На початку квітня в Києві, попри дощову погоду, активісти, ветерани війни, представники природоохоронних та зоозахисних організацій вийшли на пікет під стіни Міністерства захисту довкілля. Їхня головна вимога — відставка очільниці відомства Світлани Гринчук. Активісти звинувачують міністерку в брехні, бездіяльності та співпраці з мисливцями. Детальніше про це — далі.
Активісти озвучили претензії на мітингу
Мітинг був організований Володимиром Борейко, головою Київського еколого-культурного центру. До акції доєдналися представники Асоціації зоозахисних організацій України, громадської організації із захисту прав тварин URSA, ветеран та активіст Сергій Латиш та громада села Мархалівка.
Пікет розпочався з виступу директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка.
«Ми зібрали різні групи людей: захисників природи, екологів, десантів, активістів — усіх, хто обурений діями міністерки. Її звинувачують у кількох неправомірних діях», — розповідає директор КЕКЦ.
Під час розмови з журналістами URSA.MEDIA Володимир Борейко розповів про основні претензії до роботи міністерства та Світлани Гринчук — їх чотири.
Перша: легалізація видобутку корисних копалин у заповідних фондах
«На сайті Міністерства захисту довкілля ми побачили проєкт постанови Кабміну, який дозволяє видобуток корисних копалин у заповідних об’єктах. Це — нонсенс. Адже заповідні території створюються саме для захисту природи — рослин, тварин та середовища. А видобуток — це господарська діяльність, яка знищує ці території, перетворюючи їх фактично на величезні кар’єри», — наголошує директор КЕКЦ.
За словами Борейка, раніше для видобутку потрібен був дозвіл Міністерства екології, який не давали, бо заповідна територія — це священне.
Однак якщо приймуть відповідний закон — видобуток копалин в заповідниках буде дозволений і це фактично знищить екосистеми.
Володимир Борейко проводить аналогію й каже: «Уявіть, що хтось захоче добувати глину на території Києво-Печерської лаври. Це абсурд. Але ж заповідники — такі ж національні надбання. Якщо ми дозволимо там видобуток, це вже не заповідник, а просто територія під знищення».
Поки на сайті Міндовкілля оприлюднили проєкт постанови Кабінету Міністрів, тобто формально це ще не чинна постанова, але документ вже запущений у відповідну процедуру, каже Володимир Борейко.
«Там встановлений певний термін — можливо, місяць, два або три — після якого він може набути чинності. Тож частково процес уже запущено», — додає співрозмовник.
«Якщо є заказник, пам’ятка природи, заповідне урочище, бюджетна або рекреаційна зона нацпарку — тепер туди можна буде просто заїхати й почати добувати ресурси. І якщо хтось звернеться до прокуратури, то відповідь буде проста: є постанова Кабміну, що скасувала обов’язок отримувати дозвіл. Прокуратура нічим не зможе допомогти», — наголошує Володимир Борейко.
І додає: «Ми вже заявили на пікеті: щойно Шмигаль підпише постанову та супровідне розпорядження про стратегію розвитку промисловості — ми одразу ж подаємо до суду. Навіть дня не чекаємо. У нас уже є досвід, наприклад, із Мархалівкою: там ми теж судимося, маємо декілька справ, ще кілька будемо подавати. Тобто ми будемо боротися — юридично, інформаційно, як тільки зможемо».
Друга: колапс у сфері заповідної справи
«Є вимоги Євросоюзу — до 2030 року Україна повинна мати щонайменше 15% заповідних територій. У нас наразі лише 6,7 %. Є закон і постанова Кабміну, які зобов’язують міністерство працювати в цьому напрямку, але нічого не відбувається», — наголошує співрозмовник.
За даними Української природоохоронної групи, у 2023 році в Україні створили 119 нових територій природно-заповідного фонду в 16 областях та Києві. Загальна площа нових об’єктів ПЗФ становить 13 646 га. Також розширили межі 12 територій та об’єктів у різних областях, а статус 6 об’єктів скасували.
