На Заході набирають популярності нові рухи «No wash» і «Low wash» – люди відмовляються від надмірного прання речей, щоб зберегти не лише свої гроші та час, а й зменшити свій негативний вплив на довкілля. Ідея може здатися сумнівною, але, протестована багатьма людьми в різних місцях і обставинах, виявилася практичною.
Одразу зауважимо – тут ніхто не забирає у вас пральну машину і не змушує все прати вручну як у давнину. «No Wash» – це про ощадливе використання ресурсів та дбайливе ставлення до власного одягу.
«No wash» або «Low wash» – відносно новий тренд, у якого стає дедалі більше поціновувачів у TikTok. Його суть в тому, щоб люди рідше мили волосся та одяг. Це допоможе зекономити воду та електроенергію, та менше забруднювати навколишнє середовище на тлі глобального потепління.
Прихильники тренду закликають ощадливо використовувати воду та якомога менше миючих засобів, які також шкідливі для довкілля.
Рух став доволі поширеним у США – люди носять одяг і білизну по кілька днів, щоб скоротити різні витрати. Хоча більшість з нас вважає прання щотижневою необхідністю, видається, що багато хто відходить від таких буденних умовностей, пишуть у Tex Space Today.
Вважається, що тренд бере свій початок з пандемії коронавірусу, коли підхід людей до одягу та зовнішнього вигляду перестав бути надто вимогливим. Схоже, з тих пір тенденція тільки зросла. Зараз «No wash» охоплює й інші аспекти життя, зокрема миття посуду, особисту гігієну і чистоту в домі. Багато хто також завдячує своєму рішенню відійти від загальноприйнятих норм, адже їм вдалося заощадити дорогоцінний час.
Рух привернув увагу не тільки небайдужих до майбутнього планети, а й модних ентузіастів, тому що тренд загалом практичний – він заохочує утримуватися від частого прання одягу і для того, щоб зберегти його красу і довговічність.
Навіть деякі бренди сьогодні дотримуються цієї стратегії. Наприклад, компанія жіночого одягу Wooland створила челлендж для клієнтів. Вони мають носити один і той самий одяг бренду 100 днів поспіль, зробивши 100 фото у ньому – після чого отримають подарункову карту на 100 доларів.
Джинсова компанія Hiut Denim Co. навіть заснувала клуб «No Wash Club», який пропагує ідею не прати нові джинси протягом тривалого часу.
Дизайнерка Стелла Маккартні, яку дехто називає ініціатором цього тренду, у 2019 році розповіла просте правило: «Якщо у вас немає крайньої необхідності щось прати – то й не треба цього робити. Я би не стала міняти бюстгальтер щодня і не кидаю речі в пральну машину просто тому, що вони вже ношені. Я сама дуже гігієнічна, але я не фанат хімчистки або якої-небудь іншої чистки, чесно кажучи».
Вона давно виступала за те, щоб уникати пральної машини – як заради довговічності одягу, так і через вплив прання на навколишнє середовище, пишуть у BBC. З нею погоджується Лора Діас Санчес з правозахисної організації «Plastic Soup Foundation», особливо коли йдеться про одяг, зроблений із синтетичних матеріалів – поліестеру і акрилу.
«Щоразу, як ми перемо одяг, у довкілля потрапляє близько 9 млн мікрочастинок пластику. На цю цифру впливає те, як і який саме одяг ми перемо. Але чим частіше ми це робимо, тим більше виділяється мікрочастинок».
Доцільне прання одягу більш важливе, ніж його екологічність
Багато хто з нас старається купувати менше одягу, в секонд-хенді, або ж у етичних брендів. Але це лише початок, коментує Шарлотта The Guardian, яка працює у сфері сталого розвитку та моди. «Прання після покупки має дуже великий вплив. Холодне прання, прання лише тоді, коли потрібно, використання речей довше – це має таке ж, якщо не більше, значення з точки зору прийняття рішень споживачем, ніж купівля “сталого” бренду чи більш стійкого волокна».
Шарлотта одягає багато речей, наприклад, штани від 20 до 30 разів. Джемпери перуть, можливо, двічі на сезон. Плями виводяться точково. «Допомагає провітрювання, а іноді й відпарювання», – розповіла вона The Guardian. Вона родом з Нової Зеландії, де, за її словами, прання при низьких або холодних температурах є нормальним явищем. «Я ніколи не чула про гаряче прання, поки не переїхала до Великої Британії. Це культурна річ». Це не просто турбота про сталий розвиток – вона хоче, щоб її одяг виглядав краще та вважає, що прання дійсно зношує його.
Які є альтернативи пральній машинці?
Окрім прання є інші способи почистити одяг. Приміром, чистити лише ту ділянку одягу, де є забруднення, висушити та розвісити його на повітрі або на сонці, якщо він здається пористим. Щоб зберегти свіжість одягу, можна покласти його на ніч у холодильник, якщо він неприємно пахне. Це не тільки допоможе одягу служити довше, але й не шкодитиме довкіллю.
Стенлі Дру (Stanley Dru) має TikTok з 95 тисячами підписників, в якому радить «техніку заморожування». Треба скласти джинси у пакет й лишити на ніч у морозильній камері. «Холод вб’є всі бактерії та залишить ваші джинси свіжими», каже Стенлі.
