Минулої весни автор славнозвісного мультфільму «Братик ведмедик», аніматор «Аладдіна», «Короля Лева», «Красуні та Чудовиська» – Аарон Блейз вперше за двадцять років власноруч намалював та презентував свою нову анімацію. Аарон назвав своє нове творіння «Сніговий ведмідь». Історія присвячена зміні клімату, дружбі та захисту тварин. Тому дуже радимо вам виділити 10 хвилин часу та переглянути цю дійсно неймовірну та естетичну короткометражку. URSA.MEDIA підготувала для Вас декілька найсвіжіших цитат Аарона Блейза з приводу його нової роботи, а також короткий огляд самого мультфільму.
Протягом останніх трьох років Аарон Блейз – художник, що довгий час працював для Disney над класичною анімацією, власноруч малював та анімував самотнього білого ведмедика, який блукає Північним полюсом у пошуках друга. Варто сказати, що усе, що ви побачите в кадрі – намальовано від руки. Починаючи від анімації персонажів, закінчуючи тлом із засніженими арктичними ландшафтами. Художники знають, як часом важко промальовувати та рухати ворсинки хутра, людське волосся, кучугури снігу або ж траву.
Сьогодні можна без сумніву сказати, що Аарон Блейз народив шедевр, продемонструвавши в ньому вершину свого професіоналізму. Як зізнається автор, нічого надзвичайного він не зробив, просто системно йшов до своєї мети та багато-багато працював.
Як результат – мультик «Сніговий ведмідь» номінований на Оскар та ще на декілька не менш впізнаваних кінопремій. У своєму свіжому інтерв’ю виданню: «Awards Buzz» Аарон Блейз розповідає як особистий душевний біль допоміг йому втілити свій перший за двадцять років мультфільм. Можна без перебільшення сказати, що «Сніговий ведмідь» став поштовхом для автора продовжувати творити.
Чому саме «Сніговий ведмідь?»
Безумовно, Аарон Блейз дуже любить ведмедів, але головний герой даної картини – аж ніяк не косплей на «Братика ведмедика», а радше збіг обставин та спроба автора, уродженця сонячної Флориди, усамітнитись і втамувати пекло, що так довго обпалювало його серце після втрати коханої людини:
– Це був просто збіг обставин! Я думав про Арктику, бо Арктика – це просте середовище. І найсамотніший персонаж, якого я міг уявити в Арктиці – це білий ведмідь! Я провів дуже багато часу на Алясці. Я люблю Арктику, я люблю сніг… Але так, я виріс у сонячній Флориді! Тому це трішки смішно. Можливо, мій мультфільм дійсно передає моє відсторонення від реальності. – рефлексує під час інтерв’ю автор.
Майстерна рука Блейза поєднала в собі його глибоке знання анімалістичного стилю (від ред.- техніки малювання тварин та живої природи) та емоційне тепло класичної покадрової мальованої анімації, якої так нам усім бракувало.
– Коли я зростав, я завжди хотів і любив малювати тварин. Я мріяв стати художником для «National Geographic». Це було моєю великою мотивацією. Саме тому я пішов в коледж та почав навчатись ілюстрації. У мене було дві великі карти на стіні: одна з Африки інша з Аляски, обидві ці частини світу були моєю великою мрією. Я завжди мав велику пристрасть до Північного полюса, – із захопленням ділиться автор.
Як щодо комп’ютерної графіки та нейромережі?
Аарон Блейз вважає сучасні технології, такі як комп’ютерна графіка та штучний інтелект важливими сторінками розвитку анімаційного кіно, однак він переконаний, що ніякі технології не зможуть замінити людську руку, радше просто стануть корисними помічними інструментами для неї:
– Зрештою, я думаю, що комп’ютерна графіка та нейромережа – це просто інструменти, які додаються до набору інших інструментів, але не замінюють їх.
Я хотів трохи довести це за допомогою «Снігового ведмедя».
І дійсно, Блейз на власному прикладі прагне показати, що навіть з усіма наявними технологіями одна людина все ще може сидіти у своїй студії чи в офісі і за допомогою особистої наполегливості та часу створити фільм, використовуючи старі методи. Автор переконаний, що людський дотик в анімації все ще живий і спроможний створювати мультфільми якнайкраще.
З розвитком технологій, мальована анімація як той льодовик наростає товстими шарами та відходить вглиб минулого, а хліб і славу художників забирає собі штучний інтелект. А з іншого боку, мальовані покадрові мультики не припиняють поціновуватись справжніми гурманами анімаційного кіно, адже, це одна з найскладніших технік. Це суцільно ручна та жива робота автора, де кожен рух – це окремий кадр, окремий малюнок.
«Сніговий ведмідь» – це 11-хвилинний короткометражний мальований мультик, який складається з понад 11 тисяч окремих кадрів, створених на папері та у відомій для багатьох анімаційних художників програмі TV-paint animation. Він точно вартий вашої уваги цієї зими.