Натомість у 2024 році створили лише 88 нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду у 13 областях. Загальна площа нових ПЗФ становить 2936,9977 га. Збільшено площу 12 територій та об’єктів у різних областях. Скасували статус 8 об’єктів у межах Київської області, а зменшили площу — в межах 7 заповідних територій.
За словами Володимира Борейка, колапс у сфері заповідної справи пояснюється так званою «лісовою реформою», коли всі державні ліси потрапили до ДП «Ліси України», а його керівництво виступає категорично проти створення нових заповідних об’єктів.
Третя: будівництво меморіалу в Мархалівському лісі
«Міністерство ветеранів вирішило будувати військове кладовище просто в заповіднику. Спершу вони хотіли це зробити на Лисій горі, потім — у Биківні, де поховані жертви сталінських репресій. Зрештою зупинилися на Мархалівському лісі — частині Смарагдової мережі. Там заборонені будь-які рубки. Але Кабмін видає незаконну постанову, а Київська ОДА змінює цільове призначення цієї землі», — каже Борейко.
І додає: «Наша організація подала до суду та виграла — суд визнав ці дії незаконними. І що робить Міністерство екології? Замість того, щоб захистити ліс, воно починає процедуру виведення його зі Смарагдової мережі».
До слова, наша редакція зняла фільм про будівництво найголовнішого меморіалу країни. Переглянути його можна за цим посиланням.
Четверта: стратегія розвитку мисливського господарства.
«Триває війна, в країні купа проблем, а Міністерство екології розробляє саме мисливську стратегію. Чому не лісову? Не водну? Не стратегію захисту тварин? Й виходить так, що міністерство, яке має захищати тварин, фактично займається підготовкою до їхнього знищення», — зазначає директор КЕКЦ Борейко.
І додає: «Я читав проєкт стратегії. На першому листі написано — «природозберігаюче полювання». Як таке може бути? Полювання — це вбивство».
Стратегію розвитку мисливського господарства почали розробляти ще у 2023 році. До цього моменту працювали над Концепцією розвитку мисливського господарства.
«Ця стратегія була розроблена за участі мисливців, Держлісагентства і Сергія Власенка, і через міністерство її почали просувати. Але тоді ще замміністра був Олександр Краснолуцький, і він не підтримував мисливців — навпаки, стояв на боці зоозахисників. Завдяки цьому просунути стратегію не вдалося», — розповідає Марина Суркова, голова Асоціації зоозахисних організацій та керівниця юридичного департаменту URSA.
За словами Марини Суркової, АЗОУ, URSA та КЕКЦ вимагали створення стратегії захисту довкілля.
«Ми, навпаки, вимагали від міністерства розробити стратегію захисту довкілля або стратегію захисту тварин від жорстокого поводження, адже це профільне міністерство, і саме такі напрями мають бути в його пріоритеті. Нам тоді пообіцяли розробку стратегії захисту довкілля, але, наскільки я знаю, жодного проєкту досі немає», — зазначає Суркова.
Водночас, за словами Суркової, щойно на посаду міністра прийшла Світлана Гринчук, цю мисливську стратегію раптово реанімували й знову почали просувати.
«Нас це дуже здивувало. Тим паче, в грудні на фейсбук-сторінці Асоціації мисливців з’явився допис про співпрацю міністерки Світлани Гринчук із головою Асоціації. Хоча ні зоозахисників, ні профільні організації перед цим навіть не запросили на розмову», — каже Марина Суркова.
Уже в березні цього року Міндовкілля заявило про об’єднання зусиль заради захисту довкілля з UAnimals.
«Також учасники зустрічі обговорили проблеми утримання тварин у зоопарках та притулках, проведення стерилізації безпритульних тварин та врегулювання мисливства. Важливо створити належну законодавчу базу для ефективного функціонування цих сфер», — йдеться в офіційній заяві міністерства.
Наша редакція звернулась за коментарем до співзасновниці громадської організації «UAnimals» — Ольги Чевганюк. Вона повідомила, що позиція організації, щодо стратегії, яку просуває міністерство залишається сталою — ніякого розвитку мисливства.
