На 29 Конференції ООН з питань зміни клімату, англійською — COP29, у Баку країни домовилися про нову кліматичну угоду, яка передбачає 300 мільярдів доларів щорічно до 2035 року на підтримку країн, що розвиваються. Ця сума має допомогти їм впоратися з наслідками кліматичної кризи, але вже викликала критику як недостатня. Про це йдеться в матеріалі CNN.
Про що домовилися у Баку?
Переговори тривали понад два тижні, супроводжувалися численними конфліктами, політичними суперечками й навіть бойкотами. У якийсь момент саміт був на межі провалу: делегації від найбільш уразливих малих острівних країн та найменш розвинених держав тимчасово залишили переговори. Однак у ніч на неділю, після 30 годин обговорень понад визначений термін, представники майже 200 країн досягли згоди.
«Люди сумнівалися, що Азербайджан впорається. Вони сумнівалися в можливості досягнення консенсусу. Вони помилялися», — заявив президент COP29, Мухтар Бабаєв, який раніше працював у державній нафтовій компанії Азербайджану.
Новий кліматичний фонд покликаний допомогти бідним країнам подолати екстремальні погодні явища й здійснити перехід на відновлювані джерела енергії.
«Ця угода — страховий поліс для людства в умовах дедалі серйозніших кліматичних наслідків»,— прокоментував очільник Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Саймон Штілл.
Однак економісти попереджають, що 300 мільярдів доларів на рік є лише частиною необхідної суми, яку оцінюють у 1,3 трильйона доларів. Представники країн, що розвиваються, відкрито висловлювали своє незадоволення.
В емоційній промові Чандні Райна, представниця Індії, назвала нову угоду «ілюзією» та зазначила, що 300 мільярдів доларів не відповідають масштабам викликів, з якими зіштовхується світ. Її думку поділяють й інші учасники. Тіна Стеге, кліматична представниця Маршаллових островів, розкритикувала результат саміту як «прояв політичного опортунізму», зазначивши, що інтереси викопного палива грали значну роль у блокуванні прогресу.
Нові домовленості передбачають щорічні внески від розвинених країн, разом з США та країнами ЄС, у вигляді грантів та приватного фінансування. Проте багато держав Глобального Півдня вимагають збільшення внесків саме від заможних країн.
Деяких багагих країн, що розвиваються, як Китай та Саудівська Аравія, також закликали зробити свою частку. Проте угода лише заохочує їх робити добровільні внески, не покладаючи на них зобов’язань.
«Ця угода відображає поточні геополітичні виклики й не здатна адекватно вирішити проблему кліматичного фінансування», — зауважив Лі Шуо, директор Китайського кліматичного центру.
Кліматична криза у світі: яким може бути майбутнє
Саміт відбувся у рік, коли у світі фіксуються рекордно високі температури та катастрофічні наслідки кліматичних змін: урагани, повені, посухи. Але переговори в Азербайджані були затьмарені політичними впливами та лобістськими інтересами.
Саудівська Аравія, яка традиційно виступає проти амбітних кліматичних ініціатив, проігнорувала згадки про нафту, газ чи вугілля у фінальних домовленостях.
«Це ще одна угода, затьмарена впливом індустрії викопного палива», — зазначила кліматологиня з Імперського коледжу Лондона Фрідеріке Отто.
Громадські організації різко розкритикували результати саміту. Таснім Ессоп з «Climate Action Network» заявила, що COP29 стала «символом зради Глобального Півдня» з боку розвинених країн.
Однак експерти наголошують, що необхідно працювати над збільшенням кліматичного фінансування та шукати механізми підтримки країн, що розвиваються.
«Ця боротьба триватиме, оскільки ставки надто високі для людства», — підсумував Харджіт Сінгх із Ініціативи угоди про викопне паливо.
Раніше ми розповідали, політика Дональда Трампа може посилити кліматичну кризу. Новообраний президент США обіцяє підтримати видобуток викопного палива та вийти з кліматичних угод.
