Лише 37% поверхневих вод Європи досягли задовільного екологічного статусу — такі дані оприлюднили у своєму останньому звіті Європейське агентство з навколишнього середовища. Ситуація з водними ресурсами в Україні стає більш тривожною. Техногенне забруднення річок Сейм та Десна свідчить про цілеспрямовану шкоду екології з боку Росії й вимагає дій для відновлення та збереження природних ресурсів — повідомила в інтервʼю Укрінформу новопризначена міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.
Який стан річок у Європі та яка ситуація в Україні — розповідаємо далі.
Європейські країни закликають скорити використання пестицидів
Забруднення, деградація середовища проживання, зміна клімату та надмірне використання ресурсів прісної води — основні причини, через які створюється тиск на природні водні ресурси Європи. Про це Європейське агентство з навколишнього середовища попередило 15 жовтня.
120 тисяч поверхневих водойм обрали для аналізу води. І ще 3,8 мільйона квадратних кілометрів ділянок підземних вод у 19 країнах ЄС та Норвегії. У їхньому звіті йдеться про те, що лише 37% поверхневих водних об’єктів Європи досягли «доброго» або «високого» екологічного статусу, що свідчить про стан здоров’я водних екосистем.
«Стан європейських вод незадовільний. Наші води стикаються з безпрецедентною низкою викликів, які загрожують водній безпеці Європи», — заявила виконавча директорка Європейської економічної зони Ліна Іла-Мононен.
Дані, які надали країни-члени ЄС, свідчать про те, що лише 29% поверхневих вод в Європі досягли «хорошого» хімічного стану з 2015 до 2021 року. Це вкотре підкреслює те, що більшість поверхневих вод не відповідає стандартам якості, що у майбутньому може призвести до серйозних екологічних проблем.
Хороший хімічний стан води визначається відсутністю надмірного забруднення такими речовинами:
- хімічні поживні речовини (наприклад, азот і фосфор);
- токсичні речовини, зокрема PFAS та мікропластик.
Водночас підземні води Європи, які є основним джерелом питної води на континенті, демонструють кращі результати: 77% з них мають «добрий» хімічний стан — вільні від значного забруднення небезпечними речовинами.
Загалом поверхневим водам загрожує забруднення повітря і від спалювання вугілля, і від викидів автомобілів. Окрім цього, сільськогосподарська промисловість, відходи якої забруднюють ґрунт.
«Європейське сільське господарство має збільшити використання більш стійких органічних та агроекологічних практик, що супроводжується заохоченнями та зміною наших харчових та дієтичних звичок», — зазначили у звіті.
Європейська економічна зона закликає у два рази скоротити використання пестицидів до 2030 року.
Збитки від порушень водоохоронного законодавства в Україні: 21 млн гривень за перше півріччя 2024 року
За перше півріччя 2024 року збитки від порушень водоохоронного законодавства склали понад 21 млн гривень — про це в інтервʼю Укрінформу повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.
Подали 105 претензій на суму понад 26 млн гривень, з яких сплачено трохи більше 6 млн гривень. Відкрито 10 кримінальних справ. У 2021 році, до війни, збитки становили понад 121 млн гривень, було подано 568 претензій на загальну суму понад 122 млн гривень.
Гринчук каже, що ці показники значно нижчі через заборону перевірок підприємств, запроваджену з початком повномасштабного вторгнення.
Нещодавно техногенне забруднення Сейму та Десни теж вплинуло на води, хоча до Київщини дійшло в незначній кількості. Причини забруднення пов’язані з отруйними викидами з російського кордону, а завдані збитки довкіллю на Сумщині та Чернігівщині вже становлять понад 530 млн гривень — про це повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.
За її словами, забруднення в небезпечній концентрації не дійшло до водозаборів у Київській області. Але дійсно, технологічні скиди із заводу на території Росії стали причиною екологічної катастрофи для наших водних артерій.