До речі, саме шанувальники джинсу були першими, хто популяризував тренд не прати одяг, зазначає The Guardian. Адже джинси зношуються повільно і служать довше. Тому вам не треба витрачати гроші на ще одні джинси – і це точно краще, особливо в часи шкідливої швидкої моди.
Власники джинсів з сирого деніму часто чистять свої речі не водою, а іншими методами – наприклад, використовують ультрафіолетове проміння або просто тримають їх на повітрі.
А Тійна Нюман на своєму акаунті розповідає, як почистити светри без пральної машини. Спершу треба відпарити його, оскільки тепло вбиває бактерії та видаляє запах з тканини. Далі – розпилення «прального оцту», який, за її словами, «ефективно усуває сильні запахи». Тіна каже, що двоступенева комбінація зберігає будь-який одяг «свіжим, як після прання».
Часте прання може пошкодити одяг
Довготривале використання одягу не лише економить наш час і гроші, але й допомагає зменшити наш вуглецевий слід. Занадто часте прання може пошкодити волокна або нитки тканини і скоротити термін її придатності. Чим більше ви перете одяг – тим швидше він зношується. Це не тільки знебарвлює тканину, але й знищує її еластичність. Це підтвердив Марк Самнер, викладач зі сталого розвитку моди в Університеті Лідса: «Одним із факторів, який може зруйнувати довговічність одягу, є його прання».
Разом з колегою Марком Тейлором Самнер досліджує, як мікроволокна з побутових пральних порошків потрапляють в організми морських тварин.
Хоча Самнер і підтримує зменшення кількості прання, він не прихильник повної відмови від прання одягу. «Ми не хочемо, щоб люди думали, що вони руйнують навколишнє середовище, перучи одяг», – каже Самнер. Він вважає, що «це радше питання балансу. Прання одягу важливе для лікування та здоров’я».
Не існує середнього показника, скільки разів людина пере одяг за певний проміжок часу. За словами Самнера і Тейлора, кількість прань залежить від температури води, циклу прання, кольору одягу й тканини.
Тому найкращий спосіб – бути гнучким у цьому питанні. «Якщо ваш одяг не пахне, немає потреби його прати», – радить Самнер.
У EuroNews додають, що також можна доповнити наш повсякденний одяг тканинами, які більше пропускають повітря, як от бавовна. Або використовувати вовну, вона має природні властивості самоочищення та відсутність запаху. Синтетичні матеріали легше вбирають запахи, ніж деякі натуральні волокна, наприклад мериносова вовна.
Своїм досвідом поділився психіатричний медбрат Том, який має чотири светри з мериносової вовни, він одягає їх на роботу по черзі. Він не прав їх щонайменше рік, а два з них – взагалі ніколи не прали. «Я можу прополоскати їх або витерти пляму губкою, – пояснив Том. – «Вони мають магічну властивість відштовхувати запахи. Шерсть не вбирає запахи». Він не помічав, щоб вони пахли.
Зараз він настільки захопився мериносовою вовною, що почав запасатися сорочками, шкарпетками та нижньою білизною – він пере лише останні дві.
«Я відчуваю, що вода – це важливий ресурс, тому намагаюся використовувати її не так багато, як міг би», – нагадав чоловік. – «А ще це просто лінь». Він вважає, що його підхід від бідності в минулому, коли у нього була лише одна пара штанів і жодної шкарпетки. «Це просто звичка», – каже він, додаючи, що йому подобається цей аскетизм.
«Виробники заробляють на нашому страху перед брудом – а планета страждає»
У багатьох прихильників тренду сильна екологічна мотивація. Графічна дизайнерка і барабанщиця Мішель розповіла The Guardian, що її хвилює, що всі мікрофібри та миючі засоби забруднюють річки, моря та дику природу. «Виробники заробляють гроші на нашому страху перед брудом і просувають смішні рівні “чистоти” – а планета страждає», – каже Мішель.
Її переживання не безпідставні. Близько 35% мікропластику, що забруднює світовий океан, потрапляє в нього під час прання одягу. Синтетичний одяг скидає маленькі шматочки пластику (зазвичай менше 5 мм) – мікроволокна, які є поширеним типом мікропластику. Вони серйозно загрожують морському світу: забруднюють воду та шкодять тваринам.
Нещодавнє підвищення цін на електроенергію можливо нарешті змусить нас замислитися над тим, у скільки нам обходиться кожне прання.
«Те, що ми вважаємо чистим, є “культурно, історично та соціально специфічним”, – поділилась Розі Кокс, професорка географії в Біркбеку Лондонського університету та співавтор книги “Бруд: брудна реальність повсякденного життя”. – «У нашому суспільстві прийнято думати про чистоту у візуальних термінах: “Чи виглядає це чисто? Чи білі речі?”. Ось чому багато хто з нас, помітивши маленьку пляму, яка, здається, заплямовує чистий одяг, вирішує одразу викинути його в кошик для прання. Саме тому виробники просувають засоби для виведення плям і відбілювачі.
Орсола де Кастро, модельєрка і авторка книги «Улюблений одяг в останню чергу», каже (досить суворо): «Пральна машина не є продовженням вашого гардеробу. У неї є функція, яка полягає в тому, щоб полегшити біль від прання, зробивши його простішим, але не в тому, щоб частіше прати».
Раніше коли ще не було пральних машин та хімчисток у людини зазвичай був один хороший вовняний костюм, який чистили і провітрювали. Його ніколи не прали. Якщо перенести цю практику в наш час, звучить не так вже й кепсько.
