Міністерство економіки, Програма розвитку ООН в Україні, соціальна ініціатива «Моїм.Рідним» та шеф-кухарка Ольга Мартиновська презентували проєкт «Soul of Soil». Через кабачкову ікру та хустинки з вишитими колосками ініціатори хочуть привернути увагу світової спільноти до важливості розмінування українських полей — повідомляє Програма розвитку ООН в Україні.
Де скуштувати кабачкову ікру з овочів Миколаївщини та хто створює серветки — розповідаємо в матеріалі.
Проєкт «Soul of Soil» — це про смачну їжу та розмінування землі від різних речовин
Смачна їжа викликає найприємніші емоції, а якщо вона ще й допомагає у війні з Росією, то ці відчуття подвоюються. Чи не так? Проєкт «Soul of Soil» в перекладі з англійської означає «Душа землі». Його мета — через кулінарію привернути увагу людей до проблеми забруднення території України мінами та іншими вибухонебезпечними предметами.
Ініціатори проєкту — Міністерство економіки України, Програма розвитку ООН (далі — ПРООН), соціальне підприємство «Моїм.Рідним» та шеф-кухарка й інфлюєнсерка Ольга Мартиновська зібрались разом, аби розповісти та пояснити кожному, як забруднення території мінами чи іншою вибухівкою впливає на економіку країни, а також глобальну продовольчу безпеку.
Протягом 30 років ПРООН та її партнери працювали у понад 50 країнах. Вони допомагали у розмінуванні територій від наземних мін та інших вибухонебезпечних предметів. В Україні організація використовує новітні технології — супутникові знімки та штучний інтелект, поступово зменшує площу небезпечних територій і сприяє відновленню сільськогосподарських земель.
Врятований український колосок може нагодувати світ: скільки врожаю зібрали у 2024 році
Українська продукція імпортується у 57 країн, серед яких Іспанія, Румунія, Індонезія, Туреччина, Єгипет. Україна входить в десятку кращих виробників пшениці у всьому світі. Серед основних споживачів — країни «Глобального Півдня», серед яких Сомалі, Ємен, Нігерія, Судан, Ефіопія.
Із 50 тисяч тонн української пшениці, які за раз перевозить корабель, можна прогодувати державу Сомалі протягом місяця.
Війна значно вплинула на врожай сільськогосподарських культур, зокрема пшениці. Якщо в 2021 році українці зібрали 32,2 мільйона тонн, то в 2024 — приблизно 22 мільйона. Враховуючи такі дані, експорт в інші країни не може бути більшим 16 мільйонів, оскільки внутрішнє споживання складає 6 мільйонів.
Близько 30% території України були заміновані з початку повномасштабного вторгнення. За майже три роки повномасштабної війни вдалося зменшити цей показник на 7 відсотків території. І ця цифра продовжує зростати.
Майже 35 тисяч квадратних кілометрів земель від початку повномасштабного вторгнення повернули у користування людям. Це складає приблизно 5,7 відсотків від усієї території України. За площею це більше, ніж територія Бельгії.
«Аби розмінування української землі тривало не сотнями років, а менше десятиліття, крім традиційних методів розмінування ми потребуємо інноваційних технологій. Вже зараз Україна використовує для обстеження земель дрони, супутникові знімки, а для аналітики і пріоритизації — штучний інтелект», — зазначає Юлія Свириденко, Перша віцепрем’єр-міністерка — Міністерка економіки України.
Раніше ми розповідали, як відбувається розмінування територій за допомогою бджіл.
За даними Міністерства економіки України, розмінування та розблокування експортної логістики допомогли збільшити експорт пшениці до країн Африки у минулому сезоні на 40,6%.
«Найдорожчу страву світу» з Ольгою Мартиновською: як приготувати й де скуштувати
Шеф-кухарка, волонтерка, переможниця та суддя проєкту «МастерШеф» родом із Миколаївщини, яка довгий час була під окупацією. Ольга долучилась до проєкту, аби звернути увагу світової спільноти до проблеми розмінування земель.
Щоб приготувати традиційну українську закуску з овочів, вирощених на розмінованих землях, і спекти палянички, Ольга поїхала до рідної Миколаївщини. Для неї ця страва має особливу цінність, адже її приготування стало можливим лише після розмінування майже 6 тисяч гектарів землі, із залученням спеціальної техніки та фінансової допомоги від міжнародних партнерів.
«Якою ціною, на які ризики йдуть люди для того, щоб виростити зерно, щоб я потім приготувала паляничку! Неможливо скласти ціну цьому хлібу, тому що це — ціна життя», — каже Мартиновська.
Приготувати овочеву закуску за рецептом Ольги можна й вдома, адже її рецепт є у вільному доступі.
Проте, якщо ви не хочете готувати вдома, а бажаєте спробувати кабачкову ікру з розмінованих полів Миколаївщини, то зробити це можна до 5 листопада в столичних закладах «Бути Sofie», що на вулиці Володимирська, 24 та в ресторані «Одеса», що на Великій Васильківській 114.
Це чудова можливість не лише насолодитися традиційною українською стравою, а й привернути увагу до проблеми замінованої української землі, відчути її цінність та силу. А ще усвідомити, що українські фермери щодня наражають себе на небезпеку, аби ми мали можливість їсти їжу, вирощену на нашій землі.
Чотири серветки з вишитими колосками йдуть в боксі разом із закускою
«Найдорожча страва світу», про яку ви дізнались вище, йде разом із чотирма лляними серветками з вишитим колоском — з цих компонентів складається бокс, завдяки якому намагаються привернути увагу до розмінування українських земель. Цей бокс — нагадування для кожного, що майбутнє глобальної продовольчої безпеки твориться зараз в Україні.
Жительки Миколаївщини Валентина та Надія створили лляні серветки з вишитими колосками. Вони є учасницями соціального проєкту «Моїм.Рідним», який націлений на підтримку жінок у прикордонних регіонах України. Будь-яка жінка, що проживає на Сумщині, Чернігівщині, Житомирщині, Харківщині та інших областях, які найбільше постраждали від війни, може долучитися до виготовлення лляних виробів на комерційній основі.
«Ми хочемо дати старшим жінкам можливість самореалізації, дати їм силу і впевненість у своїх силах. Вони, як і вся Україна, відновлюються після травм війни. Вони мають змогу творити щось важливе — і для себе, і для своєї країни, — говорить засновниця проєкту Ганна Сидорчук. — Серветки з колоском — це символ нового життя, що виростає після розмінування українських земель, це символ надії та віри у відновлення».
Чому це важливо?
Проєкт «Soul of Soil» привертає увагу до розмінування земель в Україні. Він є символом відновлення, надії та стійкості. Через реалізацію проєкту та участь у міжнародних заходах, як, наприклад, конференція в Лозанні, Україна показує, що навіть у воєнні часи можна знаходити способи для творчого вираження, об’єднувати людей та привертати увагу до проблем, які потребують термінового вирішення.
Виробництво лляних серветок та приготування «найдорожчої страви світу» — це бокс, який є яскравим прикладом того, як культурні ініціативи можуть допомагати соціальному розвитку та економічному відновленню.
Раніше ми розповідали, як родина Литовченко з Дніпропетровщини створює авторський декор із соломки. Редакція URSA.MEDIA побувала на виробництві дідухів, янголів та оберегів із соломи. Що з цього вийшло — дізнайтесь у матеріалі.
