З жовтня на японському телеканалі NHK World публікують «A Cat’s-Eye View of Japan» – серії надзвичайно милих 5-хвилинних репортажів про котиків з різних куточків Японії. Мета проєкту – показати звичаї та особливості різних регіонів з котячої перспективи. Їх знімає фотограф дикої природи та режисер Іваґо Міцуакі, чиї роботи двічі з’являлися на обкладинці National Geographic. Мандруючи Японією, він доводить, що не важливо в якій частині країни ви перебуваєте – коти зустрінуть вас усюди: на березі моря та гірських вершинах, у крамницях та ресторанах, на фермах і майстернях, та навіть у святилищі. З місцевими пухнастими можна і поїсти, і відвідати галерею, зайнятися йогою та навіть поніжитися у гарячих джерелах. Всього випустили вже 41 епізод, тож ми зібрали для вас найцікавіші.
Коти разом з оленями доглядають за національним скарбом Японії
Один з найвідоміших храмів Японії – це буддійський монастир Тодай-дзі (Todaiji) на заході країни у місті Нара, що є об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО. Саме в ньому знаходиться 15-метрова статуя Будди віком 1 300 років, одна з найбільших статуй Будди у світі. А ще біля храму вільно гуляють олені, яких можна підгодувати спеціальними крекерами, що продаються на території парку. Після Другої світової війни статус оленя як священної тварини замінили на статус пам’ятки природи (Tennen kinenbutsu), але у Нарі тварин досі шанують як божих посланців, вони захищені законом. Приміром, у 2021 році чоловіка заарештували за смертельне поранення оленя сокирою.
Вдень храм переповнений туристами, тому зазвичай коти ненадовго визирають з нього зранку. Поруч є крамниця маринованих овочів, за ним наглядає 8-річна чорненька кішка Куро-Тенчо. Оленів вона не полюбляє, а от увагу від людей ще як.
Неподалік у затишному будиночку живе ще одна кішка на ім’я Фуу, вона з’явилася тут раптово рік тому і прижилася. Її господар грає на флейті, а Фуу навіть відповідає йому останнім часом – здається, їй до вподоби такий традиційний спосіб життя.
Поспарингуйтеся з хоробрим котом у місцевому боксерському залі
Недарма в Осаці популярний бокс – тут котики живуть прям у центрі, але серед самців часто трапляються бійки. Ви навіть можете потренуватися з місцевим «королем боксерського залу» – 2-річним рудим котиком Конпоко, власник якого колишній чемпіон Азії та часто бере вихованця з собою на заняття. Конпоко теж «багато тренується», відстоюючи своє звання, адже може битися лише однією правою лапою. Він також не може відмовити у спарингу студентам.
Котячий рай на гарячих джерелах
У Нагасакі постійно відвідують Парк Миру, який побудували для вшанування жертв атомного бомбардування міста 9 серпня 1945 року. Серед щоденних відвідувачів і білосніжний котик Шіро, що незворушно вмивається біля одного з пам’ятників. Шіро годину видивляється щось у кущах, от-от готовий накинутись, але через годину ввечері вирішує, що з нього досить. Інший котик приходить на сходи церкви, вітаючи приїжджих. У гарячих джерелах Унзен Дзіґоку вирує пара, яка привертає увагу не лише туристів, а й котиків, які приходять сюди погрітися ранком до приходу галасливого натовпу. Тут сильний запах сірки, але пухнастим це не заважає відпочивати на кам’яних «подушках».
Прогуляйтесь на катері разом з котиком-віцекапітаном
В Інамі курсують катери для екскурсій. На одному з них є особливий віцекапітан – 7-річна Міі, яка плаває разом з людьми ще з дитинства. Вона приймає відвідувачів та слідкує, щоб всі пройшли на борт на годинну прогулянку по річці. Міі безстрашно оминає низькі мости під своєю головою і спостерігає за чайками.
Окрім цього, містечко відоме своїми дерев’яними скульптурами котів, розкиданим по різних локаціях, які ефективно приваблюють туристів. Під фігуркою кота, який п’є саке, розташований магазинчик зі своєю «зіркою» – там сидить кішечка Куу, якій чи то 12, чи вже 13 років. Але вік не заважає їй щоденно прогулюватися та втамовувати спрагу у своєму улюбленому місці – з джерела, зарослого мохом. Певно, це і є секретом її довголіття… На пару із турботою свого господаря, звичайно ж.
Котячі острови
У Японії між трьома островами Хонсю, Кюсю і Сікоку є внутрішнє море з ще понад 700 островами. На одному з цих островів Аошіма у префектурі Ехіме живе більше котів ніж людей. Початково котів завезли на цей невеличкий сільський острівець, щоб ті виловлювали гризунів на рибальських човнах. Відтоді коти залишилися на острові та розмножилися у великій кількості ‒ зараз їх вже понад 200. Вони вже настільки звикли до такого життя, що навіть не бояться води та впевнено ловлять рибу на скелях. У жовтні 2018 року стерилізували та кастрували 210 острівних котиків, щоб стримати їхню популяцію через зменшення людського населення острова – зараз там кілька десятків мешканців. Двічі на день човни привозять на острів предмети першої потреби.
Котики в Аошімі вуличні та напівдикі, але загалом привітні до відвідувачів, особливо якщо мати для них їжу.
Через те, що на Аошімі зменшується населення, більшість якого похилого віку, майбутнє цього Котячого острова невідоме. Поромне сполучення працює лише для місцевих жителів, і якщо острів стане безлюдним, то воно припиниться. Наразі докладають зусилля, щоб каструвати котів, а також виявляють можливість їх прилаштувати, пишуть у журналі Vacations & Travel.
На іншому схожому острові Огі, префектури Кагава, теж розгулюють чимало котів. Вони часто збираються на черепичних дахах, гріючись на сонечку та безтурботно насолоджуються краєвидами, хоч і кумедно сповзають звідти через ухил даху.
Як пише New York Times, японська культура не єдина, в якій люблять котів, але можна сказати, що саме у японській міфології вони посідають особливе місце, ніж в будь-якій іншій. Японці дуже трепетно і шанобливо ставляться до них, саме тому більшість з вуличних котиків такі доглянуті. В Японії вбивство та жорстоке поводження з тваринами є злочином і карається тюремним ув’язненням до п’яти років або штрафом від 1 до 5 млн єн (від 7000 до 36 600 доларів).
В Україні котиків теж люблять та шанують, до прикладу наша редакція навіть записала інтерв’ю з однією хвостатою селебріті ‒ котом Шайбою.
