Користувачі соціальних мереж почали активно поширювати відео забруднення Дніпра в столиці. Сьогодні воду з річки споживає приблизно 70% населення України, тому це проблема не лише Києва, а й усієї країни. Станом на 19 травня у столиці зареєстровано 72 випадки гепатиту А, який, за словами лікарки-інфекціоністки Анастасії Лішневської, може потрапити в організм людини через забруднену воду.
URSA.MEDIA поспілкувалася із засновником “Соціал-демократичної Платформи” та координатором акції #ХаретруїтиДніпро Богданом Ференсом, щоб дізнатися, хто стоїть за систематичним забрудненням та чим це загрожує мешканцям столиці. А також із лікаркою-інфекціоністкою Анастасією Лішневською, щоб з’ясувати, як людина може заразитися гепатитом А.
Дніпро — прекрасна річка з критичними проблемами
Хтось бачить Дніпро щодня дорогою на роботу, хтось приїздить до нього на вихідних — просто посидіти, прогулятися, перевести подих. Для когось це звичний фон, для когось — місце сили. Але Дніпро знаходиться зовсім поруч й усім потрібно розуміти, що з ним відбувається насправді.
Засновник “Соціал-демократичної Платформи” Богдан Ференс — один із тих, хто бачить Дніпро 365 днів на рік. Він постійно моніторить стан річки, адже плаває в ній майже щодня.
“З одного боку, я добре бачу реальний стан води, а з іншого — коли говорю про проблему забруднення, не хочу, щоб склалося враження, що Дніпро зовсім непридатний для купання чи відпочинку. Це не так. На мою думку, це одна з найкращих річок у Європі. І я кажу це не просто як закохана в ріку людина, а як людина, яка має з чим порівняти — Сена, Темза, Шпрее. Нам справді пощастило мати таку ріку в Україні”, — каже Ференс.
Попри позитивні моменти, не обійшлося й без негативу, адже, за словами співрозмовника, Дніпро систематично забруднюють різноманітними речовинами.
“І до того ж практично відсутній екологічний моніторинг та реальний контроль за скидами у головну водну артерію країни, — розповідає Богдан Ференс. І додає: Я займаюся цією темою з 2019 року й лише у 2020 році, завдяки публічному тиску, вперше вдалося провести інспекцію на підприємстві, яке, згідно зі звітами Міністерства довкілля, є одним з головних забруднювачів. Це підприємство — “Київводоканал”. Адже попри поширене помилкове уявлення, “Київводоканал” — це не комунальне підприємство, а приватне акціонерне товариство”.
У 2020 році вперше в історії України в басейні Дніпра провели масштабне дослідження якості води. У межах скринінгу у провідній лабораторії Європи проаналізували понад 67 тисяч показників із 27 зразків води та 5 зразків біоти.
Тоді у воді виявили пестициди, фармацевтичні препарати та важкі метали в концентраціях, які здебільшого перевищують екологічні стандарти якості ЄС.
Найбруднішими з 27 досліджених точок виявилися:
- відвідний канал нижче Бортницької станції аерації (після скиду ПрАТ АК “Київводоканал”);
- річка Рось нижче Білої Церкви (скид ТОВ “Білоцерківвода”);
- річка Білоус у Чернігові;
- річка Рось у Корсуні-Шевченківському.
Як зазначили в повідомлені, усі ці точки розташовані в зоні впливу скидів стічних вод комунальних підприємств.
Богдан Ференс наголошує: “Ця інспекція була важливою — вона показала масштаб проблеми й відкрила очі багатьом, хто дотичний до екологічної тематики. Йдеться не про поодинокі випадки — це системне, тривале забруднення. І, на жаль, це характерно не лише для Києва, а й для більшості водоканалів по Україні”.
Водночас, за словами координатора акції #Харе_труїти_Дніпро, якість води в різних ділянках Дніпра суттєво відрізняється.
“Там, де немає скидів, вода чиста та прозора. Але там, де скиди є — особливо масштабні — усе живе гине, вода стає непридатною. І навіть сам “Київводоканал” визнає, що влітку, коли спека, стан води дуже поганий”, — зазначає Ференс.
Найбільшим забруднювачем річки у столиці, за словами експерта, вважається саме “Київводоканал”.