Про що цей мультфільм?
Сюжет мультфільму доволі простий та мінімалістичний, що додає йому натуральності та простору для особистої інтерпретації кожного, хто його прогляне.
Цей мультик – в усіх сенсах білосніжний аркуш, що поступово вимальовує вашу особисту історію, пов’язану з болем від втрати рідної людини та пошуком душевної гармонії. За сюжетом самотній білий ведмідь блукає Арктикою у пошуках друга. Аби хоч якось втамувати свій біль, ведмідь виліплює зі снігу подібного до себе друга та починає з ним товаришувати й усіляко розважатися. Уважний глядач побачить у сцені блукання полярного ведмедя відсилку до змін клімату. Через танення льодовиків і глобальне потепління, полярних ведмедів дійсно меншає. Про це йтиметься далі у сюжеті.
Поступово погода теплішає і виліплений товариш білого ведмедя починає танути. Тоді наш ведмедик-самітник волею випадку вирушає далі в іншу частину Арктики. Кульмінація та розв’язка сюжету викликає непідробні та щирі емоції щастя. Вони стають можливими завдяки наполегливості, вірності та вірі головного героя. Ведмідь не залишив свого вигаданого друга навіть у найкритичніший момент. Він залишився з ним до кінця і отримав свою нагороду – пазл, якого так не вистачало впродовж усього мультфільму.
«До кінця століття ми можемо втратити більшу частину світової популяції білих ведмедів, якщо не вжити колективних заходів для уповільнення глобального потепління. Допоможіть нам дати голос тим, хто не може говорити за себе». – таким дисклеймером закінчується мультфільм. Ці рядки так само є основою цінностей Редакції URSA.MEDIA. Ми прагнемо бути голосом Тих, хто не може говорити за себе.
Варто також додати, що цей мультик абсолютно безслівний, у цьому його унікальність і маркер професійності автора. Кожен аніматор, який поважає себе, прагне розповідати свої історії візуально без тексту так, аби глядач усе розумів за допомогою руху в кадрі. Погодьтесь, усе починалось з німого кіно:
– Коли ми створювали мультфільми 90-х будь то «Король Лев» чи «Красуня та Чудовисько», ми завжди керувались тим, що глядач має розуміти, що відбувається в кадрі навіть без звуку. Коли вимикається звук у мультфільмі, розуміння сюжету не має зникати. –ділиться Аарон.
Так, автор не захотів дублювати фільм, тому подумав, що буде круто зробити його без діалогів та поставитись до тварин більш натуралістично. Водночас цей прийом подолав мовні та культурні бар’єри та додав мультфільму більшої самостійності. Ба як основний сюжет мультфільму і справді універсальний:
– Мені не важливо, з якої ви культури! Ви коли-небудь відчували самотність та потребу у товаристві? Так! Бо це універсальні відчуття та потреби будь-якої живої істоти.
Як народився «Сніговий ведмідь»?
Як йшлося на початку даного огляду, Аарон Блейз підкреслює, що його робота має значно глибшу особисту історію, ніж може здатися на перший погляд. Спершу Аарон створив у своїй уяві просто милий сюжет про ведмедика, яких завжди любив та вмів малювати. Однак у процесі роботи ця анімація переросла у дещо більше, ніж милий сюжет:
– Останнім моїм великим повнометражним мультфільмом був «Братик ведмедик», створений близько 20 років тому, саме у той період я втратив дружину, яка померла від раку молочної залози. Я став емоційно трохи відстороненим і покинув Дісней у 2010 році після 21 року роботи у цій студії. Я почав розвивати власний бізнес та викладати мистецтво. Усе розпочалося з цієї маленької на той час кумедної ідеї. Тоді я подумав, було б весело спершу створити власний короткометражний анімаційний фільм, а потім курс про те, як його створити.
Для автора було дуже важливо створити свій мультфільм самотужки. Плюс до всього, він завжди мріяв про свій авторський фільм:
– Мені потрібен був всього один персонаж та просте середовище, — каже Аарон та підсумовує, що творчість стала для нього шляхом до зцілення та сенсом жити і рухатись далі. Автор пройшов разом зі своїм ведмедиком шлях загоєння душевної рани після втрати коханої дружини, яка померла від раку та врешті повернувся до класичної 2 д – анімації, яку безмежно обожнює.
Своєю працею Аарон хотів показати, що саме ручна покадрова анімація здатна якнайкраще передавати глибину емоцій та людських почуттів. І дійсно, всього 11 хвилин уваги і цей мультфільм розтопить навіть крижане серце. Не вірите? Мерщій до перегляду!
Раніше ми розповідали, як білі ведмеді стають заручниками канадського містечка через зміну клімату.
