Якщо ви думали, що після новини про вирощування трун з міцелію вас уже нічим не здивувати, то приготуйтеся. Водна кремація поступово стає новим трендом на ритуальному ринку.
На відміну від традиційної кремації, у якій спалювання викидає ще більше вуглецю в атмосферу, ця процедура використовує лише воду, лужні хімічні речовини та м’яке нагрівання, яке пришвидшує природне розкладання тіла. Водна кремація не потребує землі та труни, не виділяє токсичних речовин. Тому багато хто обирає її як екологічну альтернативу традиційним похованням та як символічний спосіб поховати близьких, для яких вода мала особливе значення.
По всьому світу поступово додають цю послугу: водну кремацію вже пропонують похоронні бюро у 28 штатах США, Мексики, Канади, Австралії та Нідерландів.
У науці цей процес називається лужним гідролізом, але більш відомий як «водна кремація». Його почали застосовувати ще в 1880-х роках при обробці тіл тварин та для їхнього поховання, і для утилізації тіл, що використовували для медичних досліджень.
Після епідемії губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби у 80-х і 90-х роках у Великій Британії (у народі її називають «хворобою коров’ячого сказу» ) науковці виявили, що лужний гідроліз є набагато екологічнішим способом утилізації багатьох рештків корів, які зазвичай спалювали. Та дуже ефективним у знищенні збудників хвороби, чого не гарантувало звичайне спалювання.
Пізніше лужний гідроліз адаптували для кремації людей. У 2009 році першу камеру для цього розробив шотландський біохімік Сенді Салліван.
Як відбувається водна кремація?
Тіло поміщають у велику водяну камеру, яку потім наповнюють гарячою водою та лугом – гідроксидом калію або натрію. Температуру нагрівають до 160 ℃, але тиск у камері запобігає кипінню води. Поєднання води, тепла та хімічних сполук розчиняють тканини тіла. Залишаються лише кістки, які перетворюються на чистий фосфат кальцію. Вони стають дуже білими, м’якими і крихкими. Зазвичай їх подрібнюють і повертають родині померлого. З ними можна поводитися так само, як з попелом — зберігати в урні або розсипати в значущому місці, розповів експерт з кремації Метт Морган у британському похоронному бюро Farewill Funerals.
Водна кремація розкладає природні тканини приблизно за 4 години, коли тілам у трунах потрібні 8-12 років, щоб повністю розкластися.
Рідина, що утворюється в результаті цього процесу, складається з природних білків (зокрема амінокислот), пептидів, цукрів і солей, з яких складається людський організм. Рідні можуть лишити цю рідину собі в пам’ять, так само як залишки кісток.
За даними National Geographic, водна кремація залишає приблизно десяту частину вуглекислого газу традиційної кремації, тому що зводить рештки до рідини та пористих кісткових фрагментів, а не до диму. Також для неї потрібно значно менше — на 85% менше, ніж для традиційної кремації. Якщо ж процес живити від відновлюваних джерел енергії, він може бути повністю чистим без викидів вуглецю. Крім того, рідина, що утворюється під час процедури, проходить очищення та нейтралізацію, тому її можна повторно використати або застосувати як добриво завдяки високому вмісту поживних речовин, зазначають у австрійській компанії Water Cremation Systems. До речі, у Австралії працюють сервіси, що займаються водною кремацією домашніх улюбленців: це Paws to Heaven, Pet Water Cremations, Pure Souls, Ripple Aquamation та Resting Waters.
У США водна кремація набирає популярності відтоді, як її вперше почали застосовувати у похоронній індустрії у 2011 році, повідомляють у Асоціації кремації Північної Америки. За даними асоціації, більше половини штатів вже легалізували цей процес, а штат Меріленд приєднався до цього списку минулої весни. Незабаром після цього похоронне бюро Joseph H. Brown Jr. Funeral Home першим почало пропонувати цю послугу.
Для водних кремацій там виділили окрему кімнату. Срібна камера стоїть поряд із великими синіми баками з хімікатами та мережею труб. На діжках наклеєні етикетки з відсотковими позначками та знаками небезпечних речовин. Приміщення нагадує невеличкий імпровізований хімзавод.
“Ця процедура може бути особливо важливою для тих, хто втратив дітей”
Фахівці з похоронної справи зазначають, що водна кремація приваблює тих, хто відчуває духовний зв’язок із водою.
Одна з клієнток бюро Арнеша Едвардс пояснила, що обрала водну кремацію для свого 88-річного батька, тому що це нагадало, як він вчив її плавати. “Я думаю, йому б це сподобалося”, – каже жінка, згадуючи, що одне з його улюблених місць, де він провів найприємніші моменти своєї юності — це набережна.
“Це просто більш м’який процес”, — додає ліцензована похоронна агентка з Вашингтона Лілі Бюркле, виданню Washington Post. За її словами, делікатний характер процедури може бути особливо важливим для тих, хто втратив дітей. Це майже як повернення їх до амніотичного мішка — заповненого рідиною мішка, що оточує плід під час вагітності.
“Особливо для тих, хто втратив дітей, немовлят, — вони думають про те, що в утробі дитина знала тільки воду”, — підкреслила агентка.
Також водну кремацію розглядають ті, хто шукає альтернативу звичайній кремації. З літа 2024 року у бюро Joseph H. Brown Jr. Funeral Home провели близько 30 водних кремацій. Коштує така процедура близько $4500.
Для деяких людей концепція водної кремації настільки важлива, що вони перевозять тіло близької людини через кордон штату, аби провести процедуру. Коли Джанет Джексон із району Сан-Антоніо втратила свого шестимісячного онука Грейсона в лютому, її син не міг змиритися з думкою про те, щоб підпалити маленьке тіло дитини або закопати його в землю. Він дуже любив приймати ванну, наповнену бульбашками, тож водна кремація здавалася найближчим до того, аби відпустити Грейсона в його улюблений момент життя. Але в Техасі це було незаконно. Тому вони відправили його тіло до Міссурі, де таке поховання дозволено.
Думка про те, що Грейсон залишає своє життя у воді, здавалася для бабусі способом зберегти частинку його індивідуальності навіть у смерті. І вона вірить, що саме цього він би й хотів. “Я постійно чую, як він каже мені: «дякую»”, — сказала Джанет.
Переваги та недоліки водної кремації
1) Не потребує землі
У містах із щільним населенням місць для поховань стає все менше, і для розширення кладовищ вирубують ліси. Водна кремація стає новою альтернативою, яка не потребує додаткової території.
2) Менше впливає на довкілля
Під час поховання у ґрунт потрапляють хімікати, як от бальзамувальні рідини чи залишки хіміотерапевтичних препаратів. Під час вогняної кремації утворюються викиди вуглецю. Під час традиційної кремації у повітря виділяється ртуть із зубних пломб. Водна кремація безпечніша для довкілля та озонового шару.
3) Не потрібна труна
Для трун найчастіше використовують деревину, для якої також вирубують ліси, й такі труни вони довго розкладаються й можуть бути дорогими. При водній кремації тіло кладуть у вже обладнану водну камеру.
З мінусів – ціна послуги. Технології для процедури досить дорогі для муніципалітетів і крематоріїв, тому спершу вартість може бути вищою за середні витрати на поховання чи традиційну кремацію. Утім, у майбутньому ціна зрівняється з вартістю звичайної кремації, коли водна стане більш поширеною.
Раніше ми детально розповідали про будівництво національного військового меморіального комплексу та чому це може обернутися екологічною катастрофою для регіону.
