Нещодавно автоконцерн Volvo презентував у Києві нову модель – електричний кросовер EX30. Окрім футуристичного дизайну, удосконалених стандартів безпеки та салону з матеріалів вторинної переробки, Volvo зменшив вуглецевий слід при виробництві нової моделі на 75%. На перший погляд, повністю електричний EX30 – данина світовому екотренду.
Однак не всім відомо, що свій рух в боротьбі за зменшення негативного впливу на довкілля компанія Volvo почала ще задовго до того, як це стало “мейнстрімом”. Тернистий шлях до повної відмови від дизельних і бензинових двигунів та переходу на кліматично нейтральне виробництво у Volvo триває вже понад 50 років.
З року в рік шведи бʼють власні рекорди екологічності на всіх етапах виробництва та навіть транспортування автівок.
URSA.MEDIA розпочинає серію матеріалів про екоініціативи компанії Volvo з надихаючої ретроспективи, яка покаже, як компанія, що завоювала світ, обирає шлях свідомого виробництва.
1972 рік. Революційна доповідь та перша екологічна декларація
Помандруймо у часі та уявимо Європу 70-х років минулого століття. На дворі пік виробничого капіталізму. Від післявоєнної ощадливості та стриманості кінця 40-х не залишилося й сліду. “Бейбі-бум” і не менш потужне економічне зростання зробили свою справу – стало платоспроможним покоління, яке не знало тягот і поневірянь Другої світової війни.
Західна Європа насолоджується процвітанням та комфортом: центральне опалення і персональна автівка вже звичні для кожного речі, а не елементи розкоші. Паралельно підвищенню рівня добробуту зростає споживання вуглеводню, у розвинених країнах Європи воно збільшується в десятки разів. Пропорційно збільшенню видобутку вуглеводню падає його вартість, у низці країн-експортерів ціна літра бензину опускається нижче вартості банки Coca-Cola.
В 1972 році ООН скликає першу конференцію з питань навколишнього середовища, у якій взяв участь генеральний директор шведського автомобільного концерну Volvo — Пер Гілленхаммар, що вже звучить доволі сюрреалістично, якщо бути до кінця чесними. Світова автопромисловість роками знищує довкілля, проте аж ніяк не захищає.
На подив усім присутнім на конференції, керівник автоконцерну не просто слухач в залі засідань – він був на трибуні ООН з доповіддю, яка скоро змінить світове уявлення про вміння гравців великого бізнесу визнавати свою відповідальність:
“Продукція автомобільних корпорацій чинить вкрай негативний вплив на навколишнє середовище. Ми є частиною проблеми, але ми можемо стати й частиною її вирішення. Бізнес зобов’язаний відповідально ставитися до питань захисту навколишнього середовища».
Тоді, в далекому у 1972 році, пан Гіленхаммар голосно заявив на весь світ – його компанія сповнена рішучості змінити екологічну ситуацію, не озираючись на витрати.
Сказати, що це було сміливо – не сказати нічого.
Навіть стримані шведські газети пізніше назвуть доповідь Гіленхаммара “пострілом мисливця собі в ногу”, оскільки вже тоді Volvo перебувала на своєму історичному піку. Продажі зростають 20 років поспіль, темпи виробництва є найвищими за всю історію компанії. Вона щойно викупила контрольний пакет акцій DAF для мультиплікування виробничих потужностей та експансії у нові ринкові сегменти. Експортні успіхи компанії були настільки значними, що безпосередньо впливали на курс шведської крони. В одних тільки США продавалося більше шведських легковиків, ніж у самій Швеції, і скоро Volvo стане там європейським брендом №1.
Але, попри світовий успіх компанія, Volvo вперше розпочинає публічний діалог про необхідність зменшення негативного впливу на довкілля.
Світова спільнота суті ж цієї доповіді не зрозуміла. Вона усвідомить важливість меседжів керівника Volvo на екоконференції лише через рік, коли настане енергетична криза, рівної якій не було і не буде.
