Італійський суд наклав на відомий бренд кашемірового одягу Loro Piana судове адміністрування на рік після того, як у розслідуванні виявили зловживання та експлуатацію працівників у виробничому циклі. Компанія не проконтролювала своїх постачальників, які утримували робітників у неналежних умовах, та своєю недбалістю сприяла цьому, щоб заробити більше на своїй продукції. На деяких італійських фабриках тривалість робочого дня перевищувала встановлені законом норми, працівники спали на робочих місцях, а їхня заробітна плата становила лише частину встановленого законом мінімуму.
Тепер бренд має виплатити призначені судом штрафи на понад 181 тисяч євро.
За останні 18 місяців це вже п’ятий люксовий бренд, який фігурує в італійському розслідуванні підрядників у індустрії моди, які експлуатують працівників та порушують трудові норми.
Бренд Loro Piana входить до найбільшої у світі групи люксових компаній LVMH (Louis Vuitton Moët Hennessy). Вона придбала 80% акцій Loro Piana у 2013 році. У червні Loro Piana призначила генеральним директором Фредеріка Арно, сина голови правління та головного виконавчого директора LVMH Бернара Арно.
З 2023 року в Італії почали боротися з експлуатацією працівників в індустрії моди. І це вже далеко не перше викриття модних брендів: раніше подібні випадки незаконних умов праці зафіксували у Dior, Armani, Valentino та Alviero Martini.
Це не просто пляма на репутації відповідних брендів, але й загроза для всієї індустрії люксового одягу. За підрахунками консалтингової компанії Bain, в Італії працюють тисячі дрібних виробників, на яких припадає більше 50% світового виробництва люксових продуктів.
Що за розслідування?
Розслідування провели у травні працівники відділу охорони праці поліції Карабінерів (італійська загальнонаціональна жандармерія, яка також виконує обов’язки військової поліції) коли працівник з Китаю повідомив, що його побив власник майстерні з виготовлення чоловічих курток Loro Piana, після того, як він вимагав виплати заборгованої зарплати – 10 тисяч євро. Керівника заарештували, а цех у північно-західному передмісті Мілана закрили.
Слідчі встановили, що робітників змушували працювати до 90 годин на тиждень, без вихідних, і заробляли вони менше 5 доларів на годину. Вони спали на фабриці в незаконно побудованих приміщеннях та в антисанітарних умовах. Подальше розслідування виявило, що десять робітників були працевлаштовані нелегально, семеро з яких – нелегальні мігрантами з Китаю. Щонайменше один з керівників заводу був китайцем, а серед робітників були громадяни Італії та Росії.
Міланський суд постановив, що компанія Loro Piana передала своє виробництво на субпідряд через дві підставні фірми – Evergreen Fashion Group та Sor-Man, – які не мали виробничих потужностей, і тому передавали замовлення далі, в італійські майстерні Clover Moda та Dai Meiying, які належать китайцям.
Суд призначить спеціального адміністратора для нагляду за діяльністю компанії, якому буде доручено навести лад у виробничому процесі.
Але під слідством опинилися тільки власники компаній-підрядників і субпідрядників за експлуатацію робітників і неофіційне працевлаштування, тоді як проти самої Loro Piana не було порушено жодної кримінальної справи. Розслідування ускладнював той факт, що Loro Piana не уклала контракт безпосередньо з компанією-порушником, а діяла через дві підставні компанії, які не мали свого виробництва. Підставні компанії уклали субпідряди з кількома різними фірмами, на них всіх вийшли в ході розслідування.
У своїй заяві Loro Piana зазначила, що «постійно переглядає і продовжуватиме посилювати свою контрольно-ревізійну діяльність», щоб забезпечити дотримання власних стандартів якості та етики по всьому ланцюгу поставок. Бренд звинуватив постачальника в тому, що він передав роботу на субпідряд, не поінформувавши її, таким чином порушивши юридичні та контрактні зобов’язання. Компанія заявила, що припинила роботу з цим постачальником, як тільки дізналася про це в травні та буде повністю співпрацювати з органами влади.