«Міндовкілля спільно з провідними науковцями та експертами провело ґрунтовний аналіз ситуації. Наразі опрацьовуємо комплексний план, який буде включати алгоритм взаємодії й реагування та рекомендації щодо подальших дій», — зазначила міністерка в інтервʼю.
Гринчук наголосила, що ще до війни стан річок викликав безліч нарікань. За часів незалежності в Україні було втрачено, за підрахунками, до 10 тис. малих річок. Більшість з тих, що лишилися, вважаються забрудненими або брудними.
Хоча в Україні затверджена Водна стратегія, яка має бути реалізована до 2050 року, ситуація із забрудненням річки Сейм може спонукати до прискорення її втілення. Новопризначена міністерка каже, що на це вплинула не лише ситуація з Сеймом та Десною, але й підрив Каховської греблі. Раніше ми розповідали, яку воду доводиться пити жителям Південної України після підриву Каховської ГЕС.
«У нас дуже багато планів, найперше в контексті європейської інтеграції. Насамперед ідеться про імплементацію Водної рамкової директиви. Вже сьогодні в Україні діє басейновий принцип управління водними ресурсами, запроваджено діагностичний та операційний моніторинг вод у всіх річкових басейнах України, проведено скринінг забруднювальних речовин у найбільших річкових басейнах», — поділилась Гринчук.
Вже найближчим часом Міністерство планує затвердити шість планів управління річковими басейнами таких річок: Вісли, Дністра, Південного Бугу, Причорномор’я, Приазов’я і Криму. Ще три — Дніпра, Дону та Дністра, поки в процесі підготовки. На кінець цього року варто очікувати дев’ять планів управління річковими басейнами, які будуть затверджені.
Також міністерка зазначила, що за майже три роки повномасштабного вторгнення Росії завдала значної шкоди довкіллю на українських землях. Станом на вересень 2024 року зафіксували понад 6 тисяч екозлочинів. Їхня шкода оцінюється вже у 2,6–2,7 трлн гривень.
Зміна клімату та екологічний контроль: наслідки для водних ресурсів в Європі та Україні
«Нам потрібно подвоїти наші зусилля, щоб відновити здоров’я наших цінних річок, озер, прибережних вод та інших водних об’єктів, а також переконатися, що цей життєво важливий ресурс є стійким і безпечним для майбутніх поколінь», — каже Іла-Мононен.
Наслідки, які супроводжуються зміною клімату, впливають не тільки на життя людей чи тварин — страждають також поверхневі води. Екстремальні посухи та повені, надмірне використання ресурсів прісної води створюють навантаження на європейські озера, річки, прибережні та підземні води «як ніколи раніше», кажуть в Європейській економічній зоні. Та наголошують на тому, що уряди повинні скоротити споживання води, щоб відновити екосистему.
Міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук каже: «В Україні триває процес реформування сфери екологічного контролю. Я сподіваюсь, що найближчим часом законопроєкт «Про державний екологічний контроль», який пропонує комплексний підхід до модернізації екологічного контролю в Україні, парламент розгляне у другому читанні».
За її словами, саме після проведення реформи серед основних підходів буде попередження шкоди довкіллю та відповідальність за його відновлення. Екоінспектори зосередяться на постійному моніторингу та збереженні природних екосистем, а не на реагуванні на скарги та епізодичних перевірках підприємств.
Окрім цього, Гринчук розповіла, що планують посилити контроль за відновленням після завданої шкоди, оскільки нині акцент робиться на штрафах, а не на ефективному виправленні ситуації.
Погіршення стану річок та водних ресурсів може призвести до серйозних екологічних катастроф, зниження якості питної води та погіршення якості життя.
Раніше ми розповідали, як за 20 років Карпати втратили 161 тисячу гектарів лісу. До чого тут незаконні вирубки та які будуть наслідки для екосистеми — читайте в матеріалі.
