Лише уявіть, ви заходите до квартири своєї подруги і завмираєте на порозі. На мить здається, що ви помилилися адресою і випадково потрапили… до власної оселі! Той самий диван кольору кави з молоком, такі ж білі стелажі вздовж стін, ідентичний журнальний столик… Навіть картина над телевізором точнісінько така ж, як у вас вдома.
«Ти теж все купувала в IKEA?» — питаєте, намагаючись приховати легке розчарування в голосі. Подруга киває, додаючи: «А де ж іще? Там зручно, недорого і все чудово підходить одне до одного».
Звісно, ця історія — лише фантазія. Але безперечний факт полягає в тому, що мільйони людей у всьому світі несвідомо перетворюють свої оселі на типові «коробки», позбавлені індивідуальності.
Але чи має бути так? Невже єдиний шлях до стильного інтер’єру лежить через двері величезних меблевих супермаркетів, які до того ж шкодять довкіллю? Можливо, варто зупинитися і озирнутися навколо? Адже іноді найцікавіші історії та найяскравіші елементи декору можна знайти там, де ми найменше цього очікуємо — на старих горищах, у бабусиних шафах або на місцевих блошиних ринках.
«Вони не призначені для спілкування дорослих». Феномен популярності типових меблів
Меблювання, що пропонують відомі мережі, — це найпростіше рішення, з яким важко не погодитися. Вибираєте все в одному стилі, замовляєте і за тиждень маєте готовий інтер’єр. Не потрібно їздити різними магазинами, шукати окремі предмети меблів.
«Якщо це подобається тисячам людей — значить, це точно непогано», — така логіка часто керує покупцями. Вибір меблів з популярних колекцій здається менш ризикованим, ніж експерименти з незвичними речами.
До того ж активно працює маркетинг. У соціальних мережах, на міських бігбордах та вивісках у самих магазинах вміло створюється образ «сучасної оселі», і багато хто прагне відповідати цьому образу. Меблі з JYSK або IKEA часто асоціюються з таким бажаним для багатьох українців європейським стилем життя.
Важливу роль відіграє і фінансовий аспект питання. В умовах економічної нестабільності люди вибирають недорогі варіанти, які можна легко замінити через кілька років. Звісно, не замислюючись про кількість відходів, що потраплять на звалища та будуть розкладатися десятки й навіть сотні років.
Ця тема — порівняно нова для українського суспільства. Ринок вторинної нерухомості й досі рясніє квартирами з характерними «килимами на стінах» та «югославськими стінками» — сумною спадщиною радянського періоду. Порівнюючи з цим, мінімалістичні та функціональні меблі від відомих виробників здаються справжньою знахідкою.
Проте в західному суспільстві питання типовості та відсутності індивідуальності обговорюється доволі жваво. На тематичних форумах, як-от Quora, користувачі зазначають: «У наш час дизайн інтер’єрів різних проєктів взаємозамінний, він виглядає абсолютно корпоративно, без індивідуальності. Кольори або холодні, або надто сміливі — без справжніх тонкощів чи спроб створити додаткові акорди; занадто багато візерунків або повна їх відсутність. Вся історична пам’ять стерта — антикваріат у вигнанні. Масштабне сучасне мистецтво недоречне для домашніх масштабів. Ми бачимо або кімнати, заповнені меблями вщент, або кімнати, які виглядають так, ніби перебувають на етапі постановки на продаж, порожні та позбавлені зв’язності. Вони не призначені для спілкування дорослих. Вони такі однакові. І це погано».
Що не так із продукцією відомих меблевих супермаркетів?
Спробуємо розібратися, що ж насправді криється під зовнішньою привабливістю та гаслами «швидко», «недорого» та «модно». Перша проблема — екологічна. Масове виробництво меблів має значний негативний вплив на навколишнє середовище.
Пряме підтвердження цього — розслідування Earthsight, присвячене компанії IKEA.
Дослідження тривало 18 місяців, а його результати показали, що для виробництва букових стільців, представлених у каталозі компанії, використовувалася деревина, незаконно вирубана в лісах Карпат. «Підозріле» походження також мали деякі меблі з ДСП з меламіновим покриттям.
