Фактичне зникнення грифів на Індійському субконтиненті виявило смертельний зв’язок між природними екосистемами та життям людей. Приблизно 500 мільйонів людей померли через скорочення популяції грифів — пише — “Forbes”.
Хто такі стервятники та чому людство їх не шанує?
Здавна стерв’ятники були невід’ємною частиною нашого світу, людське уявлення про них тісно пов’язане зі смертю.
Людські упередження та забобони часто заважають нам об’єктивно оцінювати тваринний світ та їхню користь для екосистем. Гриф — це той, хто виконує свою роль у природі, як й інші тварини. Однак він став жертвою людських упереджень. Лише коли його зникнення почало загрожувати людям, суспільство звернуло увагу на цю проблему.
Учені встановили прямий зв’язок між зникненням грифів в Індії та смертністю людей. За даними дослідження, опублікованого в “American Economic Review”, протягом п’яти років після скорочення популяції грифів померло приблизно 500 мільйонів людей.
Майже повне зникнення грифів з Індійського субконтиненту спричинене масовим отруєнням диклофенаком, який використовувався для лікування худоби. Це призвело до катастрофічної ланцюгової реакції. Збільшення кількості нез’їдених туш сприяло розмноженню гризунів, які є переносниками таких хвороб, як чума та лептоспіроз. Крім того, зріс ризик зараження людей ботулізмом через споживання м’яса тварин, які померли від природних причин або були отруєні.
Окрім екологічних, зникнення стерв’ятників несе в собі значні економічні збитки. Дослідження підтверджують, що ці птахи допомагають запобігати поширенню хвороб та забрудненню, а це має прямий вплив на здоров’я людей. Як зазначає співавтор дослідження Катрін Ейнхорн: «Біорізноманіття та функціонування екосистем мають значення для людей. Ігнорування цієї залежності може призвести до серйозних наслідків».
«У такій країні, як Індія, де заборонено їсти яловичину, більшість великої рогатої худоби в кінцевому підсумку перетворюється на туші», — каже економіст і експерт з екологічної політики з Університету Уоріка в Англії Аршаду Р. Заргар.
Сударшан Ділану Скотту з “Vox” пояснює: «Організація “Vultures” безкоштовно надає неймовірні послуги з утилізації. Групі грифів потрібно приблизно 45 хвилин, щоб перетворити тушу корови на кістку».
Без стерв’ятників, які б змагалися за трупи, дикі собаки мають доступ до більшої кількості їжі. У результаті ці собаки — і сказ, який вони часто переносять — процвітають. Продажі вакцин проти сказу, виявили дослідники, також зросли. Смерть грифів була «найбільшим санітарним шоком, який ви можете собі уявити, адже щороку не утилізують 50 мільйонів трупів».
Усе почалося, коли «посланці смерті» почали вмирати: що зумовило це
Ще наприкінці 20 століття небо Індійського субконтиненту було заполонено величезними зграями грифів. Серед них переважали три види: довгодзьобі, тонкодзьобі та білі грифи.
В Індії грифи були справжнім природним явищем. За оцінками експертів, їхня популяція сягала 40 мільйонів особин. Ці птахи були невід’ємною частиною екосистеми, виконували роль санітарів. Їх можна було побачити як на деревах, так і в повітрі, коли ті кружляли над падаллю.
Чисельність грифів скоротилася на 97-99% ще в 2007 році. Найбільше постраждав білий гриф. Таке стрімке зниження популяції стало безпрецедентним явищем в орнітології. Спочатку це залишалося непоміченим, але дослідження, проведені в ключових місцях проживання, таких як національний парк Кеоладео, виявили тривожну картину масової загибелі птахів.
Сьогодні загальна кількість трьох найбільш постраждалих видів грифів становить лише 20 000 особин.
Що прирекло грифів на зникнення?
Учені довгий час намагалися розгадати загадку стрімкого зникнення грифів. Були висунуті різноманітні гіпотези, від впливу пестицидів до втрати природних місць проживання. Однак масштаби цієї екологочної катастрофи свідчили про наявність невідомого досі фактора.