1973 рік, аеропорти та АЗС спорожніли, затори розсмокталися самі собою. Паливо, як і під час другої світової війни, знову стає дефіцитом та відпускається за талонами. Щоб не стукати зубами від холоду в темряві, уряди країн запроваджують вкрай непопулярні й іноді абсурдні заходи економії. Через заборону на використання особистого транспорту у вихідні, люди на автобанах влаштовують сімейні пікніки та концерти. Один за одним банкрутують авіа- та корабельні компанії, виробники автомобілів, їх комплектуючих, кузовні ательє. З іншого боку, разом із чадом заводських труб розсмоктується і смог, що здавався вічним. Жителям великих міст вперше можуть вдихнути на повні груди.
(З 1915 по 1950 рр. світове споживання бензину, нафти й вугілля збільшилася у 25 разів. На таку ж величину збільшилися випадки раку легенів у мегаполісах. – примітка редакції)
Ця криза стала колосальним імпульсом до переосмислення структури й цілей енергокористування як такого. Європейські країни всерйоз замислились про “зелену” енергетику й альтернативні джерела енергії як гарантії вуглецевої незалежності. З’явився базис для створення “зелених політпартій”, а захист довкілля перетворився на завдання державного рівня. Як і передбачав Пер Гілленхаммар, зародилася етика усвідомленого споживання і теплозбереження, почала формуватися індустрія утилізації та інтенсифікація наукових досліджень у сфері енергоефективності й енергозбереження, а також розвиток технологій поновлюваної енергії.
1976 рік. Винахід лямбда-зонда та перша перемога над викидами СО2
Говорячи на екоконференції про готовність компанії до змін, Пер Гілленхаммар мав на увазі насамперед роботу над головною проблемою автомобілів – вихлопними газами, однаково токсичними для людини та природи.
Уже на момент його доповіді в ООН інженери компанії щосили шукали шляхи її вирішення. І не безрезультатно!
Чотири роки по тому Volvo презентував 3-компонентний каталітичний нейтралізатор із лямбда-зондом, який у буквальному сенсі став проривом у сфері захисту навколишнього середовища. Зонд регулював подачу повітря і палива в камеру згоряння таким чином, щоб нейтралізатор максимально ефективно допалював більшу частину речовин, що забруднюють навколишнє середовище. Це була не тільки вельми складна технологія, а й вкрай недешева, оскільки вимагала застосування більш цінних за золото металів – платини, паладію і родію. Однак шведи були впевнені, що здорова екологія є більш цінним продуктом, адже каталізатор із лямбда-зондом знижував шкідливі викиди на 80-90%.
1980 рік. Volvo презентує власну еколабораторію на колесах
У Volvo ніколи не гналися за модою, віддаючи перевагу практичним рішенням і максимально приземленому скандинавському дизайну. Тому від самого початку компанія дистанціювалася від “перегонів дрімкарів”, в яких виробники прагнули перевершити один одного в плані епатажності стилю. Яскрава обкладинка не гарантує смачної цукерки. Тож коли Volvo все-таки бралися за презентування певних концептів, результатами були справжні технологічні маніфести. Саме таким став універсал VCC (Volvo Concept Car), створений для тестування новітніх ідей і рішень у сфері захисту довкілля та мінімізації витрат палива.
1991 рік. Шведи презентують перший у світі автомобіль, що не руйнує озоновий шар
Хлорфторвуглеці й досі широко використовуються в побуті, на виробництві та в транспорті – скрізь, де потрібні охолодження і консервація. Однак ця сполука й головним і найстрашнішим ворогом озонового шару. На відміну від інших синтезованих речовин, ХФУ не піддаються руйнуванню в тропосфері, а скупчуються у верхніх шарах атмосфери, де розкладаються сонячними променями з додатковим виділенням хлору. Саме хлор виступає каталізатором у реакціях руйнування озонового шару, що захищає поверхню нашої планети від шкідливого ультрафіолетового випромінювання, що згубне для всього живого – від ґрунту і рослин до птахів та тварин. У випадку з людьми надмірний вплив сонця пригнічує загальну імунну систему людини й викликає цілу гаму важковиліковних хвороб.
(Кожен відсоток зменшення вмісту озону веде до 3-відсоткового зростання числа захворювань людей на немеланомний рак шкіри.- примітка редакції).
