Президент Володимир Зеленський призначив колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного Постійним представником України при Міжнародній морській організації (IMO).
Далі розповідаємо про нову посаду Залужного та її роль для України.
Колишнього головнокомандувача ЗСУ призначили на ще одну посаду
3 березня 2025 року президент України Володимир Зеленський опублікував указ, в якому призначив ексголовнокомандувача ЗСУ та посла України у Великій Британії Валерія Залужного постійним представником України при Міжнародній морській організації.
«Призначити Надзвичайного і Повноважного Посла України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії ЗАЛУЖНОГО Валерія Федоровича Постійним представником України при Міжнародній морській організації (IMO) за сумісництвом», — йдеться в указі Зеленського.
Окрім цього, він й надалі буде виконувати обовʼязки посла України у Великій Британії.
Водночас до призначення Залужного ця посада майже два роки залишалася вакантною. Раніше її обіймав Вадим Пристайко, якого в липні 2023 року звільнили з посади посла України у Великій Британії та водночас позбавили статусу постійного представника України при IMO.
Безпека моря та захист навколишнього середовища: чим займається Міжнародна морська організація
Міжнародна морська організація була створена у 1948 році на основі Конвенції про Міжурядову морську організацію, ухваленої в Женеві. Нині її членами є 174 країни, а штаб-квартира розташована в Лондоні.
Організація займається безпекою на морі та захистом навколишнього середовища. Вона розробляє та впроваджує міжнародні правила, що регулюють торгівельне судноплавство, запобігають забрудненню океанів і охороняють життя людей на морі. Також організація займається питаннями протидії піратству.
Оскільки ІМО тільки встановлює правила для безпечного судноплавства та захисту довкілля, проте вона не може сама примушувати країни їх виконувати. Це завдання держав-членів, які впроваджують ці норми у своїх законах і стежать за їх дотриманням.
Організація впроваджує низку заборон, які спрямовані на підвищення безпеки мореплавства та захист морського середовища. До прикладу, у 2001 році ІМО прийняла Міжнародну конвенцію про контроль над шкідливими протиобростаючими системами на суднах (Конвенція AFS), яка забороняє використання фарб та інших матеріалів, що містять шкідливі речовини, для запобігання обростанню корпусів суден морськими організмами.
Також організація встановила обмеження на використання азбесту та інших небезпечних матеріалів у будівництві суден, щоб зменшити ризики для здоров’я екіпажу та пасажирів.
В рамках Міжнародної конвенції для запобігання забрудненню з суден (МАРПОЛ), ІМО заборонила скидання у море певних видів відходів, включаючи нафту, пластик та інші шкідливі речовини, з метою захисту морського середовища.
ІМО визначає певні морські райони як зони контролю викидів, де діють суворіші обмеження на викиди оксидів сірки, азоту та інших шкідливих речовин. Це сприяє зниженню забруднення повітря та захисту здоров’я населення прибережних регіонів.
До того ж організація працює над стратегіями зниження викидів парникових газів від судноплавства, включаючи впровадження енергоефективних технологій та альтернативних видів палива.
Водночас Україна набула членства Міжнародної морської організації 28 березня 1994 року (відповідно до постанови Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року № 3938-ХІІ «Про прийняття Конвенції про Міжнародну морську організацію 1948 року в редакції 1982 року»).
Тож понад 30 років членства Україна активно впроваджує інструменти ІМО у національне законодавство та бере участь у засіданнях організації. Українська сторона регулярно подає звітну інформацію щодо пільгових дозволів, виданих відповідно до вимог Міжнародної конвенції, а також про порушення вимог Міжнародної конвенції про запобігання забрудненню з суден.
Останнім часом Україна використовує IMO як платформу для привернення уваги до незаконних дій Росії у Чорному та Азовському морях. У рамках 33-ї сесії Асамблеї IMO, за ініціативи президента України Володимира Зеленського, Росію було виключено зі складу Ради Організації.
Україна збирає дані про протиправні дії Російської Федерації та інформує про них міжнародну спільноту під час засідань робочих органів ІМО. Держави-члени ІМО та неурядові організації висловлюють підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, закликаючи агресора припинити бойові дії та вивести війська з української території.
Міжнародна морська організація також допомагає Україні. До прикладу, у липні 2023 року, під час 129-ї сесії Ради ІМО, організація закликала Росію дотримуватися міжнародних конвенцій та припинити загрози торговельному судноплавству в Чорному морі. Це стало реакцією на дії, які могли поставити під загрозу безпеку судноплавства та сприяти глобальній продовольчій кризі.
Того ж року Комітет з безпеки на морі ІМО на 107-й сесії ухвалив рішення не визнавати сертифікати та інші документи моряків, видані Росією на тимчасово окупованих територіях України. Держави-члени ІМО були закликані вважати такі документи незаконними та вживати заходів щодо їх вилучення під час перевірки суден, до складу екіпажів яких входять моряки з такими документами.
Водночас організація відреагувала на аварії двох російських танкерів, яка сталась в грудні 2024 року в Керченській протоці. Тоді «Волгонефть 212» та «Волгонефть 239» перевозили мазут. Під час шторму обидва судна отримали пошкодження, що призвело до витоку понад 4 тисяч тонн мазуту в море.
