Квадроберами вже нікого не здивуєш, але останнім часом в TikTok шириться тренд з іншої субкультури – кранчери. Це переважно молоді люди, які поїдають крейду, глину, землю і стверджують, що ці природні речовини корисні для здоров’я, адже людина втрачає поживні елементи через сучасний спосіб життя. Їхні відео набирають мільйони переглядів та чимало захоплених коментарів, в яких юзери обговорюють, який сорт глини кращий та де його можна придбати. Проте, варто сказати, що багато юзерів соціальної мережі виступає проти такої практики. Батьки підлітків занепокоєнні, тож URSA.MEDIA розбирається в неоднозначному тренді разом з нутриціологами і психологом.
Кранчери (від англ. «crunch» – хрускіт) – прихильники поїдання крейди, землі та глини, які вірять, що природні субстанції покращують травлення, усувають висипи на обличчі та мають ще купу переваг. У TikTok можна знайти безліч акаунтів, де люди на камеру їдять крейду чи глину з тарілки – подібні ASMR-відео часто залітають в рекомендації та збирають сотню коментарів поціновувачів такого контенту.
Ініціатором цього тренду вважається тренерка з фертильності та гормонів Стефані Адлер, яка виклала в TikTok відео, на якому її маленький син їсть суху землю і підписала: «Хочете поліпшити здоров’я кишківника вашої дитини (і власного)? Їжте ґрунт! В одній чайній ложці органічного біодинамічного ґрунту більше мікроорганізмів, ніж людей на Землі». Окрім цього, вона закликала не мити овочі та не дезінфікувати руки дітей, якщо вони брудні після прогулянок на природі – це нібито корисно для здоров’я.
Зазвичай кранчери вживають спеціальну «їстівну» крейду та глину.
Багато роздрібних торговців вже почали продавати «їстівні» каміння та інші суміші на Amazon, eBay та інших онлайн-магазинах, запевняючи, що вони виводять токсини з організму, виліковують акне та мають «омолоджуючі» властивості.
Сайт chalkineurope описує їхню уральську глину як «бестселер»: «дуже приємний земляний смак із середньо твердим хрускотом». На Etsy один з продавців їстівної африканської глини пише, що вона може допомогти позбутися прищів на обличчі та задовольнити певні бажання.
В країнах Азії зумери дійсно вподобали уральську глину: вони їдять її шматками або заливають водою. Що цікаво, часто в цих відео вони лише жують її, не проковтуючи. Автори деяких відео зазначають в коментарях, що ковтати глину не можна. Інші ж стверджують, що їдять крейду, тому що їм не вистачає мікроелементів. А дехто перестає знімати подібний контент нібито через те, що TikTok блокує такі відео – але нові відео кранчерів продовжують з’являтися на платформі. Проте більшість з них, скоріш за все, показово їдять це все лише на камеру щоб набрати переглядів, адже у відео не видно, щоб вони ковтали ці речовини.
Їсти природні речовини – ок чи ні?
Аргумент, що глина може полегшити різні проблеми, як от діарея, кранчери пояснюють тим, що раніше Національна служба охорони здоров’я Великої Британії прописувала різновид білої глини каолін, тому що вона допомагала поглинати токсини і виводити їх з організму. Однак каолін втратила популярність порівняно з іншими засобами, які відпускають без рецепта. Також кранчери посилаються на дослідження «Чи впливає ґрунт на мікробіом кишечника людини?». В ньому вчені припускають, що тісний зв’язок між мікробіомом ґрунту та кишковим мікробіомом людини, який виник під час еволюції, все ще розвивається, тому ґрунт може бути корисним для організму людини, якій не вистачає багато мікроорганізмів із нинішнім ритмом життя.
Проте це лише гіпотеза, яку треба більше дослідити, щоб визначити причини та наслідки.
Професор Гюнтер Кунле, експерт з харчування та харчових наук з Університету Редінга застерігає, що цей потяг до землі може навпаки збільшити кількість токсинів у організмі. Він зауважив, що оскільки регулятори безпеки не вважають бруд, глину та крейду «їжею», ці продукти не підлягають жодним медичним перевіркам. Якщо у вас проблеми з травленням та нестача мінералів, і вам кортить спробувати крейду, ґрунт тощо – краще звернутися до лікаря, підсумував Кунле.
І не лише тому, що є кращі та більш безпечні альтернативи, іноді важке травлення і брак мінералів можуть бути симптомом більш серйозних проблем зі здоров’ям.
«Те, що в TikTok виглядає кумедним трендом, насправді є психічним або харчовим розладом “Пікою”», – пояснює у коментарі URSA.MEDIA Мирослава Ульяніна, VIP-нутриціолог, ментор зі здоров’я та телеведуча проєкту «Зважені та щасливі».
«Піка» має реєстр у Діагностичному і Статистичному посібнику з психічних розладів. Тому Мирослава радить подумати двічі, перед тим як повторювати цей тренд.
«Піка» найчастіше проявляється в трьох групах: дітей, вагітних жінок у людей з ментальними розладами (шизофренія та інші). І на жаль у кожної з цих груп бажання їсти щось неїстівне свідчить виключно про певні вади. Виняток – тільки зовсім маленькі діти, які пізнають світ, кладучи предмети в рот. Якщо ж дитина у більш старшому віці, підліток, а тим паче дорослий намагається з’їсти крейду, ґрунт або шматок паперу, то причини три:
1. Людина просто голодна та її не годують.
2. У неї дефіцити певних мінералів (найчастіше – заліза, цинку або кальцію).
3. Або ж психічні розлади.