Шведи першими з автовиробників порушили питання про необхідність повної відмови від хлорфторвуглеців. І в 1992-му випустили першу у світі автомобільну систему кондиціонування повітря без ХФУ, а ще за два роки виключили ці синтетичні хімсполуки з усієї лінійки своїх продуктів.
1996 рік. Обмеження використання шкідливих хімікатів у виробництві
Показавши автомобільній індустрії на власному прикладі як можна відмовитися від хлорфторвуглеців у системах охолодження, шведи буквально мультиплікували боротьбу з ХФУ. Проаналізувавши власні виробничі, логістичні та складські процеси, вони склали послідовний план відмови від використання холодоагентів, аерозолів, мийних та пакувальних продуктів – усього, що мало у собі ХФУ. У 1996 році черга дійшла взагалі до всіх надшкідливих хімікатів. Спільно зі своїми партнерами та постачальниками, шведи встановили нові екологічні вимоги, добровільно обмеживши використання токсичних сполук у виробництві. Ці дії в котре продемонстрували непорушність позицій Volvo Cars як лідера галузі в усьому, що стосується захисту екології.
2008 рік. Перехід виробництва на відновлювані джерела енергії
Цього року Volvo здивував скептично налаштованих екологів та захисників довкілля двома унікальними ініціативами: по перше, в рамках концепції “кліматично нейтральне виробництво до 2025 року”, шведський концерн оголосив, що відтепер усі його європейські підприємства працюватимуть на “зеленій енергетиці”. Задля мінімізації впливу виробництва на довкілля заводи Volvo Cars у Старому Світі переводяться на споживання електроенергії з відновлюваних джерел, насамперед гідроелектростанцій із перспективою синергії вітрогенерації та використання сонячних панелей.
Друга ініціатива стосувалася безпосередньо модельного ряду. Шведи презентували глобальну стратегію Drive Towards Zero з покроковою відмовою від використання викопних видів палива шляхом розробки передових екологічних технологій. Пріоритетними напрямками були визначені підвищення ефективності витрати енергії й використання ресурсів, зниження шкідливих викидів та відсутність алергенів у салонах шведських автівок.
На першому етапі стратегії компанія зробила акцент на створенні автівок з мінімальним викидом шкідливого для екології двоокису вуглецю. Одночасно в рамках Drive Towards Zero були анонсовані мікрогібридна технологія Start/Stop на пару з лінійкою дизелів з найнижчим рівнем витрати палива та рівнем викиду СО2 у своєму сегменті.
Другим етапом стало виведення на ринок гібридів із зарядкою від звичайної електромережі, зберігаючи можливість роботи двигунів внутрішнього згоряння на різних видах палива. Наприклад, на біопаливі другого покоління або на синтетичному дизпаливі. Третім етапом концепції Drive Towards Zero позначалася лінійка моделей, що використовують виключно електроенергію.
2012 рік. Прорив у світі автопромисловості : Volvo випускають перший у світі дизельний “плаг-ін гібрид”
Як і планував, у 2012 році Volvo презентував свою першу двомоторну автівку – V60 Plug-in Hybrid. Вона стала першим у світі гібридом із дизельним двигуном та електромотором із можливістю підзарядки батареї від звичайної побутової мережі.
Залежно від обраного режиму керування (Hybrid Mode, Power Mode або Pure Mode), універсал міг працювати як звичайне дизельне авто, як дизель-електричний гібрид або ж як електромобіль. На той час ніхто не міг запропонувати нічого подібного.
V60 Plug-in Hybrid приводився в рух насамперед завдяки електроенергії батарей, а під час переміщення на довші відстані, коли заряду батарей було недостатньо, підключався двигун внутрішнього згоряння. Однак навіть з ним витрата палива і викиди СО2 виявилися вкрай низькими: 1,8 л/100 км шляху і 49 г/км відповідно.
2018 рік. Створено перший кліматично нейтральний завод з виробництва двигунів
Відсвяткувавши свій столітній ювілей, компанія грунтовно переформатувала моторобудівне підприємство у шведському містечку Шевде. Однак зміни були не в плані випускної номенклатури, а щодо енергопостачання. Volvo Cars Engines став першим кліматично нейтральним заводом у виробничій мережі концерну та одним із п’яти кліматично нейтральних автомобільних заводів у світі.
