Спеціалісти Центру досконалості протимінної діяльності та екологічної безпеки виявили небезпечні забруднення у ґрунтах на деокупованих територіях Миколаївської області. Про це повідомляє Міністерство оборони. Які можуть бути наслідки — пояснюємо далі.
Миш’як, свинець, мідь та цинк — лише частина речовин, які знайшли на землях Миколаївщини
Попередні результати інструментально-лабораторного дослідження провели фахівці Центру досконалості протимінної діяльності та екологічної безпеки. У ґрунтах деокупованих територій Миколаївської області зафіксовано підвищені рівні важких металів, таких як миш’як, свинець, мідь та цинк, а також залишки вибухових речовин.
Ракетні та артилерійські атаки призвели до забруднення, адже під час ударів були вражені не тільки військові об’єкти, а й підприємства та склади, що містили засоби захисту рослин, агрохімікати та пальне. Через обстріли окремі ділянки землі зазнали значних ушкоджень — це призвело до порушення природного стану ґрунтового покриву та вимагатиме чималих зусиль для їх рекультивації.
Фахівці Центру обстежили земельні ділянки в околицях міста Снігурівка та села Шевченкове. Вони відібрали зразки ґрунту, мулу та води з річки Інгулець і здійснили серію вимірювань за допомогою сучасного обладнання. Докладні результати досліджень стануть відомі після аналізу зразків у лабораторних умовах, із залученням фахівців Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК.
«Проведені дослідження сприятимуть відновленню постраждалих територій та поверненню їх до господарського використання, відтворення природних екосистем, у тому числі особливо цінних земель природно-заповідного фонду», — зазначили на сторінці Міноборони.
Забруднення земель та атмосфери внаслідок військових дій: що є на українських землях
Російська агресія проти України призвела до масштабного хімічного забруднення, яке охоплює як ґрунти, так і атмосферу. У публікації «Забруднення земель внаслідок агресії Росії проти України» наголошується на тому, що забруднення виникає внаслідок утворення токсичних речовин через бойові дії та використання вибухових матеріалів. Авторами тексту стали Анастасія Сплодитель, Олександр Голубцов, Сергій Чумаченко, Людмила Сорокіна.
Одним із основних видів хімічних забруднювачів є ароматичні вуглеводні, які, під впливом бактерій та грибків, можуть розкладатися у ґрунті. Однак продукти цього розпаду часто виявляються більш рухомими та водорозчинними, що підвищує ризик їхнього подальшого поширення та негативного впливу на навколишнє середовище.
Іншим джерелом забруднення є продукти вибухового перетворення, які утворюються під час вибухів нітроцелюлозних порохів. Ці продукти включають токсичні речовини, такі як монооксид вуглецю (CO), діоксид азоту (NO2) та сірководень (H2S), які становлять загрозу для здоров’я людей та екосистем.
Токсичність продуктів вибухів також є серйозною проблемою. Ініціювальні вибухові речовини, до яких належать солі важких металів, такі як гримуча ртуть та азиди свинцю, можуть виділяти небезпечні токсичні пари. Водночас бризантні вибухові речовини, зокрема тротил і нітрогліцерин, формують продукти горіння з токсичними компонентами, такими як діоксид сірки (SO2) і оксид азоту.
Додатково зазначили, що викиди газоподібних продуктів бойової діяльності також негативно впливають на навколишнє середовище. Під час згоряння паливних сумішей бойових машин в атмосферу вивільняються нафтопродукти, важкі метали та ароматичні сполуки. Один рік експлуатації однієї одиниці бронетехніки може призвести до викидів свинцю (6,3 кг), оксиду азоту (180 кг) та оксиду вуглецю (140 кг), що суттєво забруднює атмосферу.
Масштаби забруднення земель і атмосфери внаслідок військових дій вимагають термінових заходів для зменшення їхнього впливу на навколишнє середовище. Це включає розробку нових методів очищення та утилізації токсичних речовин, щоб відновити екосистеми та забезпечити безпечне життя для населення.
Як впливають важкі метали на довкілля та людей?