Обговорили наслідки розливу нафти через аварію танкерів на 12-му засіданні підкомітету з питань запобігання та реагування на забруднення Міжнародної морської організації. Засідання тривало з 27 по 31 січня, на якому обговорили екологічні наслідки розливу мазуту через аварію танкерів «Волгонєфть» у Керченській протоці.
Українська делегація у своїй доповіді наголосила, що відповідальність за екологічну катастрофу, яка спричинила загибель 700 морських птахів і 61 дельфіна, несе Росія.
«Водночас було наголошено, що держави-члени мають посилити заходи боротьби з «тіньовим флотом» та забезпечити дотримання резолюції IMO A.1192(33) щодо заклику держав-членів та усіх відповідних зацікавлених сторін сприяти діям із запобігання незаконним операціям у морському секторі «тіньового флоту», тримати це питання під постійним контролем і вживати можливих заходів під час наступної сесії», — йдеться в повідомленні Міндовкілля.
Делегації Австралії, Канади, Японії, Норвегії, США, Великої Британії та ЄС підтримали Україну, засудивши дії Росії та її нехтування екологічними стандартами.
Питання наслідків аварії також обговорили 31 січня під час позачергового 45-го засідання Комісії із захисту Чорного моря, в якому взяли участь представники Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії, України та Росії. Тоді Міністерство захисту довкілля України заявило про подальше залучення міжнародних організацій для засудження дій РФ.
Водночас перша заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко в інтерв’ю «Суспільне Крим» повідомила, що Україна планує звернутися до міжнародних судових інституцій, зокрема до Міжнародного суду ООН, із позовом проти Росії.
Посол в Британії та представник в ІМО: чим Валерій Залужний займався до дипломатичної карʼєри
Валерій Залужний народився у Звягелі на Житомирщині й все своє присвятив життя військовій службі. Він закінчив Одеське командне училище, Національну академію оборони та Національний університет оборони України імені Івана Черняховського. Саме там його відзначили перехідним мечем королеви Великої Британії як найкращого випускника оперативно-стратегічного рівня.
Військовий шлях Валерія Залужного — це поступове сходження кар’єрною драбиною. Після завершення навчання був призначений:
- начальником штабу і першим заступником 24-ї окремої механізованої бригади в Яворові Львівської області;
- командиром 51-ї окремої механізованої бригади (2009–2012);
- заступником командира сектору «С» під час АТО, командував батальйоном у боях під Дебальцевим;
- начальником штабу Об’єднаних сил (2018–2019);
- командувачем ОК «Північ» (2019–2021).
Також Залужний має досвід служби на керівних посадах у всіх оперативних командуваннях Сухопутних військ ЗСУ. Серед яких ОК «Схід», ОК «Південь», ОК «Захід», ОК «Північ».
У 2021 році Валерія Залужного призначили Головнокомандувачем ЗСУ. Під його керівництвом українська армія дала відсіч повномасштабному вторгненню РФ, захистила Київ і провела успішні контрнаступи. Він став одним із найвідоміших військових лідерів світу, а видання Politico в одному з матеріалів назвало його «залізним генералом».
Після відставки у лютому 2024 року вже ексголовнокомадувач отримав нову посаду — на дипломатичному фронті. 7 березня президент Володимир Зеленський погодив його кандидатуру на посаду посла України у Великій Британії, а вже 9 травня було офіційно опубліковано указ про призначення.
Вибір був далеко не випадковим. Колишній очільник Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба пояснив, що президент довго шукав сильного кандидата, адже Великобританія є одним із ключових союзників України у військовій сфері. Саме тому посол мав не лише розуміти дипломатичну роботу, а й мати глибоке розуміння військової стратегії.
За словами експосадовця, він особисто провів кілька розмов із Залужним і переконався, що той готовий до дипломатичної роботи. До того ж, у 2020 році ексголовком отримав диплом магістра міжнародних відносин в Острозькій академії.
Зараз, окрім дипломатичної роботи, Залужний активно займається письменницькою діяльністю. У серпні 2024 року у видавництві «Vivat» вийшла його книга «Залізний генерал. Уроки людяності», у якій він розповів про свій шлях та події початку повномасштабної війни.
У жовтні стало відомо, що Залужний написав першу книгу з запланованої трилогії під назвою «Моя війна».
Тож Україна разом з новопризначеним постійним представником продовжує співпрацю з ІМО, впроваджуючи міжнародні стандарти безпеки на морі та захисту морського середовища, а також бере активну участь у розробці та вдосконаленні міжнародного морського права.
Нагадаємо, 24 січня на узбережжі Чорного моря, у рекреаційній зоні «Катранка» Лиманської громади Білгород-Дністровського району виявили плями, схожі на мазут. URSA.MEDIA поспілкуватись з в.о.директора Науково-дослідної установи «Український науковий центр екології моря» Віктором Коморіним, аби дізнатись, яка ситуація в Чорному морі та чого очікувати найближчим часом.
