад імені Миколи Гришка зіштовхнувся з новими перешкодами. 9 січня в Державній аудиторій службі України повідомили, що землю попри заборону передали під житлову забудову.
Ботанічний сад хочуть забудувати: як планує діяти керівництво та що каже місцева влада
Протягом приблизно шести років забудовнику не вдавалось укласти угоду про будівництво на території через особливий режим охорони території Національного ботанічного саду. За цей час установа отримала від інвестора готівкові кошти, послуги та товари на загальну суму 2,6 мільйона гривень. Зокрема, йдеться про передання цибулин тюльпанів та ґрунт.
Зазначимо, що Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка є частиною природно-заповідного фонду України, має статус об’єкта комплексної охорони і належить до земель природного та історико-культурного призначення. Ці землі охороняються як національне надбання.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», заборонена будь-яка господарська чи інша діяльність, яка суперечить цільовому призначенню заповідника, включно з будівництвом споруд, не пов’язаних із його діяльністю.
За даними ДАСУ, Національна академія наук України передала приватним забудовникам 116 га державної землі майже задарма. А цим самим забудовником є компанія «КСМ-Груп», яка також є інвестором Ботанічного саду. Власником компанії забудовника є Микола Копистира, а статусним капіталом володіють Ольга та Тетяна Черненко, які є його двоюрідними сестрами.
Водночас у ситуацією з забудовою саду 11 січня втрутилася міська влада й закликала уряд вжити заходів, щоб зупинити забудову Національного ботанічного саду імені Гришка та забезпечити належний догляд за його територією.
За словами міського голови Віталія Кличка, раніше столиця зверталася до Національної академії наук із проханням передати ботсад в управління міста, адже територія перебувала в занедбаному стані. Проте академія відмовилася й надалі передала частину землі саду приватному забудовнику, хоча закон забороняє будівництво на землях природно-заповідного фонду.
Кличко підкреслив, що Київ готовий взяти ботанічний сад під своє управління, провести необхідні роботи з відновлення та перетворити його на гідну окрасу столиці.
«За останні 10 років ми створили сотні нових зелених зон і оновили багато старих парків та скверів. Тепер готові врятувати й цю унікальну територію», — зазначає Кличко.
Того ж дня керівник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко заявив, що звернувся до керівництва Ботсаду та Національної академії наук із рекомендацією негайно розірвати інвестиційний договір.
Водночас 12 січня заступник директора Національного ботанічного саду імені Миколи Гришка Микола Шумик в ефірі Суспільного заперечив інформацію про передачу земель ботсаду під забудову.
У 2018 році, за словами Миколи Шумика, земельна ділянка на вулиці Садово-Ботанічній, 1, все ж була передана за інвестиційною угодою, яка передбачала лише впорядкування господарської зони ботсаду, а не житлову забудову.
«На території господарського двору розташовані адміністративний корпус, господарські споруди та гуртожиток для працівників. Ми передбачили у проєкті капітальний ремонт цих приміщень, але не житлову забудову. З КСМ Груп була укладена інвестиційна угода, однак жодного будівництва не проводилося», — каже Шумик.
Також він додав, що за останні роки нічого не будувалось й невідомо, чи та угода ще чинна.
Юрист і громадський активіст Олег Симороз у коментарі Суспільному назвав такі заяви «маніпулятивними», оскільки компанія «КСМ Груп» спеціалізується саме на житловій забудові, а не на ремонтних роботах.
«Договори такого типу містять чіткі строки виконання. На думку Держаудитслужби, забудовник не зміг реалізувати будівництво через охоронний статус території та відсутність дозволів. Проте компанія виконувала інші зобов’язання, наприклад, постачала продукцію ботсаду, і це може бути підставою для компенсації», — пояснює Симороз.
Щоб уникнути юридичних наслідків, за словами юриста, державі потрібно самостійно звернутись до суду та оскаржити чинність угоди.
У справі також висловився пам’яткоохоронець та активіст Дмитро Перов. Він заявив, що в Національному ботанічному саду імені Гришка в Києві могли планувати будівництво офісів або житлових будівель під виглядом реконструкції.
За його словами, на території є щонайменше три будівлі, які адміністрація могла передати на реконструкцію. Такий підхід дозволяє обійти заборони на нове будівництво навіть у природно-заповідних зонах.
Однією з цих споруд є гуртожиток, що має житлове призначення. Це дозволяє проводити реконструкцію без зміни функціонального призначення будівлі, залишаючи її в межах заповідної території.
Як вважає Перов, це могло призвести до зведення нових офісних або житлових будівель на місці старих споруд без виділення окремої землі для забудови.
Екологічна прокуратура також взялась за розслідування законності забудови на території саду. Планувалось перевірити, чи була інвестиційна угода укладена відповідно до законодавства та чи правомірні плани забудови заповідної зони.
Після суперечок та висловлювань Ботсад все-таки планує розірвати угоду: що повідомило керівництво
17-го січня стало відомо, що керівництво Національного ботанічного саду імені Миколи Гришка припинило співпрацю з інвестором, з яким раніше уклали договір щодо реконструкції об’єктів на території саду.
«Згуртованість та спільні цілі дають результат. Кияни відстояли землю ботсаду та вберегли зелену територію від забудовника. Це ще один приклад того, як громада може ефективно впливати на життєдіяльність міста. У відповідь на мій лист-рекомендацію, Національний ботанічний сад імені Гришка підтвердив: інвестиційний договір, який викликав стільки обурення серед містян, буде розірвано. Я вдячний кожному, хто не залишився осторонь, і сподіваюсь, що ця перемога стане прикладом для усіх охочих спробувати відібрати нашу історичну та культурну спадщину», — пише Тимур Ткаченко.
Варто додати, що ситуація навколо можливої забудови Ботанічного Саду імені Гришка обурила киян та й просто небайдужих українців. Поширення публікацій про забудову та готовність виходити на акції протесту — дали свій результат. Суспільна небайдужість та згуртованість — один із основних двигунів демократії та сталого розвитку. Саме тому важливо показувати свою небайдужість та відстоювати власні цінності.
Раніше ми розповідали, що через постійні обстріли енергетичної інфраструктури, вимкнення світла, відсутність опалення під загрозою опинився Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка. Рідкісні та екзотичні види рослин опинились на межі зникнення.