Анемія, яка зазвичай спричинена дефіцитом заліза, може бути основною причиною піки у вагітних жінок. Це якщо дивитися на піку з погляду нутриціології. Але якщо дефіцитів нема – а бажання їсти неїстівні продукти лишається – то це уже в медицині розглядає психіатр. І причини шукають в сильному пережитому стресі, психологічних травмах, сімейних проблемах тощо, пояснює нутриціолог.
Мирослава наголошує, що їсти нехарчові продукти – це не ок. Чому?
1. Продукти можуть не перетравитися і пошкодити шлунково-кишковий тракт. Може бути навіть розрив шлунку.
2. Продукти можуть містити отрути, різнопланові інфекції або бактерії, які загрожують здоров’ю. Не забувайте, що в тому ж ґрунті є не лише фекалії тварин і супутні паразити, а значно більше загроз.
3. Можливе отруєння свинцем і пошкодження мозку.
4. Закупорка кишківника.
Нутриціолог Оксана Фещенко додає, що є більш безпечні та цивілізовані способи поповнити нестачу вітамінів та макро і мікроелементів. Варто звернутися до сімейного лікаря, або ж нутриціолога. І вже з ними виявити, чого саме не вистачає організму, здати аналізи і доповнити свій раціон тими елементами, яких бракує.
«Поповнювати дефіцити краще за допомогою їжі – це більш корисно і головне, що саме через вживання їстівних продуктів наш організм засвоює і заповнює нестачу», – підкреслює пані Оксана.
Та і наразі немає досліджень, які б підтверджували користь поїдання цих субстанцій для звичайних людей. За словами фахівців, ризики від вживання в їжу бруду можуть бути більш значними, ніж будь-яка потенційна користь, особливо для вагітних жінок.
Що каже психолог?
Сімейна дитяча психологиня Анна Бородіна розповіла, що підлітки можуть вдаватися до вживання неїстівних предметів через певні психологічні проблеми та розлади. Дослідження показують, що тривожність, депресія, низька самооцінка та нестача підтримки можуть бути пов’язані з ризикованою поведінкою, зокрема з тими формами, які передбачають вживання неїстівних речовин, якщо воно відбувається постійно – і це не гра або слідування тимчасовим трендам.
Анна рекомендує врахувати, що підлітковий мозок функціонує не так, як мозок дорослого. У підлітковому віці лобні частини мозку, які відповідають за прийняття рішень, імпульсний контроль і здатність оцінювати ризики ще розвиваються. Через особливості розвитку мозку молоді люди частіше можуть схилятися до поведінки, яка на перший погляд здається «небезпечним експериментом». У деяких випадках це бажання заспокоїти тривогу, заповнити емоційні прогалини або навіть втекти від неприємних відчуттів. Це може перерости в звичку або навіть у певну психологічну потребу.
Як батьки можуть допомогти?
Найважливіше, що можуть зробити батьки — це налагодити довірливі та відкриті стосунки з дітьми. Підлітки часто шукають підтримку та розуміння, але не завжди знають, як про це попросити. Якщо батьки помічають у своїх дітей зацікавленість до вживання неїстівних предметів чи інші ризиковані форми поведінки, важливо не панікувати, а обговорити це спокійно та підтримуюче.
Психолог акцентує, що треба бути готовими слухати і не критикувати, щоб підліток міг відкритися.
Спробуйте почати розмову із запитань: «Що тебе найбільше захоплює останнім часом?» або «Я помітив/-ла, що останнім часом ти виглядаєш трохи сумним. Хочеш поговорити про це?». Такий підхід допоможе дитині відчути, що її емоції важливі, та що ви не будете засуджувати або нав’язувати рішення, а просто готові вислухати. Якщо дитина не готова до розмови, треба поставитись до цього з розумінням, але дати знати, що ви завжди відкриті до спілкування, коли ви в ресурсі.
Дитина має відчувати, що вона не сама в своїх емоціях, а є дорослі, які можуть підтримати та допомогти. Часто за такими діями приховується потреба в любові, безпеці, увазі.
Інколи варто тримати потенційно небезпечні речовини поза доступом дитини, проте це не завжди єдиний вихід. Важливо створити безпечний емоційний простір, де підліток може ділитися своїми проблемами, щоб не було потреби шукати ризиковані способи справлятися зі стресом. Ваша поведінка і ставлення до стресу та емоцій теж мають значення, бо стають прикладом для дитини. Якщо ви самі демонструєте здорові способи проживати емоціями – дитина з більшою ймовірністю наслідуватиме це. Також можна спробувати займатися спільними активностями, які зменшують стрес: спільні прогулянки, заняття спортом або творчість. Такий приклад допоможе вашій дитині, що існують здорові способи подолання стресу. Це можуть бути і практики на дихання, арт-терапія, рухова активність, медитації чи навіть звичка вести щоденник. Допоможіть дитині знайти ті інструменти, які будуть найбільш ефективними саме для неї.
Якщо поведінка підлітка триває або посилюється – зверніться до психолога чи психотерапевта. Фахівець допоможе знайти справжні причини цієї поведінки і разом з дитиною та за підтримки дорослих відпрацювати більш ефективні та безпечні способи підтримати емоційний баланс.
Зрештою, любов, довіра та уважність до дитини є основою для формування її здорової самооцінки і навичок боротьби зі стресом. Якщо батьки підтримують дітей у складні моменти, це стає для підлітків важливим ресурсом, і ймовірність ризикованої поведінки знижується. Пам’ятайте, що профілактика ризикованої поведінки — це теплі та довірливі стосунки між дитиною та батьками.