«Представники UAnimals провели зустріч із командою Міндовкілля для знайомства та визначення можливих точок дотику та протиріч. Серед іншого під час зустрічі ми озвучили свою позицію щодо зауважень та неприйняття стратегії розвитку мисливства», — йдеться у повідомленні Ольги.
Наразі позиція міністерства щодо необхідності прийняття стратегії — також залишається незмінною, попри об’єднання зусиль з «UAnimals».
Марина Суркова наголошує позиція міністерства захисту довкілля є відверто анти-зоозахисною.
«Один із їхніх аргументів — «ми очищаємо ліс», боремося зі сказом. Але давайте подивимось реально. Ну, вб’ють вони 100 лисиць. Скільки з них скажених? Може, одна. А, може, й жодної. А всі інші — здорові тварини. То навіщо їх убивати? Реальна боротьба зі сказом — це вакцинація, профілактика, пероральні щеплення, а не масове винищення», — наголошує зоозахисниця.
Ще один аргумент, як зазначає Марина Суркова, — вони «відбирають найслабших», але це теж неправда. Бо саме в стратегії просували трофейне мисливство — а це навпаки: вбивство найсильніших, найгарніших особин. Наприклад, оленів із красивими рогами, кабанів з великими бивнями. Це не про природний відбір — це про колекції трофеїв.
«Ще вони просували — вольєрне мисливство. Це коли мисливці самі вирощують диких тварин, наприклад, кабанчиків, підгодовують їх, і ті стають ручними. Потім таких тварин «випускають», і фактично розстрілюють упритул. Це не полювання. Це просто знущання», — розповідає Суркова.
КЕКЦ, АЗОУ та URSA просять підтримати петицію про звільнення Гринчук
Пікет під Міністерством захисту довкілля — не спонтанна акція, каже Володимир Борейко.
Й додає: «Дуже багато людей попросили мене очолити цей пікет. Ми зібрали близько 50 людей — були захисники природи, ветерани, місцеві мешканці Мархалівки. Це ті, хто не хоче, щоб побратимів ховали в болоті. Це не просто обурення — це доведення до відчаю».
Ці протести, як зазначає директор КЕКЦ, стали результатом зустрічі з міністеркою Світланою Гринчук у грудні.
«Я сидів біля неї, дивився в очі й казав: «пані Світлано, тут не можна будувати (про меморіал в Мархалівці)». Ми показували судові рішення. Ми зверталися як належить. Вона казала мені: «Я піду до Шмигаля, все передам, дякую вам». Але що маємо в результаті? Її заступник Кирєєва пише листа до Бернської конвенції, де каже, що будівництво кладовища не несе екологічної шкоди. Хоча там уже 30 гектарів вирубали. І про наші суди нічого не кажуть», — наголошує Володимир Борейко.
Еколог додає, якщо Мархалівський ліс виведуть зі Смарагдової мережі — в суді нічого не зможуть довести.
На акції, за словами Борейка, до пікетувальників виходили заступники міністерки Сергій Власенко та Вікторія Киреєва, але він не став з ними говорити.
«Ми вже пройшли це. Ми мали зустріч з самою міністеркою, і нас просто надурили. Тому я як керівник пікету заявив: зараз це не перемога — це війна. І ми вимагаємо її відставки як людини, яка некомпетентна працювати», — наголошує співрозмовник.
Надалі, за словами Володимира Борейка, плануються наступні пікети активістів та зоозахисників, які не підтримують діяльність міністерки Світлани Гринчук.
Також КЕКЦ розмістив на сайті Верховної Ради петицію про зняття міністерки з посади. Зоозахисники та активісти просять підтримати її за цим посиланням. Допоки міністерство захисту остаточно не перетворилося на міністерство вбивства довкілля.
Раніше ми розповідали, що від початку року в Україні сталося 10 тисяч пожеж через спалювання сухостою. Що робити, якщо ви стали свідком випалювання трави?
