З першими теплими днями в Україні змії повертаються до активного життя після зимового анабіозу — шукають їжу, пару й території для проживання. У весняно-літній період ризик натрапити на гадюку зростає, особливо у Карпатах, степах і лісах Полісся.
URSA.MEDIA поспілкувались з лікаркою-екзотологинею ветеринарної клініки “Зоолюкс” Олександрою Руденко про те, як розпізнати отруйну змію, уникнути контакту й діяти у разі укусу.
Весна — сезон активності змій: що потрібно знати про місцевих рептилій?
Після зимового періоду рептилії повертаються до активного життя. Їхню поведінку визначає не лише час року, а й фізіологічні особливості організму. Змії не здатні самостійно підтримувати стабільну температуру тіла, тож кожне добове весняне потепління стимулює їх пробуджуватись.
“Змії є ектотермами, тому їхня активність безпосередньо залежить від температури навколишнього середовища. Узимку вони впадають у стан анабіозу — подібний до сплячки — в непромерзаючих схованках: норах, дуплах, щілинах у камінні”, — розповідає лікарка-екзотологиня Олександра Руденко.
Під впливом сонця і тепла, за словами фахівчині, в тілі змії відбуваються зміни, які дозволяють їй повернутися до звичного ритму життя — полювання, пересування та захисту території.
Лікарка-екзотологиня каже: “Навесні, від підвищення температури навколишнього середовища, а відповідно — і тіла змії, підвищується частота серцевих скорочень, розширюються периферійні судини, пришвидшується метаболізм”.
Окрім цього, як зазначає Олександра Руденко, навесні у змій також починається період спарювання: “Самець шукає самку, тож змії більше переміщуються. Активність зростає також через потребу поповнити енергозапаси після тривалої зими”.
Тож після пробудження зустріти змію в Україні — не рідкість, особливо навесні та влітку. Проте є області, де таких випадків фіксується значно більше. Це пов’язано не лише з кількістю рептилій, а й з особливостями середовища — наявністю лісів, боліт, гір або степових ділянок, де змії почуваються захищеними й мають доступ до їжі та укриттів.
Найбільше укусів реєструється в Івано-Франківській, Закарпатській та Львівській областях, каже Олександра Руденко.
Водночас “гарячими точки”, за словами фахівчині, вважають:
- Карпати (вологі ліси, трава, каміння);
- Лісостеп та Полісся (болота, лісосмуги, покинуті сади);
- Одеську область (зокрема, Тузлівські лимани) — багато степових гадюк;
- Сумську, Чернігівську, Харківську області, де трапляється гадюка Нікольського. Це пов’язано з поєднанням відповідного клімату, біотопів і доступу до укриттів.
Як зазначає Олександра Руденко, в Україні мешкає три види змій з роду Vipera, які можуть бути небезпечними для людини:
- гадюка звичайна (Vipera berus) —Полісся, Карпати, частково Лісостеп. Її отрута нейротоксична і гемотоксична, викликає набряки, біль, іноді порушення згортання крові;
- гадюка степова (Vipera ursinii) — степова зона: Луганська, Донецька, Одеська області. Її отрута менш токсична, але все ще небезпечна для дітей та алергіків;
- гадюка Нікольського (Vipera nikolskii) — Харківська, Сумська, Чернігівська області. Її отрута дуже сильна, переважно гемотоксична, викликає некрози, системну інтоксикацію.
Саме ці види мають характерну будову тіла, вертикальні зіниці й отруйні залози. Їхня отрута впливає переважно на нервову систему, кров або тканини організму.
Як уникнути укусу змії: прості правила безпеки на природі
Зустріч зі змією — неприємний, але передбачуваний ризик під час прогулянок у лісах, степах або в горах. Утім, більшість укусів можна було б уникнути, дотримуючись базових правил поведінки. Оскільки змії не нападають першими, вони кусають лише тоді, коли відчувають загрозу.
Тож лікарка-екзотологиня Олександра Руденко виділила декілька пунктів, які допоможуть уникнути контакту зі зміями:
- Не торкайтеся каміння, пеньків, високої трави руками без потреби.
- Рухайтесь по відкритих стежках, не пробирайтесь крізь зарості.
- Не наступайте навмання в траву — краще використовувати палицю для огляду.
- Не намагайтеся ловити чи чіпати змій.
- На нічліг в лісі — перевіряйте одяг і спальники.
Оскільки більшість укусів припадає на нижню частину ноги — гомілку або щиколотку, тому важливо зважено підходити до вибору одягу та взуття перед походом на природу.