Однак, як пише Forbes, схоже, що експлуатація робітників тривала ще деякий час. Навіть після того, як у травні багато італійських модних брендів підписали угоду про боротьбу з експлуатацією робітників. За словами прокурорів, протягом багатьох років Loro Piana не проводила ефективних перевірок своїх виробничих процесів ланцюга і не перевіряла фактичні умови праці.
Кашемірові піджаки Loro Piana продаються за понад $4,000, хоча компанія заявила: “Зазначені цифри вартості не є репрезентативними для сум, сплачених Loro Piana своєму постачальнику, а також не враховують повну вартість усіх елементів”.
Компанія-посередника виробляла близько 6 000-7 000 курток на рік для Loro Piana за узгодженою ціною 118 євро за куртку, якщо замовлення складало понад 100 одиниць. Тобто собівартість куртки 118 євро, а з націнкою за «люксовість» – вже від 3 000 до 5 000 євро.
“Усі люксові бренди одягу можуть запідозрити у колективній участі в експлуатації своїх працівників”
Виробничий цикл в індустрії моди класу люкс – дедалі складніша система, в якій задіяні численні виробники, постачальники сировини та підрядники і субпідрядники, через що за ним важче стежити, пояснив Forbes професор міжнародного маркетингу Міланського католицького університету Алессандро Балоссіні Вольпе.
До того ж, індустрія моди є дуже нестабільною, і зростає попит на швидкі поставки, колекції мають постійно оновлюватися та пропонувати нові товари. До речі, у мас-маркеті популярних мереж Zara та H&M ситуація не краща.
“Ланцюг поставок для виробництва одягу класу люкс в Італії фрагментований, – зауважив Вольпе. – Тобто більшість постачальників – це сімейні підприємства з десятьма або менше працівниками. Протягом останніх кількох років вони перебувають під постійним тиском цін і скорочення обсягів, в результаті багато дрібних гравців збанкрутували та вийшли з бізнесу. Як наслідок, якщо у бренду зростає кількість постачальників, контролювати їх стає складніше”. На думку професора, це ситуація безпрецедентної складності в управлінні ланцюгом поставок.
Балоссіні Вольпе вважає, що більшість люксових компаній і брендів у сфері дотримуються відповідального ведення бізнесу та ретельно контролюють свої ланцюги поставок. Проте він також переконаний, що чимало гравців, зокрема деякі відомі бренди, гналися за прибутком за будь-яку ціну, іноді закриваючи очі на недоброчесні ситуації, які вони могли б виправити або змінити.
Він припустив, що п’ять брендів класу люкс, причетних до неетичних практик у ланцюжку поставок, не є поодинокими випадками, а радше верхівкою айсберга глибшого, систематичного проблемі в індустрії моди. Прокурори у справі також підтвердили це.
“Усі люксові бренди одягу можуть запідозрити у колективній участі в експлуатації своїх працівників”, – попереджає професор. – “Це означало б поставити під сумнів не тільки матеріальну, внутрішню цінність продуктів, але й їхню нематеріальну цінність, тобто довіру до них і чесність”, – підсумував він.
Проте якщо компанія відповідатиме вимогам законодавства, її адміністративний термін завершиться раніше – так вже було в попередніх випадках, пов’язаних з італійськими компаніями класу люкс.
Суд дійшов висновку, що досвід минулих розслідувань «вказує на те, що повний аутсорсинг – передача компанією частини її завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду, спрямований виключно на зменшення витрат на оплату праці. А отже, і на зменшення кримінальної та адміністративної відповідальності компанії щодо безпеки працівників. Все це робиться щоб максимально збільшити прибуток при мінімальній собівартості виробництва».
