Попри санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення в Україну, Росія продовжує нелегально експортувати деревину до Європейського Союзу. Розслідування британської організації Earthsight показало, що з 2022 року понад 500 тисяч кубометрів російської деревини потрапили до країн ЄС через треті держави. Це принесло російським компаніям понад 1,5 мільярда євро. Реагуючи на ці факти, сотні міжнародних організацій закликали ЄС посилити санкції.
URSA.MEDIA поспілкувались з директоркою Greenpeace Україна Наталією Гозак, аби дізнатись, як саме Росія обходить обмеження, через які країни йдуть поставки та що робить Україна, аби зупинити імпорт деревини.
Російська дерева в обхід санкціям постачається через Туреччину, Китай і Казахстан: хто найбільше закуповує
Кожного дня близько 20 великих вантажівок, заповнених російською деревиною, перетинають кордони ЄС. Попри санкції, деревина з Росії потрапляє у всі 27 країн-членів Євросоюзу, а найбільшими покупцями залишаються Польща, Німеччина, Іспанія, Португалія та Італія.
Реалізовувати вивіз деровини вдається через схемам обходу санкцій, які розкрила британська організація «Earthsight» у своєму розслідуванні «Кривава береза: як ЄС торгує російською фанерою в умовах війни». Протягом дев’яти місяців дослідники видавали себе за покупців і спілкувалися з трейдерами, які відкрито зізнавалися у нелегальній діяльності.
«Організація «Earthsight» у своєму розслідуванні зосередилася на фанері з берези. Водночас їхні висновки свідчать, що деревина, на яку поширюються санкції ЄС, усе одно продовжує надходити на ринок, а обсяги цього імпорту зростають через треті країни. Зокрема, йдеться про Туреччину, Китай і Казахстан, як проміжні точки», — каже Наталя Гозак.
За словами фахівчині, російська деревина надходить до цих країн, де її маркують і пакують як продукцію місцевого виробництва, після чого вона потрапляє до ЄС.
Щонайменше дві компанії-експортери мають зв’язки з російськими олігархами. Один із них, Олексій Мордашов, перебуває під санкціями ЄС, а інший — Володимир Євтушенков — є головним акціонером найбільшої лісозаготівельної компанії Росії.
«Частина коштів від усіх експортних операцій надходить до федерального бюджету Росії. Саме цей експорт і продаж формують фінансові надходження країни, які фактично використовуються для наповнення військового бюджету, виробництва озброєння, підтримки армії та продовження військового вторгнення в Україні», — наголошує директорка Greenpeace Україна.
Натомість, за словами фахівчині, експорт деревини приносить значно менше доходу, ніж експорт газу і нафти.
Європейський Союз запровадив санкції на імпорт російської деревини, целюлози, паперу, виробів з деревини та меблів ще 8 квітня 2022 року. Обмеження стосуються не лише прямого постачання з Росії, а й транзиту через треті країни. Й ці санкції досі залишаються чинними, однак Росії вже четвертий рік вдається їх обходити.
«Питання узгодженості дій і посилення контролю в окремих країнах є ключовим, і це цілком можливо реалізувати. Необхідно впроваджувати цілеспрямовані заходи з контролю за джерелом походження деревини, відстежуючи весь її шлях. Важливо, щоб продукція надходила саме з фабрик, які реально здійснюють виробництво, а не лише займаються перепакуванням», — каже Наталя Гозак.
Водночас дослідження показує, що відповідні європейські структури вже проводили перевірки кількох підприємств у Казахстані та Туреччині.
За словами співрозмовниці, під час розслідування журналісти виявили, що на місці немає реального виробництва — ці компанії отримують сировину з інших джерел, і цим джерелом є Росія.
Натомість в Євросоюзі поки не запровадили механізми, які могли б ефективно припинити схему обходу санкцій.
Директорка Greenpeace Україна наголошує: «Закриття цих шляхів — завдання, яке не є надто складним і має бути виконане країнами ЄС якомога швидше. На цей момент санкції забороняють російським компаніям здійснювати прямий експорт до Євросоюзу — така схема працює. Однак російська деревина потрапляє до ЄС через треті країни, що є класичним способом обходу санкцій».
Європарламент проголосував за нову резолюцію: як українці та міжнародні організації борються за розширення санкцій
Greenpeace Україна у партнерстві з «Earthsight» у січні розпочав збір підписів, залучивши майже 100 громадських організацій, переважно з України, але також і з-за кордону, каже Наталя Гозак.