“Правильний одяг може значно знизити ризик укусу. Не носіть відкрите взуття, особливо в степах або горах. Замість них — високі черевики з щільним голенищем або берці. Штани з щільної тканини слід заправляти у взуття”, — наголошуй лікарка-екзотологиня.
Як зазначає Олександра Руденко, щільний одяг створює фізичний бар’єр, який змії не завжди можуть прокусити, а також дає вам кілька критичних секунд на реакцію.
Водночас при зустрічі зі змією варто не панікувати та не робити різких рухів. Важливо пам’ятати: змія не прагне конфлікту — вона обороняється.
Фахівчиня каже: “Паніка та спроба втекти, а також різкі рухи можуть іноді провокувати захисну реакцію. Спроба вбити або впіймати змію — це небезпечно”.
Тож якщо ви побачили змію — зупиніться, не наближайтесь, дайте їй час і простір відповзти. Це найпростіший і водночас найнадійніший спосіб уникнути укусу.
Укус змії: як розпізнати небезпеку та що робити до приїзду медиків
Укус отруйної змії — це не лише біль і страх, а й реальна загроза здоров’ю. Перші симптоми можуть проявитися миттєво, тому важливо розпізнати їх і діяти швидко.
Першочергово після укусу в людини на тілі зʼявиться слід від зубів, набряк, гіперемія, біль, з часом — синюшність, каже Олександра Руденко.
“В проміжку від 15 хвилин до години проявиться слабкість, нудота, запаморочення, гіпотонія, тахікардія, головний біль, іноді втрата свідомості. Можливі алергічні реакції, анафілаксія — особливо у чутливих людей, — розповідає фахівчиня. Й додає: За укусу гадюки Нікольського — швидко розвиваються некрози”.
Тож у критичній ситуації важливо не розгубитися — й одразу викликати швидку. Домедична допомога може значно полегшити перебіг інтоксикації та виграти час до прибуття лікарів. Зокрема, потрібно:
- зберігати спокій, обмежити рух ураженої кінцівки (щоб зменшити поширення отрути);
- опустити уражену ділянку донизу;
- зняти кільця, браслети з кінцівки (через набряк);
- пити багато звичайної води (без алкоголю/кофеїну);
- якщо можливо — зафіксувати змію на фото (для визначення виду).
Реакція на укус залежить від віку, фізичного стану та чутливості людини. Найвразливішими залишаються діти та алергіки.
Олександра Руденко зазначає: “Здорові дорослі зазвичай переносять укус без смертельних наслідків, але симптоми можуть бути тяжкими. Діти — в групі підвищеного ризику через меншу масу тіла та гірший імунітет. Алергіки — ризик анафілаксії”.
Натомість категорично заборонено висмоктувати отруту — це неефективно і небезпечно для того, хто це робить, каже фахівчиня.
Й додає: “Не розрізати рану — це лише погіршує ушкодження. Не накладати джгут, адже можливий ризик ішемії, некрозу. Не прикладати лід напряму — це не зупинить поширення отрути, а лише може сильніше пошкодити тканини. Не вживати алкоголь чи кофеїн — вони посилюють кровообіг і розносять отруту швидше”.
Після прибуття лікарів постраждалого доставлять до медичного закладу для стабілізації стану та нейтралізацію дії отрути.
Для цього, за словами Олександри Руденко, виконають наступні кроки:
- Введуть протиправцевої сироватки та специфічну протизміїну сироватку — за наявності та показів (в Україні вона обмежено доступна).
- Далі стабілізація в умовах стаціонару — введення внутрішньовенно фізіологічних розчинів, антигістамінних, глюкокортикостероїдів (якщо алергічна реакція). Анальгетики, антибіотики при підозрі на вторинно підсіяну інфекцію.
- Хірургічна обробка — за наявності некрозу.
Навіть за вчасної допомоги наслідки укусу можуть відчуватися тижнями. У деяких випадках потрібна тривала реабілітація.
Як зазначає фахівчиня, легка форма триває від 5 до 10 днів, середньо-тяжка — 2–3 тижні, а тяжка — до кількох місяців.
Окрім цього, Олександра Руденко каже, що можливі ускладнення: “Місцеві — некрози, вторинна інфекція, ураження нирок (гемолітичний ефект). А також алергічні реакції або сенсибілізація до сироватки, тромбози, порушення коагуляції”.
Раніше ми розповідали, як впоратися із симптомами алергії.