У травні італійські модні бренди підписали угоду з юридичними та політичними органами влади про боротьбу з експлуатацією робітників, але в рішенні щодо Loro Piana вказано, що «цей виробничий ланцюжок, продовжує працювати досі», незважаючи на її причетність до експлуатації.
Де шукати люксовий одяг від українських виробників?
Випадок Loro Piana знову демонструє, що «люксовість» дорогих брендів має значно більшу моральну ціну, ніж на ціннику. Та і сьогодні базовий люкс для бренду – це свідомий підхід, прозорість виробництва та етичність.
Тому як детокс пропонуємо нашу добірку локальних українських брендів, які вже заявили про себе на міжнародному ринку.
IENKI IENKI
Фото: IENKI IENKI
Висококласний бренд верхнього одягу, заснований у 2016 році Дмитром Ієвенком – одним із п’яти громадян України, що увійшли до престижного рейтингу BoF 500 журналу Business of Fashion. Бренд відомий своїми новаторськими силуетами, якістю і передовими технологіями пошиття. Одяг IENKI IENKI носять Белла і Джіджі Хадід, Емілі Ратажковскі, Кортні Кардашьян, Хейлі Бібер і багато інших.
Все виробництво бренду знаходиться в Україні: преміальний гусиний пух закуповують у місцевих українських фермерів, забезпечуючи виняткову якість і підтримуючи регіональні громади.
PASKAL
Фото: PASKAL
Юлія Паскаль запустила свій однойменний бренд PASKAL у 2013 році в Одесі. Їхній одяг вирізняється своєю текстурністю, ніжними жіночими силуетами(часто квітковими) з грайливими нотками, які нагадують інноваційну архітектуру та природу. Бренд показував колекції на Паризькому та Лондонському тижнях моди та був представлений у кращих магазинах світу. За останні роки їхні аутфіти потрапили в гардероби багатьох знаменитостей: Бйорк, Ріти Ори, Кеті Перрі, Меган Фокс, Періс Хілтон, Моніки Белуччі, Паломи Фейт і Керрі Вашингтон.
PASKAL — незалежний лейбл та сімейна справа, яка пишається тим, що підтримує місцеве виробництво. Тому кожен одяг виготовляється в Україні, і це один із головних принципів сталого та соціально відповідального розвитку компанії. Одяг шиють з органзи та декорують виробами, що імітують пелюстки півонії, створені за допомогою техніки лазерного вирізання (laser cut) та ручного нашивання.
BEVZA
Фото: BEVZA
Сьогодні BEVZA — один з найвідоміших українських брендів жіночого одягу. Заснований в Києві модельєркою Світланою Бевзою, з 2006 року бренд створює колекції, що характеризуються простими, чистими силуетами з піднесеними і несподіваними деталями. Ключовий підхід до естетики свого дизайну BEVZA визначає як Less and Lux, що знаходить відображення у лаконічності форм і м’якій кольоровій палітрі, поєднаній з оновленими українськими мотивами. Створюючи сучасний одяг, бренд продовжує дослідження національної спадщини, переосмислюючи культурні коди та керуючись етичним ставленням до природи, вибору матеріалів і виробництва.
Моделі Джіджі та Белла Хадід, акторка Дакота Джонсон – серед прихильниць бренду. А актриса Софі Тернер одягла на своє весілля білий костюм від Bevza.
Список дійсно свідомого та стильного люксу можна продовжувати ще довго. Але наша головна мета показати, що є достойні гравці й серед українців на світовій модній арені. Підтримуйте їх, відмовтесь від брендів, які ведуть не прозору політику, та головне пам’ятайте: люкс сьогодні — це не 4000 євро за піджак, а відсутність шкоди навколишньому середовищу, тваринам та людям при виробництві цього піджака.
Раніше до речі, ми розповідали про купальники з рибальських сіток, рюкзаки з подушок безпеки та шопери з джинсів. 7 українських апсайкл-брендів.