Водночас з тим компанія лише продовжувала нарощувати споживання деревини — щороку ці показники збільшуються на 1,8-2,5 млн м3. Eathsight повідомляє, що попри те, що деревина мала офіційну сертифікацію, частина з цих дозволів була отримана незаконним, корупційним шляхом.
Раніше ми детальніше розповідали про те, як IKEA нищить екосистему Карпат та світу в цілому.
Але це не єдина проблема. «Через півроку наш диван почав просідати, а шафа розхиталася» — знайома багатьом історія. Це типова проблема меблів масового виробництва, під час якого використовуються дешеві матеріали. Крім того, існує думка, що виробники навмисно створюють продукцію з обмеженим терміном служби, щоби стимулювати повторні покупки.
Важливим є й естетичний аспект. Незважаючи на видиму різноманітність, більшість товарів створюється за схожими шаблонами. Великі бренди формують певні «стандарти» модних інтер’єрів, які часто не враховують індивідуальні потреби та смаки. До того ж глобальні виробники нівелюють локальні особливості дизайну. Такий популярний скандинавський стиль, звісно, має право на існування. Але чи вартий він відмови від української автентичності?
Менш помітними на перший погляд, але доволі значущими є й економічні наслідки. З приходом на ринок великих міжнародних брендів багато локальних виробників не витримують конкуренції.
Але що робити натомість? Один із способів — створити інтер’єр мрії власними руками. Звісно, таке заняття вимагає сил та часу, проте результат точно того вартий.
«Головне — мати бажання». Розповідаємо, як створити будинок мрії своїми руками
Яскравим прикладом, що може надихнути до змін, стала історія пані Альони з Черкащини. «Роблю бюджетний ремонт в будинку мрії», — саме таким гаслом вітає нас сторінка креативної блогерки в TikTok. На своїх сторінках у соцмережах жінка розповідає про те, як створити затишний та оригінальний простір буквально з нуля.
Історія такого незвичного хобі (а точніше, стилю життя) почалася в 2021 році. Тоді родина придбала власний будинок, який потрібно було облаштувати під себе. Пані Альона розповідає, що дуже давно вона пройшла курси з редизайну, проте професійно цією справою не займалася.
«Просто мені було цікаво, як це — знімати фарбу, реставрувати речі. А потім, коли ми з чоловіком купили дім, у нас взагалі не було ніяких меблів, не було грошей, щоб їх придбати. І я почала: у батьків якісь старі стільці знайшла, хтось нам віддав старий радянський стіл… Я змінювала ці меблі, тому що мені, по-перше, вони подобалися, а по-друге, хотілося зробити щось ексклюзивне, щоб такого ні в кого не було».
Реставраторка говорить, що сучасні меблі з асортименту великих мереж їй не до смаку. На її думку, такі вироби виглядають дуже клішовано — всі однакові, не дуже якісні.
Пані Альона зазначає, що ідеї редизайну меблів народжуються раптово. Іноді вона купує якісь речі і в голові відразу з’являється картинка, як їх можна відреставрувати або пофарбувати, як це буде виглядати вдома в певній кімнаті. Або, якщо дуже хочеться створити щось конкретне чи якісь меблі вже є, то натхнення можна шукати у соцмережах — наприклад, на Pinterest або серед інших блогерів у TikTok.
За словами жінки, найбільше їй подобається реставрувати дерев’яні меблі, тому що працювати з ними найлегше, до того ж такі вироби виглядають дорожче. З м’якими виробами досвід поки невеликий — в роботу потрапив лише один шкіряний стілець 70-х років.
Пані Альона розповідає: «Коли дерево зафарбоване і ти знімаєш повністю фарбу, може відкритися дійсно гарний малюнок. Тобто навіть не потрібно ще раз фарбувати — достатньо просто замаслити чи покрити лаком».
Якщо ви прагнете перетворити старий виріб на щось дійсно стильне, реставраторка радить діяти за чітким алгоритмом.
