З липня 2025 року у Швейцарії набули чинності нові правила маркування м’ясної та молочної продукції: тепер компанії зобов’язані зазначати на етикетках, чи зазнали тварини болю під час виробництва. Вперше в Європі закон зобов’язує прямо вказувати факти жорстокого поводження з тваринами — даючи споживачам інструмент для етичного вибору. Детальніше про нововведення — розповідаємо далі.
Швейцарія почала ставити маркування: до кого це відноситься
Чи має споживач право знати, що стоїть за його скибкою сиру або шматком м’яса? Звісно хотілося би, але поки в Україні це не можливо. Однак у Швейцарії з початку липня 2025 року в країні діють нові правила, які зобов’язують компанії вказувати на етикетках, чи пов’язане походження м’ясних і молочних продуктів зі стражданнями тварин.
Йдеться не лише про товари в магазинах — нова постанова стосується також ресторанів, виробників, стартапів й роздрібних мереж. Усі вони мають самостійно перевірити, чи підлягає їхня продукція декларуванню. Для впровадження нововведення передбачено перехідний період тривалістю два роки.
Водночас це рішення стало важливою перемогою для захисників тварин і прихильників прозорості у сфері харчування. Тепер на етикетках м’яса, яєць і молочних продуктів зазначається, чи тварина зазнала болю під час виробництва — наприклад, унаслідок кастрації, підрізання дзьоба або видалення рогів без знеболення.
Як зазначила Федеральна рада, купуючи продукти тваринного походження, такі як м’ясо, молоко чи яйця, споживачі в майбутньому матимуть доступ до додаткової інформації про метод виробництва.
“Це дозволить їм визначити, чи були ці продукти вироблені з використанням болісних процедур без попередньої анестезії тварин”, — йдеться в повідомленні.
Тож до обов’язкового маркування відтепер належатимуть:
- яловичина, отримана від великої рогатої худоби, кастрованої або позбавленої рогів без анестезії;
- молочні продукти від корів, позбавлених рогів без знеболювальних засобів;
- яйця та м’ясо курей, дзьоби яких підрізають без знеболювальних засобів;
- свині, яким піддали кастрацію або купірування хвостів та обрізання зубів без анестезії;
- жаб’ячі лапки, отримані без анестезії.
Окрім вище перелічених продуктів, до переліку також потрапила фуа-гра — продукт, виготовлений шляхом насильницького годування гусей чи качок. Така практика може спричиняти у птахів хворобливий стан — печінковий ліпідоз (захворювання, при якому в печінці накопичується надмірна кількість жиру, що може призвести до порушення її функцій).
Хоча примусове годування у Швейцарії заборонене вже понад 40 років, тепер фуа-гра, яка продається або ввозиться в країну, має маркуватися як продукт, пов’язаний із жорстоким поводженням.
Як на нововведення реагують компанії?
Нові вимоги створюють можливості для харчових стартапів, які розробляють більш етичні альтернативи. Один із прикладів — французький стартап “Gourmey”, який вирощує фуа-гра з клітин качки без використання примусового годування. Для подолання традиційних викликів клітинного фермерства — як-от масштабування виробництва та зниження вартості — компанія залучає штучний інтелект.
Компанія співпрацює з технологічною організацією “DeepLife”, що спеціалізується на створенні клітинних цифрових двійників. Разом вони працюють над розробкою першого у світі цифрового двійника птаха — віртуальної моделі клітин качки. Ця цифрова копія дає змогу точно налаштовувати умови вирощування: щільність поживних речовин, температуру, швидкість росту — і навіть впливати на смакові якості готового продукту. Це дозволяє значно оптимізувати процес виробництва культивованого м’яса без участі живих тварин.
Окрім маркування продуктів, швейцарський уряд запровадив заборону на імпорт хутра, отриманого через жорстоке поводження з тваринами. Важливо те, що це перший такий приклад у Європі. Однак активісти наполягають, що зробленого замало.
“Термін “жорстоке поводження з тваринами” тлумачиться неоднозначно. Заборона не поширюється на особливо жорстокі пастки, які призначені для миттєвого вбивства, але часто не спрацьовують, залишаючи тварин, яких спіймали, помирати в муках протягом кількох днів”, — повідомляє виданню “Green Queen” керівник відділу диких тварин у текстильній промисловості благодійної групи “Four Paws” Томас Пітч.
Водночас це вже не перше втручання швейцарської влади у сферу регулювання тваринної продукції. У 2024 році кантон Санкт-Галлен заборонив продаж м’яса й молока з перевищеним вмістом перфторвуглецевих кислот (PFAS) — це група з 15 тисяч “вічних хімікатів”, які не розкладаються в організмі людини, а накопичуються і викликають тяжкі хвороби.
