У Львові на вулиці Пластовій, 13 триває будівництво сміттєпереробного заводу, яке розпочалося ще у 2021 році. Конструкції вже готові на 80%, а на об’єкт надійшло перше обладнання для механічної та біологічної обробки відходів. Решту устаткування доставлять до кінця лютого, а завершення будівництва заплановане на червень. Про це в сюжеті «Суспільне Львів» повідомив міський голова Андрій Садовий.
URSA.MEDIA поспілкувалася з головою громадської спілки «Zero Waste Alliance Ukraine» Софією Сидоренко, щоб дізнатися про користь переробки відходів і особливості цього процесу.
Сміттєпереробний завод у Львові — чому вирішили розпочати будівництво?
Західні регіони України завжди мали проблемку з утилізацією сміття, а сміттєзвалища часто ставали екологічною загрозою.
Одним з таких об’єктів був міський полігон у Великих Грибовичах під Львовом, який планували закрити ще у 2000 році. Однак насправді вдалося це зробити лише через 20 років, коли зʼявилась домовленість з Європейським інвестиційним банком щодо рекультивації звалища та будівництва сміттєпереробного заводу.
Скільки коштує проєкт та хто проінвестував будівництво заводу?
У 2021 році за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку, а також Фонду Східноєвропейського партнерства міська рада Львова підписала контракт на будівництво заводу вартістю 35 мільйонів євро.
Як пояснювала директорка департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Ірина Свистун, 10 мільйонів євро від повної суми проєкту — грантові кошти, 14,7 мільйона — кредит, а ще 10 мільйонів буде виділено з міського бюджету.
З початком повномасштабної війни будівництво заводу, яке розпочалось у серпні 2021 року довелось призупинити. А відновити вдалось лише на початку серпня 2024 року. Тоді йшлося про 65% виконаних будівельних робіт.
Через погіршення погодних умов роботи просувались з ускладненням. У вересні того ж року на сесії Львівської міськради відзвітували про 70% готовності будівництва. Окрім цього, депутати також погодили кредит на будівництво механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів у розмірі 718 мільйонів гривень.
Але, 18 вересня 2024 року неочікувано зʼявляється повідомлення про те, що львівське комунальне підприємство «Зелене місто» може розірвати контракт з польською компанією «Control Process S.A.» на будівництво заводу з механіко-біологічної переробки ТПВ у Львові.
А згодом на інформаційному порталі депутатів Львівської міськради з’явилася інформація, яка підтвердила зупинку будівництва сміттєпереробного заводу.
Тільки 28 листопада 2024 року стало відомо, що польська компанія «Control Prosess S. A.» надала Львівській міськраді банківську гарантію, яка розблокувала процес будівництва сміттєпереробного заводу.
Проте, через проблеми з підрядником терміни здачі заводу в експлуатацію змістилися на чотири місяці.
Загальна вартість обладнання становить 10 млн євро й вона не зміниться. Водночас вартість будівництва заводу здорожчає на 5 млн грн через індексацію вартості робіт та матеріалів.
Станом на початок 2025 року, на вул. Пластовій, 13 у Львові триває будівництво сміттєпереробного заводу. Конструкції заводу готові вже на 80%.
Завершити всі роботи на сміттєпереробному заводі у Львові планують до червня 2025 року.
Наразі вже доставлено перше обладнання, яке включає устаткування для механічної та біологічної обробки, а решту планують завезти до кінця лютого.
Перші фахівці заводу вже проходять стажування на європейських та турецьких підприємствах. Львівський сміттєпереробний завод стане першим в Україні комплексом такого типу.
Потужність заводу дозволить обробляти 250 тисяч тонн відходів на рік при двозмінній роботі, а після переробки лише 15% відходів потраплятиме на полігон. Також на заводі виготовлятиметься RDF-паливо для цементних заводів та технічний компост.
У чому користь переробки відходів й яким має бути цей процес?
Проблема поводження з відходами є вкрай актуальною для всієї України, зокрема й для Львова.
«Великий плюс у тому, що в міста є бажання вирішити цю проблему, тут можна тільки подякувати всім залученим до цього процесу. Цю роботу слід підтримувати та розвивати в доцільний спосіб — з фокусом на запобіганні утворенню відходів», — каже голова громадської спілки «Zero Waste Alliance Ukraine» Софія Сидоренко.
За словами експертки, ще є над чим працювати і з мешканцями, і над тарифною політикою, шукати економічні стимули, мотивувати людей роздільно збирати відходи.
Сидоренко каже: «Ресурсоційні матеріали, а саме скло, метал, папір, картон, деякі види пластику — безумовно мають потрапляти на матеріальну переробку, паралельно із цим має з’являтись все більше тари, яку можна повторно використати, перед тим як вона піде на переробку».
Голова громадської спілки Софія Сидоренко пропонує уявити таку ситуацію — всі напої продаються тільки в скляній тарі, й більше ніякого пластику чи пакетів. Умова така, що щоразу, купуючи напій в супермаркеті — використану пляшку потрібно буде повернути.