Прорив у розумінні причин вимирання грифів стався в 2004 році. Вчені встановили, що винуватцем катастрофи став диклофенак.
Дешеві аналоги препарату зʼявились в 1994 році, а його використання в ветеринарії значно зросло. Це збіглося в часі зі скороченням популяції грифів. Науковці поставили за мету підтвердити статистично, чи існує причинно-наслідковий зв’язок між цими двома явищами.
Саме диклофенак став причиною масової загибелі грифів. Цей знеболювальний препарат, який широко використовували для лікування худоби, виявився смертельним для цих птахів. Особливо гострою проблема стала після 1994 року, коли з’явилися дешеві аналоги диклофенаку, що призвело до його масового застосування.
Дослідники припустили, що зникнення грифів могло зумовити зростання смертності серед людей. Щоб перевірити цю гіпотезу, вони проаналізували статистичні дані з різних регіонів Індії. Виявилося, що в регіонах, де раніше популяція грифів була найбільшою, рівень смертності людей значно зріс після їх зникнення. Особливо відчутним цей ефект був у районах з великою кількістю худоби.
У відповідь на кризу, спричинену диклофенаком, у 2006 році Індія та Пакистан ввели заборону на його використання у ветеринарії. Однак, через відсутність ефективного контролю та незаконне використання препаратів для людей, проблема не була повністю вирішена. Хоча заміщення диклофенаку мелоксикамом дало позитивні результати, ризик для популяції грифів залишається, оскільки інші шкідливі для птахів ветеринарні препарати продовжують використовуватися.
Відсутність грифів створила вакуум в екосистемі, який швидко зайняли дикі собаки та щури. Ці тварини, будучи менш ефективними падальщиками, не здатні нейтралізувати шкідливі бактерії, як це робили грифи. У результаті, вони стали джерелом інфекційних захворювань, що становлять загрозу для здоров’я людей.
Відсутність грифів, які швидко утилізовували падаль, призвело також до накопичення неорганічних речовин у довкіллі. Крім того, хімікати, що використовувалися для дезінфекції трупів, забруднювали грунт і підземні води, створюючи додаткове навантаження на екосистему. Це стало відомо зі слів Вівіан Ла з Science.
Нерозкладені трупи тварин стали джерелом інфекцій, забруднюючи водні ресурси та спричиняючи спалахи таких небезпечних хвороб як сибірська виразка, туберкульоз і бруцельоз. Дослідження показали, що зникнення грифів призводило до понад 100 тисяч додаткових смертей людей щорічно. Економічні втрати від таких спалахів хвороб оцінювалися у 70 мільярдів доларів на рік.
За останні роки відбулися деякі позитивні зміни у справі збереження грифів. Програми розведення їх в неволі та обмеження доступу до диклофенаку сприяли стабілізації популяції. Однак повністю проблема не вирішена. Інші токсичні препарати, а також втрата місць гніздування продовжують загрожувати існуванню цих птахів.
Чому це важливо?
Історія загибелі популяції стерв’ятників є трагічним свідченням того, наскільки тонко збалансовані екосистеми. Зникнення цих птахів спровокувало ланцюгову реакцію, що призвела до спалахів небезпечних хвороб, економічних втрат та загибелі людей. Ця ситуація наочно демонструє, що навіть найменш помітні види тварин та птахів відіграють важливу роль у підтримці балансу в природі.
Сьогодні грифи становлять менше 1 відсотка їхньої попередньої чисельності в Індії, повідомляє “Times”.
«Ця має стати тривожним дзвіночком для інших територій, де чисельність стерв’ятників скорочується», — каже Шіні з “CBC Radio Корінн Кендалл” , куратор охорони та досліджень у зоопарку Північної Кароліни, яка не брала участі в дослідженні. — Нам потрібно щось робити зараз, оскільки втрата цих падальщиків може мати серйозні наслідки для людей. Стерв’ятники можуть не бути гламурними чи милими, але вони нам потрібні».
Раніше ми розповідали про те, як білі ведмеді стали заручниками в канадському містечку Черчилл: через танення морського льоду вони не можуть продовжити міграцію. URSA.MEDIA побачили, як тварини живуть в очікуванні зими, яка не настає.