“У його власності — майже вся інфраструктура водовідведення міста. Це означає, що будь-яке підприємство, яке хоче скидати щось у міську каналізацію, має погоджувати це саме з “Київводоканалом”. Проте існують й ті, хто скидає незаконно стоки напряму, через врізки або одразу в річку — особливо ті, що розташовані поруч із водними об’єктами”, — зазначає Ференс.
Інші джерела забруднення — аграрні підприємства, які використовують хімікати на полях. У результаті, під час дощів ці речовини потрапляють у ґрунт, а згодом — у воду.
Богдан Ференс каже: “Навіть ливнівки, які мали б фільтрувати бруд, не завжди працюють належно. У річку потрапляють і залишки фармпрепаратів, зокрема антибіотиків — це підтверджують скринінги, проведені у 2020–2021 роках за кошти ЄС за участі Міндовкілля. Це означає, що й лікарні скидають забруднення в каналізацію”.
Як зазначає засновник “Соціал-демократичної Платформи”, усе це — стабільна, системна ситуація. Хоч скиди можуть змінюватися щодня — ставати більшими чи меншими — загалом ситуація не поліпшується.
“Найгірше — це відсутність контролю, адже ніхто не перевіряє, які саме речовини потрапляють у річку, у яких обсягах, як часто. Є ділянки Дніпра, які більш забруднені — це ті, де є колектори, де розташовані скиди після очищення води. У Києві — це цикл, закладений ще в 60-х роках: вода очищається й після цього залишки скидаються назад у річку”, — розповідає Ференс.
У Києві є дві великі водопровідні станції — Бортницька та Деснянська. І вони, за словами експерта, попри те, що постачають воду, також її забруднюють.
Що каже “Київводоканал” та хто має нести відповідальність за забруднення Дніпра?
У своєму дописі на Facebook-сторінці “Київводоканал” зазначив, що до Русанівської протоки справді потрапляють зворотні промивні води з Деснянської водопровідної станції. Але наголосив, що це не стічні води, а саме промивна вода, якою очищують фільтри об’єкта. Така технологія передбачена проєктом ще з моменту будівництва та є законною — вона здійснюється за спеціальним дозволом і лабораторно контролюється.
“Вода з Десни потребує складного очищення через сезонні забруднення, тому процес включає коагуляцію, фільтрацію і знезараження. Існуюча технологічна схема очищення питної води передбачає обов’язкове промивання фільтрів, а як наслідок — скид промивних вод”, — йдеться в повідомлені.
Окрім цього, в дописі вказано, що вже розроблено проєкт модернізації Деснянської станції з очищенням промивних вод, щоб зменшити вплив на довкілля.
Богдан Ференс каже: “Днями я подав черговий запит. Але впевнений, що з 2020 року, коли ми домоглися першої інспекції за вісім років, нових перевірок не було. Це й є найбільша проблема — відсутність контролю”.
На сьогоднішній день, за словами співрозмовника, підприємствам простіше вирішувати питання нелегальними способами, ніж, умовно кажучи, легально допустити когось до перевірки.
“Екологічна інспекція нині фактично позбавлена інструментів впливу. Замість неочікуваних візитів вона може проводити лише планові перевірки — заздалегідь узгоджені, до яких підприємства мають час ретельно підготуватися”, — наголошує Богдан Ференс.
Водночас у 2020 році Держекоінспекція провела перевірку, виявила порушення, наклала штрафи та подала справу до суду.
Засновник “Соціал-демократичної Платформи” каже: “Але згодом “Київводоканал” домігся скасування — не по суті, а через формальності: мовляв, тодішній прем’єр Олексій Гончарук не мав повноважень видавати таке розпорядження. Але це був перший за багато років прецедент”.
Щодо державної водної стратегії, то вона, на думку співзасновника, існує лише на папері.
Ференс зазначає: “Я не вірю в ці всі стратегії. Я не бачу, щоб вони реально діяли й працювали. У нас постійно якісь відомства, агентства водних ресурсів розробляють мільйони стратегій, звітують, розповідають, які вони молодці. А насправді — жахлива ситуація з водними об’єктами по всій країні. Люди мені самі пишуть, з різних міст — Житомира, Вінниці — і показують, як усе насправді”.
Чим загрожує забруднення Дніпра?
“Щороку ситуація лише ускладнюється, особливо влітку. Вода втрачає якість, а це напряму впливає на питне водопостачання, промислові потреби та екосистему річки. Також річка має ще одну функцію, про яку мало говорять — це простір для реабілітації військових і родин, які пережили травматичний досвід”, — наголошує фахівець.
