У Карпатах триває робота над відновленням популяції бурого ведмедя та рисі. Адже ці тварини сьогодні знаходяться на межі зникнення. Робота триває в рамках міжнародного проєкту ForestConnect. Карпатський біосферний заповідник за підтримки WWF-Україна та громадських організацій відновлюють післялісові луки — напівприродні оселища, які сприяють збереженню та відновленню популяції ведмедів, рисі та інших диких тварин. У 2025 році вже було відновлено понад 2,4 гектара таких територій у Мармароському масиві та на Свидовці. Далі розповідаємо детальніше про післялісові луки та їх вплив на дику природу Карпат.
Що таке післялісові луки та чому їх відновлюють?
Післялісові луки — це відкриті або напіввідкриті ділянки, які виникли внаслідок тривалого традиційного використання: сінокосіння та випасу худоби. У Карпатах їх називають царинками, а у високогір’ї — полонинами. Саме завдяки регулярному господарюванню ці території залишалися відкритими десятиліттями. Із занепадом такої діяльності луки почали швидко заростати чагарниками та самосівом, втрачаючи свою природну цінність.
У структурі карпатського ландшафту такі луки виконують функцію «екологічних острівків» — вони дозволяють тваринам безперешкодно пересуватися між ділянками лісу, знаходити корм і сезонні оселища.
У WWF-Україна пояснюють, що відновлення післялісових лук є частиною ширшої стратегії зі збереження рідкісних видів і зупинення втрат біорізноманіття як на національному, так і на локальному рівнях. У Карпатському регіоні ключовими фокусними видами для WWF-Україна є, зокрема, бурий ведмідь і рись євразійська. Робота з їх охорони охоплює системний моніторинг популяцій, визначення та збереження ключових оселищ і міграційних коридорів, розробку науково обґрунтованих рекомендацій для управління видами, адвокацію їх охорони на законодавчому рівні, а також поширення практик сталого співжиття між людьми та дикою природою.
Відновлення післялісових лук у цьому контексті є частиною комплексного підходу. Паралельно WWF-Україна працює над передачею електроогорож фермерам і пасічникам, створенням форелепадів на гірських річках та висадженням диких плодових садів. Усі ці рішення покликані працювати як єдина система.
“Її мета — створити кормову базу для диких тварин подалі від людських поселень і зменшити ризики конфліктів між людьми та дикими тваринами”, — пояснюють у WWF-Україна.
Для яких видів ці оселища є критично важливими
Післялісові луки є критично важливими передусім для нехижих видів тварин — зокрема копитних і дрібних ссавців. В умовах суцільного лісового покриву такі відкриті ділянки виконують роль безпечних «вікон», де тварини можуть вільно пересуватися та знаходити поживу.
Водночас ці території є оселищами для великої кількості квіткових рослин, що підтримує різноманіття комах-запилювачів, зокрема денних метеликів, а також інших безхребетних.
Окремим елементом відновлення стало створення диких плодових садів. “Такі насадження формують природні кормові зони для бурого ведмедя й дозволяють тваринам залишатися в межах своїх природних територій, не наближаючись до людських господарств у пошуках їжі”, — зазначають у WWF-Україна.
За даними організації, плоди пізніх сортів яблунь та інших дерев зберігаються навіть після перших морозів і стають важливим джерелом поживи восени — у період, коли інших природних кормів у горах уже бракує.
Де саме відновлюють післялісові луки в Карпатах?
Для відновлення було обрано чотири ділянки загальною площею понад 2,4 га, розташовані в межах Карпатського біосферного заповідника — однієї з найбільших природоохоронних територій України.
До переліку ділянок увійшли:
- Квасний — колишня сіножать у Мармароському коридорі;
- Радомир — лука поблизу українсько-румунського кордону;
- Маслокрут — закинуте пасовище, де закладено дикий плодовий сад;
- Буркут — колишні присадибні луки зі здичавілими плодовими деревами.
Ділянки Квасний, Радомир і Маслокрут розташовані поблизу державного кордону з Румунією, де діє суворий прикордонний режим. Це суттєво обмежує господарську діяльність і зменшує антропогенний тиск, водночас забезпечуючи високу присутність диких тварин, зокрема великих ссавців.
Буркут має інший контекст — це територія колишніх людських поселень. Тут збереглися відкриті луки з поодинокими здичавілими яблунями та сливами, які періодично відвідують ведмеді.
“Найбільшим викликом стало отримання дозволів від прикордонної служби для роботи на ділянках, розташованих у безпосередній близькості до кордону. В умовах воєнного стану доступ до таких територій можливий лише за спеціальними дозволами”,— зазначили в організації.
Додатковими труднощами стали складна гірська логістика, необхідність переносити інструменти вручну, а також холодна й дощова весна, що вплинула на графік робіт.
Як проходило відновлення і що показали перші результати?
Протягом 2025 року, попри складні умови воєнного стану, обмежений доступ до гірських територій та логістичні труднощі, на всіх ділянках реалізували базовий комплекс відновлювальних заходів.
Насамперед було проведено ручне косіння та розчищення від чагарників і самосіву дерев на площі понад 2,4 га. Окремим елементом робіт стало створення дикого плодового саду. На відновлених луках висадили 250 саджанців аличі та 100 саджанців диких яблунь і груш. Такі насадження не мають господарського призначення — вони формують додаткову кормову базу для диких тварин. Для оцінки ефективності відновлення на ділянках встановили фотопастки та застосували систему моніторингу SMART, яка використовується у природоохоронних проєктах у різних країнах.
Перші дані моніторингу свідчать, що відновлені післялісові луки вже використовуються дикими тваринами. На фотопастках зафіксовано оленів, козуль і лисиць. Це означає, що відкриті ділянки швидко інтегрувалися в навколишній ландшафт і почали виконувати свої екологічні функції.
Відновлення післялісових лук не є одноразовою дією. Без регулярного догляду вони знову почнуть заростати, втрачаючи свою функціональність. Тому проєкт передбачає довгострокову перспективу.
У найближчі роки заплановано:
- повторне косіння всіх відновлених ділянок;
- подальше видалення деревної та чагарникової рослинності;
- догляд за диким плодовим садом;
- продовження наукового моніторингу стану оселищ і присутності тварин.
Після завершення міжнародного проєкту догляд за цими територіями здійснюватиме адміністрація Карпатського біосферного заповідника, що має забезпечити сталість результатів і інтеграцію робіт у постійну природоохоронну практику.
Що таке ForestConnect?
Відновлення післялісових лук у Карпатах є частиною міжнародного проєкту ForestConnect, який співфінансується Європейським Союзом у межах програми Interreg Danube Region. Проєкт спрямований на збереження та відновлення екологічних коридорів для великих хижаків у Карпатському, Балканському та Динарському регіонах.
ForestConnect об’єднує 15 організацій із семи країн — національні парки, лісові агентства, університети та громадські організації. Основна мета проєкту — покращення екологічної сполучності ландшафтів, підвищення їхньої кліматичної стійкості та підтримка життєздатних популяцій диких тварин у транскордонному масштабі.
Відновлення післялісових лук у Карпатах демонструє, як локальні дії — зосереджені на конкретних ділянках і практичних заходах — можуть бути частиною ширшої системи збереження природних процесів у європейському контексті.
Раніше ми розповідали про те, як росіяни руйнують природні території біля Енергодара, наражаючи на небезпеку людей і довкілля.
