Дві благодійні організації Великої Британії закликають закрити котокафе через ймовірний стрес у тварин. Детальніше про те, чи справді такі заклади небезпечні для котів, чи проблема у відсутності регулювання — зʼясовуємо з зоопсихологинею URSA Тетяною Шуляк.
Чи дійсно котокафе потрібно заборонити?
Останніми роками котокафе стали популярним явищем у різних країнах. Відвідувачі приходять випити кави в компанії пухнастих мешканців, а деякі з них навіть можуть знайти собі нового улюбленця. Проте у Великій Британії все частіше лунають заклики закрити такі заклади.
Зоопсихологиня Тетяна Шуляк теж категорично проти існування кафе з тваринами.
«Це, як мінімум, пропаганда їхньої експлуатації. Сьогодні відкривають котокафе, а завтра кафе з капібарами, єнотами та крокодилами, і де межа? Деякі з них узагалі незаконні, але головне — усі ці заклади базуються на використанні тварин як розваги для людей», — наголошує у коментарі URSA.MEDIA Шуляк.
Водночас у Великій Британії зоозахисні організації «RSPCA» та «Cats Protection» заявили, що умови в котокафе не відповідають природним потребам тварин, оскільки вони змушені перебувати в закритому просторі з великою кількістю інших котів та незнайомців.
Організації наголошують — утримання котів у кафе може негативно впливати на їхній добробут. Згідно з дослідженнями, коти — територіальні тварини, які не завжди комфортно почуваються у великій групі, особливо якщо не мають можливості усамітнитися чи вийти назовні.
«Ми обожнюємо котів і тому розуміємо привабливість котячих кафе», — зазначає у коментарі виданню «The Independent» експерт із захисту котів «RSPCA» Еліс Поттер.
І додає: «Хоча коти, торт і кава можуть бути щасливою комбінацією для людей, для котів, які цілодобово живуть у цих кафе, це, ймовірно, зовсім інша історія. Ми не віримо, що таке середовище може постійно забезпечувати котам хорошу якість життя, і дуже стурбовані тим, що в результаті багато котів будуть нещасними».
Коти не соціальні тварини, — це розповідає зоопсихологиня Тетяна Шуляк.
«Дійсно, вони можуть жити групами, але це не означає, що їм комфортно. У таких умовах часто виникають приховані конфлікти: один кіт може домінувати, інші — відчувати постійний стрес. Коти дуже «економні тварини», які можуть нерухомо лежати годинами, і людині здається, що він просто відпочиває, а насправді він у напрузі, виснажений тривалим стресом», — розповідає співрозмовниця.
Тож, крім соціального стресу, присутня конкуренції за їжу, воду та місця для відпочинку.
Сюди ж, за словами співрозмовниці, можна додати постійний обмежений простір, постійний потік людей і велику кількість котів на квадратний метр, які погано впливають на тварин.
«І це стосується не тільки котокафе, але й контактних зоопарків. Там теж забагато тварин у тісному просторі, і забагато людей, які хочуть їх торкатися. У таких місцях тварини завжди перебувають у стані напруження», — наголошує у коментарі URSA.MEDIA Шуляк.
Водночас власники котокафе в Британії не погоджуються із закликами до закриття таких закладів, вважаючи, що проблема не в самій концепції, а в необхідності кращого регулювання.
«Я вважаю доречним те, що «RSPCA» та «Cats Protection» викликають занепокоєння, але я не погоджуюся з тим, що котячі кафе слід повністю припинити», — заявляє у коментарі виданню «The Independent» власниця «Lady Dinah’s Cat Emporium» Лорен Пірс.
Робота для розваги людей та привернення уваги
Коти вільні тварини та полюбляють багато простору. Будучи в котокафе, вони почувають себе, як на «роботі», адже щодня мають бути на виду й взаємодіяти з відвідувачами.
«У середньому коти потребують до двадцяти годин сну на добу, а кафе працює, скажімо, десять. Вони просто не встигають відпочити, зокрема через це відчувають хронічний стрес, який запускає вироблення гормонів, що пригнічують імунітет, через що тварини частіше хворіють і живуть менше», — наголошує співрозмовниця.
