Посеред зими в Україні помітили журавлів. Пояснюємо, чому перелітні птахи повернулись так рано та чи є загроза популяції, якщо вдарять морози? 

Наприкінці січня поблизу села Домашів Луцького району працівники Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» стали свідками унікального явища — у небі вони помітили два «ключі» сірих журавлів. Загалом нарахували 32 птахів: перша зграя складалася з 18 журавлів, а друга — з 14. Обидві групи рухалися у західному напрямку. На початку лютого в урочищі Бучинська дача, що в Любешівський ТГ Камінь-Каширського району. Орнітологи національного парку також помітили сірих журавлів.

Журналісти URSA.MEDIA поспілкувалися з лікарем ветеринарної медицини та орнітологом Станіславом Гужявічусом, аби дізнатися, чому птахи повернулися в Україну всередині зими та чи є загроза їхній популяції.

Рідкісне явище побачити в Україні взимку сірих журавлів: що відомо про птахів

Сірий журавель, який зазвичай зимує в теплих регіонах, серед яких Південна Європа, Північна Африка або Близький Схід, рідкісний гість в Україні в зимовий період. Його поява наприкінці січня та на початку лютого, з огляду на аномально теплу зиму, є важливим сигналом про можливі зміни.

Сірий журавель — один із найбільших птахів Європи, зріст якого може досягати 1,2 метра, а розмах крил — до 2,4 метра. Журавлі також відомі своїми красивими танцями, які вони виконують навіть поза шлюбним періодом. Вони можуть долати відстань до 200 км за день під час міграції, а у польоті витягують шию вперед, на відміну від чапель, які згинають її.

Журавлі, яких наприкінці січня помітили в природному парку. Фото: Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща»

Окрім цього, журавлів вважають птахами одинаками, які збираються в ключі лише для дальніх подорожей та міграцій. Ці ключі є аеродинамічною конструкцією, яка полегшує польот для птахів за рахунок зміни повітряних шляхів. Вони збираються разом в одну геометричну форму і створюють аеродинамічний клин, який дозволяє подорожувати в необхідному напрямку, не витрачаючи багато зусиль для польоту.

Орнітолог Станіславас Гужявічус розповідає, що працівники природного парку могли бачити тих журавлів, які нікуди з України не летіти. 

Для підтвердження своєї гіпотези лікар ветеринарної медицина каже: «У Кропивницькому на Новий рік я власними очима бачив, як журавлі ходили біля річок. Тому це могли бути ті журавлі, які нікуди не летіли з України, бо водойми не замерзали і в них була харчова база, тому вони лишалися».

Серед основних факторів, за словами орнітолога, які могли спричинити повернення журавлів в Україну — глобальне потепління та їжа. 

«Якщо є ресурси для харчування — птахи просто відмовляються від перельоту. І це стосується не тільки журавлів, а всіх перелітних птахів. Ще якщо їх не тягне міграція заради розмноження — вони теж нікуди не полетять», — зазначає лікар ветеринарної медицини Станіславас Гужявічус.

Орнітолог наголошує, що головне — це тепло, бо якщо вдарять різкі морози, птахи запросто можуть загинути від зміни температури. 

«Журавлям та іншим птахам небезпечно залишатись або раніше повертатись в Україну, адже є ризик, що погодні умови зміняться. І людина в цьому плані ніяк не зможе вплинути чи допомогти», — каже Станіславас Гужявічус.

І додає, що цієї зими знаходили замерзлих качок в річках, які просто заснули на водоймі. Єдиною проблемою їхнього раннього повернення є холод, який може просто різко вдарити, і тоді тварини можуть позамерзати.

Десятки тисяч років змінюється планета, змінюються континенти, а птахи, за словами орнітолога, не забувають, де вони народжуються і куди вони літають, і ніколи не блукають.

«Конкретно на організм перельоти не впливають, але це впливає на їхню генетичну пам’ять, на те, що вони звикають до осідлого життя. А так як йде глобальне потепління, і погода та температурні режими змінюються, і тоді їм знову доведеться перелітати та територіально зміщуватись в інші країни, де будуть водойми й вони зможуть існувати», — зазначає ветеринарний лікар.

Також глобальне потепління, за словами ветеринарного лікаря, впливає на процес розмноження журавлів. 

«Через те, що це болотні птахи, які гніздяться, це в основному болотах. А в нас зараз висушування боліт. У немає нормальних регіонів, де вони могли б благополучно розмножуватись. Тому ці птахи й вважаються червонокнижними і, в принципі, журавлі в нас вимирають. Тому що в них просто немає ареолу, де вони можуть нормально розмножуватись і де вони можуть знайти достатню кількість їжі для того, щоб прогодувати своїх пташенят», — зазначає фахівець.

Що загорожує перелітним птахам взимку?

При змінах завжди стає важче існувати. І це стосується не лише глобального потепління. Птахи гинуть не лише через холод чи нестачу їжі, ще впливають військові дії.

«Руйнується природне середовища журавлів, де вони сотні років жили. Це території Донецької та Запорізької областей, де у них були осередки постійного перебування і існування. Зараз вони вимушені шукати нові та переселятися», — каже орнітолог.

За словами Станіславас Гужявічус, у журавлів основа раціону болотні та польові тварини — різні ящірки, жаби, пацюки, миші. 

«Але варто враховувати те, що ці жаби харчуються комахами, а комахи дуже залежні від квітів і рослинності. Якщо немає врожаю фруктів нормального і комахи не можуть через це розмножуватись, то будуть голодати інші види, в тому числі птахи, можливо навіть журавлі», — розповідає ветеринарний лікар.

І додає: «У мене зараз на зимівлю лишилось 5 лелек, які літають й могли б полетіти, але не зробили це через те, що їх годують».

«Вони в мене з малечка виросли, і в них були свої проблеми. Зазвичай в мене живуть до трьох років, а потім летять. Або коли стають зрілими для створення пари, то тоді вже йдуть», — ділиться орнітолог.

Ключ журавлів. Фото: Pexels

На питання: «Чи може людина спробувати допомогти птахові?»

Ветеринарний лікар каже: «Нормальний та здоровий журавель не підпустить до себе людину. І погодувати його не вдасться. І важливо те, якщо журавель полетів від людини — робити нічого не треба».

Натомість якщо людина помітила пораненого журавля або якогось іншого птаха. Й він підпускає її до себе — потрібно зловити птаха та передати в реабілітаційний центр або по можливості звʼязатись з клінікою, яка займається лікуванням птахів. 

За словами фахівця, диких птахів не варто підгодовувати. Це відноситься взагалі всіх птахів, як качок, так і лебедів, і лелек, і журавлів, і того подібного. Тому що це дикі тварини і вони мають жити у відповідному для себе середовищі, а не звикати до людей і того, що їх підгодовують. 

Як правильно підгодовувати птахів взимку, ми розповідали тут.

«Люди люблять є їм хліба накидати, тим самим викрикаючи кишкові розлади у водоплаваючих птахів, які потім гинуть у досить таких страшних муках через той хліб. Зазвичай люди ж не підуть, не куплять пацюка, правильно, не куплять жабу або ящірку, щоб підготувати того журавля. Вони журавлю можуть запропонувати шматок свинини, від якої той потім благополучно загнеться десь», — каже Станіславас Гужявічус.

Раніше ми розповідали, чому не всі лелеки повертаються з теплих країв, та як під час міграції їх вбивають ліванські браконьєри.

Поділитися:
Пригостити автора кавою