2019 рік. Затверджено план з переходу на кліматично нейтральне виробництво
Сміливо та гучно компанія озвучує найамбітніший в автомобільній галузі план екологічного перетворення. На думку шведів, стало очевидно одне : щоб дійсно захистити планету, одного лише переходу на випуск електромобілів недостатньо. Необхідно перетворити всю автомобільну індустрію на сферу без шкідливих викидів.
Тому бренд зобов’язався змінити спосіб ведення бізнесу і вжити заходів, щоб стати стійкою кліматично нейтральною компанією. Відповідно до Паризької угоди, до 2040 року весь виробничий ланцюжок легкових автомобілів Volvo має звести нанівець негативний вплив на довкілля.
Крім того, шведи зобов’язалися в період з 2018 по 2025 рік на 40% скоротити викиди вуглекислого газу в розрахунку на один автомобіль. Забігаючи наперед зазначимо, що вже зараз їм вдалося досягти 100% кліматичної нейтральності всіх своїх заводів по всьому світу, а загальні викиди СО2 на одну автівку знизилися на 20%.
2019 рік. Неможливе тепер можливо. Відтепер усі моделі доступні як гібриди
Одночасно з екологічним перетворенням шведський концерн зробив ще один крок до електрифікації всього модельного ряду. Він дотримав дану в рамках програми Drive Towards Zero обіцянку, що 10 років тому здавалася популістською : кожен новий Volvo буде або частково, або повністю живитися від акумуляторів. Таким чином, Volvo Cars став першим з великих гравців преміум-сегмента, хто запропонував модифікації з плаг-ін гібридами для всіх своїх моделей.
2023 рік. Зменшення викидів вуглецю в логістичних операціях
Компанія почала поступове скорочення викидів CO2 під час логістичних операцій із переходу на залізничні перевезення замість вантажівок. Європою автівки Volvo відтепер подорожують саме так. Тож цілком логічним продовженням цієї ініціативи стала спроба зменшити викиди вуглецю під час трансатлантичних рейсів.
Ви тільки уявіть рівень свідомості шведів : аби зменшити вуглецевий слід під час морських перевезень, з 2023 року Volvo почала транспортувати свою продукцію лише вантажними суднами, які працюють на відновлювальному паливі! Таким чином компанії вдалося зменшити викиди CO2 під час логістичних операцій на 84%. І як ви вже здогадалися, Volvo знову стала першою автомобільною компанією, яка прийняла таке рішення. Шведи просять долучатися до цієї ініціативи й інших автовиробників, які експортують свою продукцію морем. Volvo Cars вчергове руйнують стереотипи та задають нові стандарти екологічності.
2024 рік. Відмова від дизельних двигунів внутрішнього згоряння
У листопаді 2022 року шведи ухвалили рішення припинити інвестування в розробку нових двигунів внутрішнього згоряння і продати свою частку у єдиному моторобудівному підрозділі Aurobay.
Тож на початку поточного року вони випустили свій останній дизельний двигун, вкотре продемонструвавши невблаганність зміни автопромівської парадигми та споживчого попиту. Ще у 2020-му частка ДВЗ на ринку Європи була ключовою, а під капотами більшості проданих Volvo торохтіли саме дизелі. Сьогодні ж як дизельні, так і бензинові двигуни стрімко втрачають свої ринкові частки – прямо пропорційно зростанню популярності електрифікованих авто з повністю електричною або гібридною трансмісією.
2030 рік. В планах відмова від бензинових двигунів внутрішнього згоряння
Це один із найамбітніших планів трансформації автовиробника у безвуглецевий бізнес. Слідом за відмовою від дизелів шведський концерн перестане використовувати й бензинові ДВЗ. До 2030 року буде електрифіковано весь модельний ряд, а ще через 10 років стануть вуглецево нейтральним автовиробником. Замість використання технологій минулого, Volvo Cars дивиться в майбутнє, в якому екологічність так само залишається їхнім основоположним принципом.
За створення колажу редакція дякує художниці Катерині Бондарець.