«Усі вони підтримали звернення до посадовців Єврокомісії з вимогою вжити конкретних заходів для припинення обходу санкцій. Це звернення, підкріплене дослідженнями, відеодоказами та підтвердженням існування проблеми, було надіслане до відповідних директоратів, а також до президентки Єврокомісії та інших структур», — додає директорка Greenpeace Україна.
У березні Європарламент проголосував за нову резолюцію щодо підтримки України, в якій міститься заклик до Європейської Комісії та держав-членів ЄС розробити більш широкі санкції проти російської та білоруської деревини. Це включає заборону на імпорт продукції з деревини, яка була перероблена в країнах, що не є членами ЄС, але містить деревину, зокрема березову фанеру, з Росії чи Білорусі. Очікуємо на розширення санкційних списків Єврокомісією.
Співрозмовниця каже: «Це важливий перший крок, але ми вимагаємо не просто рекомендацій, а створення дієвого механізму, який реально зупинить незаконний експорт. Країна-агресор не повинна мати можливості продавати не лише деревину, а й газ чи нафту в демократичні країни».
З словами директорки Greenpeace Україна російська деревина використовується в різних сферах — від меблів, кухонь і дитячих іграшок до стендів для скелелазіння, а виробники, які закуповують цю сировину, повинні розуміти її походження.
«Країни , через які проходить цей потік, такі як Іспанія, Італія та Польща, не здійснюють достатнього контролю або не мають відповідних механізмів. Водночас відомо, що деякі держави вже впроваджують детальні перевірки на рівні підприємств і каналів постачання, що дозволяє ефективно блокувати цей потік», — розповідає співрозмовниця.
Чому важливо продовжувати боротьбу?
Організація Greenpeace Україна разом з партнерами робить усе можливе, аби домогтись ліквідації обхідних шляхів, через які Росія продовжує продавати деревину.
Директорка організації Наталя Гозак каже: «Є кілька варіантів вирішення цієї проблеми — або на рівні окремих країн, як це вже відбувається, або централізовано на рівні Євросоюзу. Головне — забезпечити реальний контроль за походженням деревини, а не лише формальне документальне підтвердження. Це необхідно для того, щоб не спонсорувати війну і не дозволяти коштам надходити до бюджету країни-агресора».
До прикладу, в лютому Наталя Гозак приєдналася до команди активістів Greenpeace, які проводили акцію в Балтійському морі, привертаючи увагу журналістів до тіньового флоту Росії.
«Цей флот є важливим джерелом фінансування війни, оскільки перевозить нафту та нафтопродукти, що становить величезну частину доходів Росії, рівну її щорічному військовому бюджету», — каже співрозмовниця.
Водночас тіньовий флот створює значний екологічний ризик. Варто загадати аварії російських танкерів в грудні 2024 року в Керченській протоці, і наслідки цих інцидентів все ще відчутні.
Й такі ситуації можуть повторитись будь-де в Європі, оскільки Росія використовує ці маршрути для перевезення нафти та нафтопродуктів.
Наша задача — підсвітити ці проблеми та привернути увагу до них, каже Наталя Гозак.
«Наприклад, під час акції ми посередині Балтийського моря написали на російському нафтовому танкері величезними буквами слово «ризик». Наш маленький човен підплив до великого, а ми почали обмальовувати. І це фото з’явилося на шпальтах європейських газет саме з підсвічуванням проблеми», — наголошує співрозмовниця.
Й додає: «Через публічні акції ми показуємо серйозність ситуації. Вони допомагають залучити увагу медіа і громадськості, щоб підвищити обізнаність та змусити політиків вживати заходів для вирішення цієї проблеми».
Попри численні докази, ЄС досі не припинив незаконну торгівлю. Наявні санкції не охоплюють продукцію, виготовлену з російської деревини в третіх країнах, що дозволяє обходити обмеження. Через це майже сотня українських та міжнародних громадських організацій звернулася до Європейської Комісії із вимогою посилити санкційний тиск. Якщо ви представляєте громадську організацію, готові долучитись та підписатись під зверненням — залиште дані за цим посиланням.
URSA.MEDIA звичайно також підтримали звернення, зробіть це й ви!
Раніше ми розповідали, що за 20 років Карпати втратили 161 тисячу гектарів лісу. Як на це впливають незаконні вирубки та які будуть наслідки для екосистеми — детальніше в матеріалі.
