Протягом останніх 20 років українські Карпати втратили 161 тисячу гектарів лісу, що становить 10% від загального лісового покрову. Нелегальні вирубки, маніпуляції з дозволами та недоліки законодавства загострили екологічну ситуацію в регіоні, що призвело до руйнації екосистем та знищення місцевих видів тварин і рослин. Про це повідомляє NGL.media.
Незаконна вирубка лісу: масштаб проблеми за останні 20 років не зник
Наприкінці вересня закарпатська Держекоінспекція отримала повідомлення про масову вирубку біля дороги до популярного всесезонного курорту в центрі Карпат — Буковелі. Інспектори виявили, що 1500 дерев вирубали без жодних документів, завдавши збитків на 32 млн грн.
«Рубки проводили на території Ясінянського лісомисливського господарства. Не стверджую, що лісгосп брав участь у цій схемі, але те, що вони належно не контролювали територію — це точно», — прокоментував ситуацію начальник управління еконагляду Держекоінспекції Закарпаття Владислав Каменца.
Ця ситуація — лише один із прикладів систематичних злочинів у Карпатах. За останні 20 років, за даними міжнародної організації Global Land Analysis and Discovery (GLAD), в українській частині Карпат було вирубано 161 тисячу гектарів лісу. У NGL.media прирівнюють цей масштаб втрат лісу до площі Києва, Харкова, Одеси, Львова, Івано-Франківська і Тернополя разом взятих.
Більшість втрат, а це 80%, припадають на лісництва Держлісагентства, решта — на комунальні ліси, землі запасу та ліси підпорядковані міністерствам.
Причини вирубки: у цьому задіяні економічні вигоди та схеми
За даними Greenpeace, у Карпатах кожну годину знищують чотири гектари лісу, що еквівалентно приблизно 20 деревам на хвилину. Найчастіше вирубуються стиглі і цінні породи, які користуються попитом на ринку.
Директор ГО «Дунайсько-Карпатська програма» Богдан Проць згадує: «Наприкінці 90-х років з’явилася мода на дубові меблі в Європі. Лісгоспи, такі як «Стрийський», вирубали цілі пояси дубових лісів у Прикарпатті». Це призвело до майже повного зникнення дубів в регіоні, за виключенням заповідних зон.
Окрім масових нелегальних рубок, є численні схеми, які маскують незаконну вирубку під законну діяльність. Наприклад, санітарні рубки, переформування або прохідні рубки проводяться під виглядом догляду за лісом, проте на практиці це часто перетворюється на вилучення найціннішої деревини для отримання максимального прибутку. За словами експерта ГО «Лісові ініціативи і суспільство» Дмитра Карабчука, проблема в тому, що на папері всі документи можуть виглядати законно, але реальна ситуація інша.
Наслідки для природи: до чого призведе знеліснення та екологічна криза
Значне зменшення кількості захисних лісів в Карпатах призводить до катастрофічних наслідків для регіону. Окрім посилення ерозії, ризику зсувів і повеней, руйнується середовище існування багатьох місцевих видів тварин та рослин.
Дмитро Карабчук підкреслює, що найбільша загроза полягає у тому, що на багатьох ділянках ліс більше не відновлюється, і цей процес називається знелісненням. Наприклад, у «Мокрянському лісомисливському господарстві» зміни клімату настільки сильно висушили ґрунт, що молоді дерева не можуть прижитися.
Ситуація у гірських районах, таких як Буковель, є ще більш драматичною: на місці знищеного лісу виростають готелі та інші туристичні об’єкти, а висаджені молоді дерева не встигають відновлювати екосистему. Це робить регіон надзвичайно вразливим до змін клімату.
Чи можуть закони та покарання врятувати ситуацію? Або ж змінити її?
У 2019 році було прийнято новий закон «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських лісах Карпат», що запровадив мораторій на вирубку. Однак, як зазначає еколог та представник «Української природоохоронної групи» Петро Тєстов, лісники знайшли спосіб обходити ці обмеження, оформлюючи вирубки як санітарні. «Вони знаходять шпарини у законі, щоб рубати там, де держава заборонила», — каже Тєстов.
На жаль, відсутність суворих покарань за нелегальні рубки лише сприяє зростанню цієї проблеми. Хоча Кримінальний кодекс України передбачає до п’яти років позбавлення волі за незаконні рубки (стаття 246), на практиці тюремні вироки є рідкістю. Приклад головного лісничого Іршавського лісгоспу Дмитра Шандри, якого засудили на два роки позбавлення волі за збитки в 46 млн грн, але звільнили від покарання умовно, свідчить про відсутність реальної відповідальності.
Як зазначає адвокат Олег Сторчоус, суворіші покарання мало впливають на масштаб проблеми, адже ключовим є невідворотність покарання: «Змусити дотримуватись законів можна тільки тоді, коли ця погроза втілюється у конкретних вироках».
Масштаб вирубок у Карпатах є загрозою не лише для екосистеми, але й для всього природного балансу регіону. Без змін у законодавстві та посиленому контролі збереження лісів може стати неможливим, а екологічні наслідки — катастрофічними.
Раніше ми розповідали, як вироби з IKEA та JYSK перетворюють наші домівки на типові «коробки» та де шукати ексклюзивні меблі за малі гроші.
