Африканські пінгвіни, які ще кілька десятиліть тому заповнювали узбережжя Південної Африки сотнями тисяч, сьогодні опинилися на межі зникнення. Дослідження показує, що головна причина — не хвороби й не хижаки, а стрімкі зміни в океані та різкий дефіцит риби, який за лічені роки призвів до загибелі понад 62 тисяч дорослих птахів.
Куди поділася риба?
Протягом багатьох років спостерігачі бачили майже однакову картину: пташки поверталися з моря виснаженими, втрачали вагу замість того, щоб набирати, а потім не переживали період линьки. Саме він виявився критичною точкою. Пінгвіни линяють раз на рік — і три тижні не можуть заходити у воду, бо їхнє пір’я тимчасово втрачає водонепроникність. Щоб пережити ці тижні, птахи мають накопичити чимало жиру. Але якщо риби в океані мало, пінгвіни просто не можуть набрати потрібний запас сил.
Є дві головні причини, через які риби для пінгвінів стало менше.
Перша — надмірний промисловий вилов сардин і анчоусів. Це недорогі, але дуже популярні види риби, які масово використовують у рибній промисловості. Людство полює на них інтенсивніше, ніж на будь-який інший вид морських організмів у цьому регіоні. У деякі роки вилов був настільки великим, що запаси не встигали відновлюватись.
“У період із 2004 по 2011 рік запаси сардини біля західного узбережжя Південної Африки стабільно трималися нижче 25% від їхньої максимальної чисельності, і це, схоже, спричинило серйозний дефіцит їжі для африканських пінгвінів, що призвело до втрати приблизно 62 000 гніздових дорослих особин” – повідомив співавтор дослідження, Річард Шерлі.
Друга — потепління води та змінені течії, які змістили звичні райони скупчення риби. Там, де десятки років тому риби було вдосталь, тепер може бути порожньо. Дослідники відзначають, що сардини просто «переїхали» у холодніші води, а пінгвіни фізично не встигають за ними.
“Якщо їжу занадто важко знайти до линяння або одразу після нього, у них не буде достатньо запасів, щоб пережити голодування. Ми не знаходимо великих плотів туш – наше відчуття полягає в тому, що вони, ймовірно, гинуть у морі”, – сказав Шерлі.
У результаті птахи змушені пропливати довші дистанції, щоб знайти їжу. Але під час вигодовування пташенят вони не можуть зникати надовго, інакше малюки швидко гинуть. Так виникає пастка: щоб нагодувати пташеня, треба знайти рибу, але щоб знайти рибу — треба проплисти далі, ніж дозволяють власні сили. Пінгвіни виснажуються й повертаються з моря майже з порожніми шлунками.
Найгірше те, що загибель дорослих особин б’є по популяції сильніше, ніж загибель молодняку. Африканські пінгвіни повільно розмножуються, і кожна пара вирощує лише 1–2 пташенят на рік. Тому втрата десятків тисяч дорослих — це втрата десятків тисяч потенційних майбутніх поколінь.
Сьогодні залишається менше ніж 10 тисяч гніздових пар у дикій природі. Це означає, що вид перебуває в реальній зоні ризику зникнення протягом найближчих кількох десятиліть.
Що робить ПАР і чи цього достатньо?
Південноафриканський уряд визнає проблему й час від часу запроваджує тимчасові заборони на вилов у зонах, де годуються пінгвіни. Також встановлюють штучні гнізда, які захищають яйця від спеки та хижаків. Волонтери та спеціальні центри доглядають за хворими та виснаженими птахами, повертаючи їх у природу.
Але основна проблема, а саме нестача риби залишається невирішеною. Потрібна довгострокова, жорсткіша рибальська політика, яка враховує не лише інтереси рибної промисловості, але й потреби океану та його мешканців.
“У 2024 році африканських пінгвінів класифікували як вид, що перебуває під критичною загрозою зникнення, і відновлення біомаси сардини в ключових кормових зонах, схоже, є необхідним для їхнього довгострокового виживання” – зазначив Річард Шерлі.
Масова загибель африканських пінгвінів показує не лише проблеми одного виду. Це знак того, що океан змінюється надто швидко, і багато тварин просто не встигають до цього пристосуватися. Якщо сьогодні не вистачає їжі для пінгвінів, завтра це може торкнутися й інших морських мешканців.
Ця ситуація нагадує нам, наскільки легко зруйнувати природну рівновагу — промисловим виловом, змінами клімату чи просто надмірним втручанням у екосистеми.
Раніше ми розповідали як філе лосося надруковане на 3D принтері може зменшити вилов риби.