«Далі ця пляшка повертається виробнику. Її дезінфікують, повторно наповнюють і знову поставляють у супермаркет, і так щонайменше 50 разів ця пляшка може повертатися в обіг. У деяких країнах ЄС діє норма, згідно якої після 50 циклів повторного використання скляну пляшку потрібно переробити», — розповідає фахівчиня.
В Україні вже є переробна інфраструктура, але підприємства недоотримують до 50% вторсировини, зокрема через біовідходи у змішаному смітті, які псують її якість. Тому необхідно активно впроваджувати роздільний збір.
За словами експертки, дослідження показують, що на цьому етапі вдається зберегти суттєву кількість ресурсів, а на додачу — підвищити якість відходів, придатних до повторного використання та переробки.
«Якщо змішані відходи їхатимуть в одне місце, де їх будуть перебирати, чи то вручну, чи спеціальними магнітами, ситами, то втрати цінних матеріалів неминучі. Тому паралельно з будівництвом будь-якого заводу необхідно налагоджувати якісний роздільний збір відходів. Для цього муніципалітет має співпрацювати з комунальними підприємствами, з перевізниками, місцевими бізнесами», — розповідає Софія Сидоренко.
Тож в цьому питанні важлива робота з населенням. Люди мають розуміти, чому сортування побутових відходів необхідне і що це не так складно, як здається.
Сміттєпереробний завод в місті: чи зашкодить розташування людям та довкіллю
Наявність будь-якої інфраструктури в місті може мати негативні наслідки.
Голова спілки Сидоренко каже: «Ризики є завжди, тому й важливо ще до того, як відходи потраплять на сміттєпереробний завод, втілити всі можливі заходи задля їх запобігання».
На запитання: «Чи можна вважати, що сміттєпереробний завод вирішить проблему забруднення довкілля відходами?»
Фахівчиня відповідає: «Ні, бо для цього повинні злагоджено працювати всі — влада, комунальники, бізнес, мешканці. До прикладу, якщо на завод привозитимуть змішані відходи, то ні, ресурси втрачатимуться. Якщо ж попри наявність сортувальної лінії на заводі, в місті працюватиме якісно налагоджений роздільний збір, і відсортована вторсировина доставлятиметься на завод суто для акумулуції великої кількості ресурсу, який в подальшому великою партією передаватиметься на переробку, тоді це непогана стратегія».
Водночас, за словами голови спілки, вже говорять про сушіння відходів з подальшим вироблення RDF-палива, але це застаріла технологія, що не має нічого спільного з альтернативним паливом, ба більше — це не є екологічно.
«Це те саме викопне паливо, яке спалюється, просто в іншій формі. Ми ж маємо ставити собі за мету перехід до принципів циркулярної економіки, який унеможливлює створення товарів/пакування, які не підлягають повторному використанню, або матеріальній переробці. Беручи до уваги цю візію, зараз великий фокус нашої роботи має бути на зміні дизайну товарів та пакуванні, якщо протягом найближчих 5-10 років це відбудеться, то через 10 років інфраструктура, яка має на меті виготовляти та спалювати RDF-паливо, буде не потрібна», — додає Сидоренко.
Поради від Zero Waste Alliance Ukraine: як підготувати побутові відходи до переробки
Аби все вдалося — першочергово забуваємо про такий підхід як «все викидаємо в один контейнер і хтось колись за нас це відсортує. Такого, на жаль, не станеться.
Далі слід відділити від сухої сировини біовідходи, адже вони апріорі забруднюють те, що придатне для переробки, а відтак псують якість цієї сировини.
Сортуйте чисту, а також спресовану вторсировину. Друге потрібне для перевізників, аби вони не возили «повітря».
До вторсировини входять скляні пляшки, але їх краще не пресувати, металеві або жерстяні банки, картон, папір, деякі види пластику (деякі переробники приймають тетра-пак).
Аби зрозуміти відмінності сортування — рекомендуємо дослідити, як саме працює система роздільного збору у вашому місті, районі, у вашій громаді, за наявності на вашій вулиці.
«Можливо, поруч є пункт прийому вторсировини і дещо можна віддавати туди. Або ж є центри з ремонту речей, соціальні магазини або інші громадські чи приватні ініціативи, які ці ресурси здатні повернути в обіг у тому ж вигляді чи в якості нових товарів. Якщо ваше ОСББ або ви особисто як мешканець приватного домогосподарства підписали угоду на вивезення відходів із компанією, яка ще й роздільно збирає відходи, з’ясуйте, яку саму вторсировину вони приймають», — каже Софія Сидоренко.
В результаті ви побачите, які у вас залишкові відходи. Скоріш за все, це буде одноразове паковання, деякі засоби гігієни, рідше великогабаритні та електронні відходи. Якщо бачите, що назбиралося багато поліетиленових пакетів, то саме час переходити на багаторазові торбинки.
Щодо засобів гігієни — спробуйте екологічні альтернативи. Є безліч чудових українських брендів у різних сегментах товарів — від дерев’яних зубних щіток до менструальних чаш. Нехай це буде нагодою підтримати наших виробників.
Раніше ми розповідали, як підготуватись до пікніка та не нашкодити довкіллю.