Передусім меблі потрібно ретельно відмити. «Ця річ вже вживана. Можуть бути різні сліди, жирні плями, які можуть проявитися після фарбування».
Другий етап — це шліфування. «Потрібно добре підготувати поверхню до того, щоб взагалі з нею щось робити. Для цього слід або наждачкою, або шліфмашинкою добре пройтися поверхнею. Якщо вона лакована, знімати покриття повністю не потрібно, хоча це також можна зробити. Я не роблю — для мене це зайва робота. Просто гарно шліфую, щоб було надійне зчеплення з фарбою або грунтовкою».
Після цього поверхню меблів можна або грунтувати, а потім фарбувати, або ж вибрати фарбу, яка не вимагає грунтовки. Якщо поверхня добре відшліфована, колір ляже гарно.
Пані Альона наголошує: «Важливо, якою саме є поверхня. Якщо це меблі, яких ви плануєте часто торкатися, щось на них ставити, мити, тоді потрібно декілька етапів: два шари фарби, потім покрити лаком. Тоді буде надійніше. Якщо це якісь декоративні меблі, можна просто пофарбувати».
Розповідаючи про домашній декор, жінка згадує, що велику частину речей купувала на майданчиках з оголошеннями, зокрема на OLX. Найкращим досвідом стало придбання рідкісних люстр, вироблених у Чехословаччині в 70–80-х роках.
Редизайнерка ділиться досвідом: «Звичайно, спочатку треба питати продавця, в якому стані річ. Але здебільшого все показано на фото. Було навіть таке, що я купувала люстру, де не вистачало елементів, але вона мені була так потрібна, що я просто додатково замовляла ці деталі.
А ось останнього разу я замовила також чехословацьку люстру і вона мені прийшла взагалі така, ніби ніхто нею ніколи не користувався. Хоча їй більше 50 років. В ідеальному стані була вся фурнітура. Але цього не було вказано — мені просто пощастило».
Пані Альона каже, що багато від подібних речей не очікує, з огляду на вік. До того ж, як правило, товари з рук коштують відносно недорого, а ще завжди можна спробувати поторгуватися.
Тим, хто лише планує почати своє знайомство зі світом реставрації, жінка радить не купувати меблі: «Почніть з того, що не шкода». Якщо немає шліфувальної машинки, зашкурити поверхню можна вручну — за допомогою наждачного паперу.
Усе інше залежить від того, яку задумку ви прагнете реалізувати. «На YouTube, у TikTok дуже багато ідей. Якщо людина захоче, то знайде потрібну інформацію. Головне — мати бажання».
Пані Альона розповідає, що улюбленої відреставрованої речі не має — усі проєкти дуже подобаються. Але найкращою частиною домашнього інтер’єру вважає старовинний сервант. Буфет, якому більше ста років, дістався родині від прадідуся чоловіка — той зробив його власноруч.
«Він дуже гарно зберігся. Я його взагалі не планую реставрувати. Залишила в такому стані. Хоча спочатку я думала його відновити, стерти лак. Але коли я його поставила в будинку, то побачила, що він ідеально вписується, і ніби потрібно, щоб він виглядав саме так. Просто помила, почистила його, трошки відремонтувала деякі елементи. Для мене це найулюбленіше, тому що він ексклюзивний».
Наразі пані Альона займається улюбленою справою лише для себе — ремонт у будинку ще триває. Проте говорить, що запитів на реставрацію речей отримувала чимало — підписники у соціальних мережах захоплюються вмінням жінки перетворити звичайні, на перший погляд, меблі на щось особливе. Тому не заперечує: «Можливо, у майбутньому вигадаю щось цікаве».
Отже, варіантів безліч: можна спробувати творити самостійно, звернутися за допомогою до професійних реставраторів або ж спробувати придбати незвичайну річ для інтер’єру онлайн чи на міській барахолці. Головне — розуміння того, що такий крок не лише дозволить зекономити на створенні індивідуального інтер’єру оселі, а й стане значним внеском у збереження нашої планети.