До того ж, у Києві зафіксовано спалах гепатиту А. Хоча фахових висновків поки немає, Богдан Ференс звернув увагу на те, що вода — один із потенційних чинників поширення інфекції.
Аби зʼясувати, чи може гепатит А передаватись через воду, ми звернулись за коментарем до лікарки-інфекціоністки та імунологині Анастасії Лішневської.
Експертка каже: “Гепатит А — це гостровірусна інфекція, і вона відрізняється від інших вірусних гепатитів тим, що вона передається фекально-оральним шляхом. Це може бути через прямий контакт із хворим, через забруднену воду, через немиті руки, через продукти та поверхні, які можуть бути оброблені зараженою водою”.
На руках, за словами Лішневської, вірус може зберігатись до кількох годин, на їжі — кілька днів, а у заморожених продуктах — до кількох місяців.
“У водоймах цей вірус живим може зберігатись кілька місяців. Основний метод, яким чином можна попередити інфікування водним шляхом — кипʼятіння води. Також ретельне миття рук та споживання води тільки з відомих перевірених джерел”, — наголошує фахівчиня.
Як зазначає лікарка, гепатит А не переходить у хронічну форму, але може мати тяжкий перебіг — з жовтяницею, діареєю, болем у животі та підвищеними печінковими показниками.
“Зазвичай лікування триває від трьох тижнів до трьох місяців, а для діагностики потрібен тест на імуноглобулін М — саме він свідчить про активну інфекцію. Специфічного лікування немає, застосовують симптоматичну та патогенетичну терапію. Вакцинація доступна: Хаврікс (дві дози) або Твінрікс (три дози, захищає від гепатиту А і B). Після контакту з хворим вакцина також рекомендована”, — каже Анастасія Лішневська.
Й додає, що через воду також передається гепатит Є, але в Україні цей вірус не поширений.
Важливо й те, що обізнаність проблеми забруднення води серед людей різна. До прикладу, мешканці Дніпровського району знають трохи більше, адже зіштовхуються з цим напряму, а правого берегу — менше.
Як зазначає Ференс, до 2019 року майже не було публікацій — лише загальні формулювання: “стан води поганий”, “усі винні”.
“Тоді ми створили акцію #Харе_труїти_Дніпро. Тому довелося підключати медіа, пояснювати складні речі простою мовою, проводити освітні заходи. Ми маємо зберегти головну водну артерію України та змусити відповідальні установи бодай щось зробити”, — наголошує співрозмовник.
Як діяти, аби зберегти Дніпро?
Кожен творить зміни самостійно. Тож для того, щоб зменшити вплив на води Дніпра потрібно виконати декілька простих кроків:
- Поширте інформації про конкретні факти скидів у себе в соцмережах. Навіть якщо ви не з Києва — це все одно допоможе.
- Спробуйте самостійно розібратися в темі, бо без залучення кожного з нас — нічого не зміниться. Нам потрібно, щоби відповідальні органи не просто роками надсилали відписки, а дійсно реагували — у правовий спосіб — на злочини проти всього живого.
- Пишіть офіційні запити. Наприклад, у Державну екологічну інспекцію, у Міністерство захисту довкілля, адже чим більше таких запитів — тим більше шансів на публічну й юридичну реакцію.
Також, як зазначає Богдан Ференс, важливо, щоб медіа підхоплювали цю тему, бо коли є охоплення, коли є розголос, це важко замовчати.
До того ж в України на шляху до вступу в ЄС є зобов’язання.
“Ми повинні прийняти закони, які реально обмежуватимуть забруднення навколишнього середовища. А також — підвищувати прозорість і спроможність державних органів. Водні директиви ЄС мають бути впроваджені в українське законодавство”, — зазначає Ференс.
Й додає: “Якщо не діяти, Дніпро буде вмирати. Я завжди кажу: якби річка могла говорити, вона б сказала, що ми всі — негідники. Тому що ми її отруюємо своєю бездіяльністю, своєю байдужістю й безвідповідальністю. У кожного своя частка вини. Тому треба бити на сполох і вживати активних дій, щоб урятувати нашу річку. Бо природа — вона теж має свій терпець”.
Раніше ми розповідали про водну війну між Індією та Пакистаном.