Паралель котів в кафе можна провести з українцями, які в часи повномасштабного вторгнення знаходяться в схожому стані.
До того ж умови в котокафе значно гірші, ніж у домашньому середовищі, де живе один або два коти, каже Тетяна Шуляк.
«Якщо в кафе живе, скажімо, один-два колишні вуличні коти, які можуть вільно переміщатися, ховатися й мати особистий простір, це ще можна виправдати. Але коли на одній території збирається багато котів, це не гарантує, що вони порозуміються».
Водночас не можна стверджувати, що кожному котику вдома краще, ніж у котокафе, оскільки умови різняться.
Зоопсихологиня каже: «Якщо взяти середньостатистичну ситуацію — квартира, опікуни, нормальний догляд — то це на порядок краще за будь-яке кафе. У деяких випадках навіть життя на вулиці є менш травматичним, ніж постійне перебування у кафе».
Єдиний плюс, за словами Тетяни Шуляк, який може бути у котокафе, — це можливість забрати кота додому.
Натомість при такому варіанті не обовʼязково створювати котокафе. Достатньо звернутись в притулок й обрати котика, який житиме надалі з вами.
Зоопсихологиня каже, що є кафе, звідки котів забрати не можна. Наприклад, де утримують куплених породистих тварин. І такі заклади ще гірші. Бо коти там не просто мешканці, а частина бізнесу.
Тетяна Шуляк зазначає: «Коти в котокафе — це не обов’язково нещасні безпритульні тварини. Це часто ті, кого хтось узяв «погратися», а потім повернув. Система виглядає так: я можу взяти безкоштовного кота, якщо він мені набридне чи захворіє — поверну, візьму іншого. Тобто ця історія, знову ж таки, пропагує, легалізує, толерує отаке ставлення до тварин».
Котокафе — це все-таки простір для порятунку тварин чи форма прихованої експлуатації?
Теоретично котокафе може мати позитивний характер, якщо в ньому живе один колишній безпритульний кіт, який має свободу пересування і сам вирішує, контактувати з людьми чи ні, каже співрозмовниця.
Й додає: «Але створити в котокафе ідеальні умови, які підходили б усім тваринам, неможливо: Навіть якщо припустити, що десь існує таке кафе — це в Стамбулі, адже вони там всюди».
На думку зоопсихологині, будь-який бізнес, побудований на використанні тварин як елементу розваги, не має права на існування в майбутньому. Але поки що такі заклади є, і люди виправдовують їх існування тим, що «врятували» кількох безпритульних котів.
До прикладу, якщо вам хочеться повзаємодіяти з котом — найкраще зробити це на вулиці, у його природному середовищі. Можна його підгодовувати, облаштувати безпечне місце для сну, наприклад, зробити будку чи поличку, де він зможе сховатися від собак і негоди.
Коти за своєю природою — напівдикі тварини, й якщо у перші тижні життя не познайомились з людиною — перебування на вулиці їм не шкодить. До того ж, якщо їх годувати, періодично лікувати і стежити, щоб вони не потрапили під машину, то таке життя для них буде кращим, ніж в умовах кафе чи зоопарків.
Щодо законодавства, то в Україні немає поняття «котокафе», каже Шуляк.
«Формально тварини не можуть бути в місцях, де готують їжу, але котокафе зазвичай організовані так, що там немає класичної кухні, а якщо є — то просто обмежують доступ тварин до неї», — наголошує співрозмовниця.
Водночас, за словами Шуляк, в українському законодавстві правила утримання домашніх тварин в існують, але вони прописані розпливчасто, і до котокафе їх не можна прямо застосувати.
«Формально коти не є домашніми тваринами закладу. А при будь-якій перевірці двері можна просто відчинити, коти вийдуть, і юридично їх у кафе не буде. Тому довести щось фактично неможливо. Наразі законодавство не визнає ані котокафе, ані собачих, ані будь-яких інших подібних закладів. І саме через це дозволяє їм існувати без чітких правил та відповідальності», — каже співрозмовниця.
Раніше ми розповідали, як не стати спонсором знущань над тваринами.
