Працівники комунального підприємства по утриманню зелених насаджень створили дощовий садок у Деснянському районі міста Києва. Про це комунальне підприємство повідомило на своїй сторінці у Facebook. Це саме та ініціатива, яка сприятиме покращенню екологічного стану району.
Багаторічні квіти та злакові трави комунальники посадили на території понад 60 квадратних метрів. Насадження розташоване поряд із водними обʼєктами в парку, а для місцевих даємо орієнтир — вздовж проспекту Шухевича.
Що таке дощовий садок?
Глобальне потепління змінює правила співіснування людини та екосистеми. Вперше дощові садки створили 30 років тому у відповідь на збільшення кількості опадів.
У містах ЄС, Китаї та США технологія дощових садків вже давно впроваджується та успішно використовується. А також є складовою концепції «місто-губка». Цей термін використовують, щоб описати територію міста з великою кількістю природних зон, які призначені для поглинання дощу та запобігання повеням.
Дощові садки або дощові канави вважаються одним із видів вуличного озеленення, але не все так просто, оскільки мета цього насадження не тільки прикрашати вулицю, парк, узбіччя дороги, а й зменшувати водосток та затримувати дощову воду.
«Місце, де раніше збиралася велика кількість води на газоні, нині засаджене рослинами, що поглинають та затримують вологу і, до того ж, є стійкими до посухи», — написали комунальники під своїм дописом у Facebook.
Дощовий садок зручний тим, що зробити його можна вдома, якщо не вдається впоратися з надмірною кількістю води під час повені. Окрім цього, садок стане привабливою частиною вашого ландшафтного дизайну.
Вартість створення дощового садка залежить від багатьох факторів: чи робите ви це самостійно, чи звертаєтесь до спеціалістів та інше. Наприклад, дощовий сад своїми руками коштує від 100$ до 2 000$, професійно встановлений — 1 500$–3 000$ і більше, а комерційний чи промисловий — понад 4 000$.
Дощові садки дозволяють ґрунту поглинати зайву дощову воду, яка стікає з будинку, даху чи просто десь накопичується. Перевагою у цьому є фільтрація води природним чином завдяки рослинам та ґрунту. Вода потрапляє в садок, де рослини та ґрунт природно очищують її від різноманітних речовин та забруднень.
«Функції дощових садків дуже різноманітні. В основному це поглинання і затримування надмірної вологи та сприяння локальній боротьбі із повенями», — розповіли працівники КП УЗН Деснянського району.
Нижче розповідаємо про функції:
— приблизно 90% води поглинається в ґрунт, далі затримується та фільтрується там. Це запобігає підтопленню територій під час злив, а також живить рослини під час посухи;
— однією з головних переваг можна зазначити економію електроенергії завдяки зменшенню навантаження на зливові системи;
— рослини — це про фотосинтез, кожен памʼятає це ще з початкових класів, адже саме рослини очищують та зволожують повітря, яке забруднюється вихлопними газами й іншими речовинами;
— завдяки дощовим садкам уряд може економити кошти на обслуговуванні системи каналізацій та очистці води;
— дощові садки допомагають боротися з повенями, які для Києва й інших міст є величезною проблемою, оскільки вода нікуди не стікає, а навпаки збирається на дорогах.
Також дощові садки — це ідеальна естетична конструкція для парку, садка, скверу. Зокрема, це екологічний спосіб покращення довкілля, а ще зменшення температури поверхні та покращення якості повітря.
Де в Україні вже створити дощові садки?
У столиці України дощових садків поки небагато, адже створювати їх почали тільки у травні 2024 року. Однак влада обіцяє, що невдовзі садки будуть у кожному районі міста.
«Дощові садки – це чудове рішення, що допомагає містам адаптуватись до зміни клімату вже сьогодні», – каже директор Департаменту захисту довкілля Києва Олександр Возний.
Окрім Деснянського району, дощові садки є в Подільському, Солом’янському та Оболонському.
Створюють дощові садки не лише комунальники, а й екоактивісти. Такою важливою справою у Львові, наприклад, займається громадська організація «Плато».
На своїй сторінці у Facebook активісти діляться порадами, як створити такий ландшафтний куточок самостійно.
Піклуватися про красу та збереження екосистем свого міста — громадський обов’язок кожного свідомого громадянина. Навесні URSA.MEDIA проводили опитування серед киян, де дізнавались, чи висаджують люди дерева в парках.
