У Великій Британії школяр почав кампанію встановлення попереджувальних знаків для водіїв після загибелі двох оленів на дорозі. Хлопчик звернувся до прем’єр-міністра Великобританії сера Кіра Стармера та короля Чарльза ІІІ з проханням збільшити кількість попереджувальних знаків про дику природу на дорогах Англії.
Детальніше про цю чудову дитячу ініціативу та ситуацію із загибеллю тварин на дорогах в Україні — далі.
Чого вдалося досягти підлітку в Англії?
11-річний Броуді з північно-східного Лінкольншира, написав листа до влади та короля Великобританії з проханням збільшити кількість попереджувальних знаків про диких тварин на дорогах Англії.
Хлопчина та його мама Ніккі навіть не очікували отримати відповіді від уряду, проте вона надійшла.
У офіційному листі премʼєр подякував хлопчику за його небайдужість та ініціативність, пообіцяв взяти ідею Броуді до розгляду. Згодом пропозицію школяра передали до відділу дорожніх знаків.
Також Броуді закликав владу встановити попереджувальні знаки із зображенням різних тварин. «Люди можуть побачити оленів, але на дорозі вони не шукатимуть їжачка», — вважає хлопчик.
До того ж Броуді разом із мамою Ніккі вже встановили близько 20 саморобних попереджувальних знаків у своїй місцевості, щоб нагадати водіям про потребу бути уважними до диких тварин.
Мама Ніккі розповідає, що пишається своїм сином і його наполегливістю: «Коли він вперше сказав, що збирається написати королю та прем’єр-міністру, ми не очікували відповіді. Ми думали, що його ідеї можуть просто відхилити. Але ми дуже пишаємося тим, як він привернув увагу та як усі навколо згуртувалися, щоб допомогти».
Хлопчик також має амбітні плани на майбутнє, серед яких поїздка до Кенії для роботи над масштабними проектами з охорони дикої природи та створення власної ферми для реабілітації тварин.
Збиті тварини на дорогах України: що загрожує водіям
Питання захисту тварин на дорогах в Україні регулюється кількома правовими нормами, основними з яких є стаття 299 Кримінального кодексу України та стаття 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керівниця юридичного напряму ГО «URSA» Марина Суркова зазначає: «Якщо наїзд на тварину був навмисним, це розцінюється як жорстоке поводження, що карається відповідно до статті 299 ККУ. І тоді покарання залежить від обставин».
Юристка наводить такі розмежування статті 299, яка має чотири частини:
- відповідно до частини 1 передбачено обмеження волі від 1 до 3 років або позбавлення волі на 2 чи 3 роки;
- у частині 2, якщо діяння скоєне у присутності дітей, позбавлення волі від 3 до 5 років;
- у 3 частині описується повторність, групові дії, особлива жорстокість чи використання тварин для задоволення статевої пристрасті — у такому випадку позбавлення волі від 5 до 8 років;
- у 4 — зазначено жорстокі дії з метою створення та поширення фото- чи відеоматеріалів — аналогічно від 5 до 8 років.
Також Суркова описує випадки ДТП за участі тварин: «У разі ненавмисного наїзду, наприклад, через раптовий вихід тварини на дорогу, це кваліфікується як дорожньо-транспортна пригода (ДТП). Водій зобов’язаний зупинитися, викликати поліцію, яка визначає наявність вини».
Окрім цього, існує відповідальність власників тварин, які випускають собак гуляти без повідка.
«Якщо тварина вибіжить на дорогу, власника можуть притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 154 КУпАП (порушення правил утримання домашніх тварин), штраф складає 3 400–8 500 грн у разі повторного порушення», — наголошує юристка.
«Обережно, дикі тварини»: чи достатньо в Україні знаків, які попереджають про звірів
В Україні дорожні знаки для попередження про диких і свійських тварин регламентовані, але використовуються рідко. Серед таких:
- знак 1.36 (дикі тварини) встановлюється за межами населених пунктів на ділянках, де можливий перехід диких тварин. Він повинен знаходитися за межами населених пунктів на відстані 150-300 метрів до небезпечної ділянки, де можуть переходити дорогу тварини. В населених пунктах до 50-100 метрів до початку небезпечної ділянки, де ходять тварини;
- знак 1.35 (зображення корови) використовується на ділянках, де свійська худоба переганяється через дорогу. Його встановлюють в населених пунктах за 50-100 метрів до тієї ділянки, де переходять тварини. Або 150-300 метрів — за межами населених пунктів.
Марина Суркова каже: «Пішохідний перехід створений для людини, а про тварину не йдеться взагалі. Однак водій автомобіля може пропустити собаку або когось іншого, хто стоїть на пішохідному переході».
Також важлива громадська свідомість. Хоча закони передбачають відповідальність за наїзд на тварину, водії часто ігнорують ці правила. Проте в Україні є приклади, коли водії зупиняються, даючи можливість тварині перейти дорогу, навіть на нерегульованих пішохідних переходах.
За словами юристки, загалом серед водіїв існує практика — пропускати тварину, якщо вона цілеспрямовано чекає на переході.
Марина Суркова також акцентує увагу на тому, що потрібно розробляти дорожні знаки, будувати екодуки, але усе це залежить від об’єднання зусиль суспільства, держави та активістів.
У Великій Британії вже є приклади ініціатив, спрямованих на захист тварин на дорогах. Наприклад, Броуді разом із мамою Ніккі з Британії, які встановили саморобні попереджувальні знаки у своїй місцевості, щоб нагадати водіям про потребу бути уважними до диких тварин.
Що таке екодуки й для чого вони потрібні?
У багатьох країнах створення мостів і тунелів для тварин допомагає уникнути аварій через інтенсивний рух транспорту. Це не лише сприяє безпеці тварин, а й пропонує екологічно раціональне рішення для урбанізованих територій.
Отже, екодуки — це спеціальні конструкції у вигляді мостів або тунелів, які забезпечують безпечний перехід тварин через автомобільні дороги.
Цей термін охоплює підземні тунелі, віадуки та шляхопроводи для великих тварин або стад, спеціальні переходи для земноводних, рибохідні канали й водопропускні труби для дрібних ссавців (їжаків, видр, борсуків), зелені дахи, які створюють простір для комах і птахів.
Марина Суркова наголошує: «У світі поширеною практикою є створення спеціальних переходів для диких тварин. В Україні їх поки немає, хоча це могло би значно зменшити кількість ДТП за участі тварин».
Чому це важливо?
«Статистику смертності тварин на дорогах ніхто не веде. І у нас немає єдиної служби, яка могла б це робити. Натомість є громадські зоозахисні організації, такі як «URSA», АЗОУ чи інші, які займаються захистом тварини, просвітницькою роботою і допомогою жорсткого поводження», — каже Суркова.
За її словами, держава майже нічого не робить у цьому напрямку. Якщо на місцевому рівні органів місцевого самоврядування виділяються кошти для стерилізації, комунальні підприємства працюють, то на загальнодержавному рівні нічого не робиться.
Однак для системного вирішення проблеми необхідний комплексний підхід, який передбачає:
- Розробку та впровадження нових знаків і стандартів дорожньої інфраструктури.
- Інформаційні кампанії для підвищення обізнаності водіїв і пішоходів.
- Законодавчі ініціативи для посилення відповідальності за порушення правил, що стосуються тварин на дорогах.
Раніше ми розповідали, що в Україні створили реєстр для домашніх тварин. Кого можна зареєструвати та навіщо він потрібен?