Забруднення навколишнього середовища важкими металами є однією з найбільших загроз для живих організмів. Протягом останніх років антропогенне забруднення, зокрема внаслідок економічного і технічного прогресу, стало причиною порушення природних екосистем.
Більше сорока хімічних елементів таблиці Менделєєва, серед яких хром, залізо, свинець та ртуть, потрапляють до навколишнього середовища через промислові процеси, транспорт та сільське господарство. Ці метали накопичуються в ґрунтах і атмосфері, наражаючи на небезпеку не лише екосистеми, але й здоров’я людей.
Важкі метали здатні викликати серйозні проблеми для екосистеми і здоров’я людини. Вони можуть впливати на роботу шлунково-кишкового тракту, серцево-судинну, ендокринну, нервову та репродуктивну системи. Наприклад, отруєння ртуттю вражає в основному нервову систему, а кадмій може призвести до ураження легень і шлунково-кишкового тракту. Через накопичення важких металів в організмі, їхній вплив може призвести до ослаблення імунної системи та загострення хронічних захворювань.
Ситуація ускладнюється тим, що відмовитися від використання важких металів практично неможливо, оскільки вони залишаються невід’ємною частиною багатьох промислових процесів. До того ж постійні обстріли сприяють їх збільшенню.
Атмосферне забруднення також становить серйозну загрозу, адже важкі метали можуть потрапляти в організм людини через повітря. Вони здатні переноситися на значні відстані, осідаючи на поверхні ґрунту.
Важкі метали можуть мігрувати в біосфері, потрапляючи в сільськогосподарську продукцію, а отже, і в організм людини. Тому, для бізнесу, пов’язаного з використанням ґрунту, фермерам, важливо проводити дослідження території, враховуючи її попереднє використання та хімічний склад ґрунтів. Це дозволяє забезпечити безпеку сільськогосподарських продуктів та знизити ризики для здоров’я населення.
Чи можливе відновлення ґрунтів після закінчення війни?
Війна завдає серйозної шкоди ґрунтам України, й це, на жаль, матиме тривалий характер. Через численні вибухи, техніку та небезпечні матеріали, значна частина земель стає непридатною для сільського господарства.
Після війни поверхневі пошкодження можуть бути відновлені, але глибше забруднення, спричинене паливом та боєприпасами, може тривати десятиліттями. Це знижує водопроникність ґрунту, погіршує біохімічні процеси, і, як наслідок, веде до загибелі рослин.
Основні кроки для відновлення ґрунтів:
- Моніторинг забруднених територій можливий за допомогою використання сучасних технологій для збору даних про стан ґрунтів, а також супутникових даних та дронів для ідентифікації небезпечних ділянок.
- Агротехнічні заходи — поглиблення обробітку ґрунту для поліпшення його структури. Сюди ж варто додати вибір культур, які здатні протистояти забрудненням, наприклад, кукурудза. Окрім правильно вибраних культур, може допомогти використання рослин, які здатні очищати ґрунт від токсичних елементів.
- Використання мікробіологічних препаратів, які можуть допомогти відновити мікрофлору ґрунту.
- Хімічна меліорація, а саме внесення вапнякових матеріалів для зменшення рухомості важких металів у кислому ґрунті.
- Система удобрення — використання лише органічних добрив, які допомагатимуть в боротьбі з забруднювачами.
- Рекультивація — механічне загортання забрудненого ґрунту або його заміна на чистий ґрунт.
Очищення ґрунтів після закінчення війни буде довготривалим процесом, який потребує ретельного планування. Першочергово важливо провести комплексний моніторинг забруднених територій з використанням сучасних технологій — дронів та супутникових знімків, аби точно визначати рівні забруднень.
Відновлення ґрунтів є критично важливим для екологічної безпеки та продовольчої стабільності країни. Тому в подальшому потрібно віднайти те, що стане основою для успішного відновлення постраждалих земель.Раніше ми розповідали, як Ольга Мартиновська готує кабачкову ікру з овочів, які виросли на розмінованих полях Миколаївщини.