Обмеження стали реакцією на виявлення небезпечного рівня PFAS у продукції п’яти ферм. Ці речовини можуть спричиняти рак, ураження нирок, печінки, щитоподібної залози, неврологічні проблеми, аутоімунні розлади й вади розвитку. Через це кантон закликав федеральну владу розробити загальнонаціональну стратегію боротьби з PFAS. Тож наразі в країні діють порогові значення лише для деяких категорій харчів, але не для м’яса чи молочних продуктів.
Поступове зниження споживання м’яса в Швейцарії створило нові можливості для рослинних замінників, однак розвиток цього ринку не обходиться без перешкод.
До прикладу, у травні Верховний суд скасував рішення 2022 року, яке дозволяло бренду “Planted” використовувати “м’ясоподібні” назви на етикетках своєї веганської продукції.
Раніше того ж року наукова установа “Agroscope” заявила, що позначення на упаковках рослинного молока можуть перевантажувати покупців і навіть вводити в оману. Такі заяви й судові рішення йдуть урозріз не тільки із вподобаннями споживачів, а й з дієтичними рекомендаціями самого уряду.
Водночас Швейцарія не єдина, хто опікується добробутом тварин. У травні німецька мережа “Aldi Süd” запровадила систему кольорового маркування для м’ясної продукції — за рівнем комфорту тварин під час вирощування.
В Азії з 2022 року понад 175 компаній покращили свої політики постачання з урахуванням етичних стандартів. А у світі загалом зростає частка яєць від курей вільного вигулу — попри те, що ЄС відмовився від своєї обіцянки повністю заборонити кліткове вирощування.
Чому це важливо?
Ми звикли вважати, що добробут тварин — це лише про моральний вибір. Але насправді — це ще й про безпеку нашої їжі, а отже, про здоров’я кожного з нас. Чим менше страждань і хвороб у тварин, тим нижчі ризики, що разом з молоком, м’ясом чи яйцями ми отримаємо бонусом сальмонелу або лістерію.
Здоров’я тварин має прямий вплив на здоров’я людини. Це визнають і Всесвітня організація охорони здоров’я, і Міжнародне епізоотичне бюро. Вони запровадили концепцію “єдиного здоров’я”, а саме захищаючи тварин — захищаємо себе.
Це особливо важливо, якщо врахувати, що, за даними EFSA, 75% усіх інфекційних хвороб людини мають тваринне походження.
Такі хвороби, звані зоонозами, можуть передаватися:
- через укуси, погладжування або близький контакт із хворими тваринами;
- через предмети чи поверхні, забруднені збудниками;
- через переносників — паразитів, кліщів;
- через воду — забруднені водойми або недоочищену питну воду;
- найчастіше — через їжу.
У дописі Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області йдеться про те, що харчові зоонози (загальна назва природно-осередкових інфекцій, — прим. ред), такі як сальмонельоз чи кампілобактеріоз, можуть виникати при споживанні м’яса або молочних продуктів від хворих тварин. Або ж — якщо ці продукти були контаміновані під час забою, обробки туш, транспортування, зберігання чи приготування.
Саме тому в ЄС діє цілий набір регламентів, що контролюють гігієну, перевірки, мікробіологічні показники та запобігання інфекціям у продуктах тваринного походження. Але навіть найкращі закони не допоможуть, якщо споживачі не мають змоги побачити або оцінити умови, в яких жила тварина до того, як стала “продуктом”.
Тож маркування, що інформує про добробут тварин, покликане дати споживачам вибір. Обираючи продукти з етикеткою “етичні умови утримання”, ми не лише підтримуємо фермерів, які дбають про тварин, а й мінімізуємо ризики для власного здоров’я.
Попит на таку продукцію зростає. Але зростає й ризик бути введеним в оману: сьогодні на ринку — десятки приватних, державних, напівофіційних та рекламних маркувань. Більшість країн не мають обов’язкових стандартів для маркування добробуту, що створює поле для зловживань, перебільшень і порожніх обіцянок.
Як показало дослідження американської благодійної організації “Інститут добробуту тварин”, із 38 добровільних етикеток лише чотири мали справді високі стандарти та перевірку третьою стороною. Решта були створені радше для гарного вигляду на упаковці.
Саме тому сьогодні важливо не лише боротися за добробут тварин, а й за прозорість — аби маркування не було фальшивим жестом, а справжнім інструментом для тих, хто хоче їсти етично, безпечно й відповідально.
Раніше ми розповідали про вирощування стейків у лабораторіях, які вже стають чудовою альтернативою для тих, хто хоче відмовитися від споживання м’яса забитих тварин.
